30. Романтична течія в українському мистецтві першої половини XIX ст.

У першій половині ХІХ ст. посилюється процес взаємодії української та російської культур. Цьому сприяла петербурзька Академія мистецтв – єдиний навчальний заклад, що готував професійних майстрів. Творчість багатьох вихованців Академії залишила яскравий слід в культурі України. Серед них – відомий російський портретист В.Тропінін. Подільське село Кукавка – маєток його пана, графа І.Моркова, стали для художника справжньою школою життя та творчості. У створених ним образах подільських селян („Дівчина з Поділля”, „Українець”, „Пряля”) відбився не лише національний етнотип, а й романтичні ідеали часу з його уявленням про красу та людську гідність. В.Тропінін був першим, хто свідомо звернувся до зображення народу, виявляючи при цьому гуманізм і демократизм поглядів, реалізм світобачення.

Одним із фундаторівнового українського пейзажного живопису та побутової картини, художні образи яких базувалися на засадах життєвої правди й реалізму, був В.Штернберг. Літні вакації 1826-1838 рр., він, студент Академії, проводив у Качанівці, у маєтку відомого мецената Г.Тарновського. Сюди, пізніше, В. Штернберг привіз свого друга Т.Шевченка. Написана за законами академічного живопису картина „Садиба Г.Тарновського в Качанівці” органічно поєднала забарвлену романтичною таємничістю природу з реаліями життя пересічної людини, до якої художник завжди виявляв „чувства добрые” та повагу.

Романтичного настрою сповнений і „Портрет дружини” А.Мокрицького. В образі замріяної жінки художник втілив ідеали часу, що увібрали в себе поняття духовності, гармонії почуттів, єдності людини з природою. А.Мокрицький входив до кола представників передової української та російської інтелігенції і був товаришем Т. Шевченка

Близькими до Великого Кобзаря були й художники І.Сошенко та М.Сажин, чиї твори репрезентують романтичну лінію пейзажного живопису. Ці майстри прокладали шляхи для безпосереднього, правдивого відтворення дійсності.

31. Сфери використання фірмового стилю: виробнича, культурна, комерційна.

Використання фірмового стилю в комерційній діяльності умовно можна розділити на два класи: поліпшення репутації (іміджеві завдання) і скорочення управлінських витрат (бізнес-завдання).

Виробнича : Фірмовий стиль дозволяє знизити витрати на розробку й затвердження типових представницьких елементів, таких як візитна картка, бланки, конверти, папки, а також рекламних матеріалів, публікацій, сувенірної продукції. Вкладення у правильний фірмовий стиль приносять більше дивідендів, ніж вкладення у нерухомість компанії. Фірмовий стиль створює ґрунт для успішного функціонування бізнесу і збільшує його вартість.

Отже, фірмовий стиль надає компанії наступні переваги:

- допомагає споживачам орієнтуватися в потоці інформації, швидко й безпомилково знаходити товар фірми, що вже завоювала їхню довіру;

- дозволяє фірмі з меншими витратами виводити на ринок нові товари;

- підвищує ефективність реклами;

- знижує витрати на формування комунікацій за рахунок ефективності реклами;

- допомагає досягти необхідної єдності не лише реклами, а й інших засобів маркетингових комунікацій фірми (проведення прес-конференцій, випуску престижних проспектів);

- сприяє активізації корпоративного духу, єднає співробітників, створює почуття причетності до спільної справи, «фірмовий патріотизм»;

- позитивно впливає на естетичний рівень і візуальне середовище фірми, що і є культурною сферою використання фірмового стилю.