17. Розкрийте зміст рекламно-інформаційної функції пакувальних конструкцій.

Рекламно-Інформаційна пакувальних конструкцій - це забезпечення необхідною і достатньою інформацією засоби вираження (композиція, колір, матеріали) та відповідність сучасним вимогам (сучасний технологічний рівень пакування).

Функції упаковки товару.Для того, щоб сприяти збуту продукції, упаковка повинна виконувати кілька функцій, кількість і цілі яких окремі експерти визначають по-різному. Зазвичай в дослідженнях формулюється від 3 до 7 таких функцій упаковки. Однак якщо виходити із самих необхідних вимог до упаковки, то варто виділити чотири функції: локалізація продукту, захисна функція, забезпечення зручності використання продукту й комунікаційна функція. Локалізація продукту. Фактично будь-яке впакування означає, насамперед, обмеження в деякому обсязі певної кількості продукції. Головна мета такого обмеження - уможливити проходження продукту через систему розподілу. Виробництво, вантажно-розвантажувальні роботи, складування й транспортна мережа як розвинених, так і країн, що розвиваються, однаковою мірою мають потребу в такій функції упаковки для того, щоб переміщувати промислові й сільськогосподарські вироби з одного місця на інше. У підсумку продукт знаходить можливість бути ефективно доставленим до місця торгівельної угоди, що дозволяє покупцям купувати його там, де це їм найбільш зручно. При цьому для багатьох товарів стає зовсім необхідним використання спеціальної упаковки, що забезпечує цю можливість. Наприклад, неможливо продавати аерозольну фарбу без упаковки, здатної витримувати тиск газа-витискувача. Важко уявити собі й те, що азотна кислота, тринітротолуол, радіоактивні ізотопи або інфекційні біологічні матеріали можуть проходити через торгівельну мережу без належного впакування. Рядовий покупець очікує, навіть вимагає, щоб продукт надходив вже упакованим. Знайдеться небагато покупців, готових взяти відро й відправитися на молочну ферму для того, щоб придбати свіже молоко, або піти в магазин готових виробів, купити там п'ять фунтів покрівельних цвяхів і принести їх додому у власній кишені. Так само й водій трейлера не захоче перевозити кілька тисяч електричних лампочок у своєму причепі, несучи відповідальність за доставку їх у цілості. Іншими словами, сучасне суспільство вимагає, щоб як сільськогосподарські, так і промислові товари були упаковані таким чином, щоб їх можна було транспортувати, зберігати, вантажити й реалізовувати у зручному для продажу місці. Захисна функція. Це призначення упаковки має двояку сутність - з одного боку, вона повинна забезпечити охорону продукту від шкідливого впливу навколишнього середовища, а з іншого боку - охорону людей і навколишнього середовища від агресивних і небезпечних продуктів за допомогою їхнього особливого впакування. Захист продукту від навколишнього середовища є найбільш загальною функцією упаковки. Відомо, що більша частина продуктів піддається такого роду впливу: для господарського підбілювача це може бути захист від втрати хлору, для картопляних чіпсів - запобігання від підвищення вологості повітря (що робить чіпси грузлими й тягучими), для комп'ютерних мікропроцесорів - запобігання впливу електростатичних розрядів, які деформують їхні електричні ланцюги. Продукт не повинен мати фізичних ушкоджень або навіть виглядати ушкодженим. Вицвіла тканина, коричневий або вологий цукор, просто можуть не знайти споживача, хоча по своїх основних якостях вони усе ще можуть бути цілком придатні. Іншими словами, упаковка знаходиться фактично між продуктом і навколишнім середовищем. При цьому завдання її - захищати товар від усього, що може частково або повністю його зіпсувати.Варто також враховувати, що в магазині покупець може намагатися «спробувати» виріб (відкривши, наприклад, банку із продуктом або флакон з косметикою), непомітно віднести його з прилавка, підмінити або украсти товар, якщо його упаковка невелика за розміром, не має захисних пристосувань й її легко сховати. Відомо, що покупці в магазинах часто штовхаються й поводяться агресивно, намагаючись всіма шляхами «оцінити» характеристики продукту вручну. Одне із завдань упаковки - захистити товар і від такої неправильної поведінки споживачів, так само як і від дій працівника відділу розпакування, що за допомогою сікача необережно розкриває вантажні ящики. Може також знадобитися, щоб упаковка вимірювала дозовану кількість продукту, або мала насадку, що просіває, або стічний жолобок для полегшення використання продукту, або спеціальну смужку уздовж всього контейнера для того, щоб було простіше розірвати парафінований папір або пластикову плівку. Нарешті, спеціальна упаковка може знадобитися для того, щоб уберегти від цікавих рук деякі стерильні товари.Протягом вже ряду років два терміни звичайно використовуються для опису ефективності експлуатаційної функції упаковки: «зручність» й «практичність». Загалом, термін «зручність», здавалося б, повинен бути пов'язаний з відкриванням, повторним закриванням і розподілом різного роду речей у контейнерах для споживчих товарів, які звичайні покупці здобувають у роздрібних магазинах і приносять додому для індивідуального споживання. Власне кажучи ж, зміст терміна «зручність упакування» полягає в тому, що упаковка повинна бути розрахована на непідготовленого споживача й повинна бути зрозумілої навіть без докладної інструкції про те, як вона діє.

18. Розвиток садибної архітектури першої половини XIX ст.

19 століття здебільшого - століття міст та смерті старих садиб. Але виникають і нові. Найбільші серед нових - садиба(замок) Даховських в Леськові (Черкаська об.,існує),садиба Василівка генерала Попова(Запорізька об, руїна=музей ) .Зажили своєї слави й садиби хірурга Пірогова (Вінницька об.,музей), Шарівка Кеніга (Харківська обл.), садиба капітана Чичагова (Вінницька обл., нині школа).Всі ознаки садибної архітектури зберігла й садиба Потоцьких в місті Одеса(курдонер, господарський палац, грот, пейзажний парк, арх. Ф.Боффо), нині Художній музей. Цікаво, що садибна архітектура стала зразком для будівель суспільних закладів. Стара лікарня в Одесі побудована за схемою приватної садиби-курдонер, будівля, парк (арх. Тома де Томон, що працював у Петербурзі). Всі ознаки аристократичного палацу мала й будівля Присутственних місць в Харкові (арх. П.Ярославський, 1805 р.) Садиба барона Кеніга – Шарівка Назва Шарівка походить від прізвища козацького полковника Шарія, що жив на початку 18 ст. Другий володар садиби (Ольховський )у 19 ст. програв її в карти німцю Христіану Гебенштрейну. Вже у 1869 р. в Шарівці були винокурня, паровий млин, палац і пейзажний парк. Після Гебенштрейна володарем став Леопольд Кеніг, що починав бізнес в Петербурзі. Пізніше побудував цукровий завод біля Шарівки і придбав садибу. Саме при ньому будівля палацу набула неоготичного вигляду. Парк при садибі, що створений на схилі у вигляді терас,опрацював садівник Георг Куфальдт, що працював над парком палацу Кадріорг в місті Таллінн. За радянських часів садиба використовувалась як туберкульозний санаторій.

19. Фірмовий стиль та його функції.

19.- В умовах сучасної ринкової економіки та конкурентного середовища, в ситуації, коли тільки в одній країні існує більше 500 тисяч підприємств, для кожного з них питання про фірмовий стиль стає найбільш гострим, оскільки розробка фірмового стилю - тривалий і складний процес. Сьогодні розробка і використання власного фірмового стилю стає все більш популярним атрибутом стратегії розвитку зростаючого числа компаній.  Хтось розробляє фірмовий стиль за принципом «мати фірмовий стиль - модно і сучасно». Інші діють за принципом «і я теж». Кому-то фірмовий стиль може знадобитися в передпродажної підготовки на вимогу інвесторів. Але справжня потреба в розробці фірмового стилю виникає лише тоді, коли усвідомлюються вигоди від його використання.  Фірмовий стиль потрібен для того, щоб за допомогою індивідуальності та єдності графічних та ін констант, виділитися серед конкурентів, стати впізнаваним (ідентифікація) і добре запам'ятовується. Через гарну впізнаваності зменшується кількість коштів, витрачених на рекламні кампанії. Наявність фірмового стилю (гарного) значно підвищує ефективність реклами.  1 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ФІРМОВОГО СТИЛЮ  Поняття фірмового стилю зародилося відносно недавно, йому ще немає і сотні років, але ще в давнину окремі елементи фірмового стилю були використовувалися досить часто. Кочові народи накладали знак власності на худобу, найбільш вправні ремісники позначали свою продукцію особистим клеймом, а покупці, обізнані про високу професійну репутацію цих ремісників прагнули придбати товари з такими знаками.  У середні століття з'явилися цехові корпоративні торгові марки. Принаймні централізації виробництва і розширення географії ринків значення товарних знаків, інших фірмових відмітних знаків постійно зростала.  У середині XIX століття в США і країнах Західної Європи складаються передумови для виникнення загальнонаціональних торговельних марок. Великих виробників, які накопичили на той час значний капітал, вже не влаштовував повний контроль над збутом з боку посередників. В умовах зростаючої конкуренції та формування єдиного інформаційного простору виробники товарів могли виділити безпосередньо потенційних покупців в якості цільової аудиторії своїх комерційних комунікацій. При цьому першочерговим завданням великого товаровиробника стала самоідентифікація, виділення себе з загальної маси безпосередніх конкурентів.  У постіндустріальну епоху сфера послуг зайняла позицію не менш міцну, ніж виробнича сфера. А для організацій, що надають послуги вже на початку свогоіснування наявність фірмового стилю є життєво необхідним. Західні компанії вже давно усвідомили ефективність фірмового стилю в боротьбі за клієнтів: досить згадати такі компанії як Coca-Cola, McDonalds, Nike, Nivea, Sony, Samsung, як тут же виникає впізнаваний зоровий, а то і смаковий образ.  Першим офіційним дизайнером, який створив фірмовий стиль, вважають Петера Беренса, архітектора, який на початку ХХ століття, займаючи посаду художнього директора компанії в Німеччині, створив певне художнє обличчя фірми, яке відповідало основним законам стилеобразования. Практична робота Беренса мала величезне значення для формування нового виду дизайну - діяльності, яка призвела до впорядкування і стилізації промислової продукції.  У другій половині ХХ століття склалося цілий напрям маркетингових комунікацій - формування фірмового стилю.  2 ПОНЯТТЯ ФІРМОВОГО СТИЛЮ, ЙОГО ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ  Фірмовий стиль - це сукупність прийомів, що забезпечують єдиний образ всіх виробів фірми і заходам; поліпшують сприйняття і запам'ятовування споживачем не тільки товарів фірми, але і всієї її діяльності; а також дозволяють протиставляти свої товари і діяльність товарах і діяльності конкурентів.  Серед основних функцій фірмового стилю виділяють:  1. Ідентифікація. Фірмовий стиль дозволяє споживачу без особливих зусиль дізнатися потрібний товар (фірму, послугу) за деякими зовнішніми ознаками.  2. Довіра. Якщо споживач одного разу переконався в якості продукції (послуг), то це довіра буде в значній мірі поширюватися на всю іншу продукцію фірми. Крім того, наявність фірмового стилю саме по собі викликає довіру.  3. Реклама. Наявність фірмового стилю значно підвищує ефективність реклами. Крім цього, всі об'єкти, що містять елементи фірмового стилю фірми, самі є рекламою.  Мета фірмового стилю - закріпити у свідомості покупців позитивні емоції, пов'язані з оцінкою якості продукції, її бездоганності, високого рівня обслуговування і забезпечити продукцію підприємства і саме підприємство особливою впізнаваністю. Таким чином, наявність фірмового стилю непрямого гарантує високу якість товарів і послуг, так як воно свідчить про впевненість його власника в позитивному враженні, яке він справляє на споживача.  Фірмовий стиль забезпечує організацію наступними перевагами, виконуючи наступні функції:  1) Підвищення корпоративного духу, єдності співробітників і створення відчуття прилучення до спільної справи, виховує фірмовий патріотизм;  2) Позитивний вплив на естетичний рівень, зовнішній вигляд товарів і приміщень фірми  3) Допомога споживачеві орієнтуватися споживачеві в потоці рекламної інформації, швидко і безпомилково знаходити потрібну фірму;  4) Вказує споживачеві взяття фірмою відповідальності за вироблений товар.  5) Вказує суспільству на стабільність і довготривалість, роботи компанії.  6) Скорочує витрати на рекламу і РR, одночасно посилюючи її ефект і створюючи сильний бренд.  Якщо ж підсумувати всі переваги, які дає використання фірмового стилю, то можна назвати його одним з головних засобів формування сприятливого іміджу фірми. Фірмовий стиль на підприємстві має велике значення поряд з іншими важливими компонентами маркетингу, становить окрему сферу діяльності в сфері стимулювання продажів і маркетингу. Основні функцій фірмового стилю - функції довіри, ідентифікації та ефективності реклами. Постійні елементи фірмового стилю економлять час споживача, спрощують для нього процес здійснення покупки або споживання послуг і викликають позитивні емоції, що асоціюються з ім'ям і чином підприємства. Однак якщо реальний і штучно створений образи перебувають у суперечності, то маркетингові заходи можуть принести більше шкоди, ніж користі.  На закінчення, необхідно ще раз підкреслити, що фірмовий стиль відіграє неоціненну роль для створення торгової марки. У свою чергу, торгова марка зі стійкою репутацією забезпечує стійкий обсяг виробництва і доходів. Стійка марка надзвичайно живуча, і ця властивість згодом дає величезну економію коштів.  Фірмовий стиль важливий не тільки для підприємств, що діють в умовах конкурентного ринку, а й для підприємств - олигополистов. Він може підвищуватипродуктивність праці та відповідальність працівників за якість.  Хороший фірмовий стиль приваблює споживачів, надаючи фірмі можливість отримання прибутку і появи постійних клієнтів, на яких заснована довгострокове благополуччя фірми. 

20. Метод дизайн-програм як шлях системної дизайн-розробки масштабних комплексних об’єктів.

З плином часу дизайн розширював сферу свого застосування. Поступово від суто оформлювальних завдань - стайлінгу - він перейшов до конструювання і проектування своїх об'єктів. Формувався новий вид дизайну - системний дизайн. Його основа - комплексне проектування всіх напрямків діяльності щодо створення та функціонування об'єкта, конструювання всіх його складових, наукова організація праці. Особливості розвитку дизайну в другій половині ХХ століття дозволяють дослідникам говорити про нього як про "синкретичному вигляді творчої діяльності, основна мета якої - функціональна організація зовнішнього середовища, в тому числі предметної, комунікативної, політичної і т. д." (Волкова В. В. "Дизайн реклами" М., 1999 р.). Дане визначення грунтується на базовому ознаці, дозволяє в будь-якому контексті відрізнити твори дизайну від творів образотворчого чи декоративно-прикладного мистецтва, - функціональність.

На першому етапі свого розвитку дизайн був прив'язаний до конкретних об'єктів: промисловим виробам, книжково-журнальної продукції і т.п. - Їх створення або зміни. Тому перший рівень так і названо - "предметним" і обмежує представлені види дизайну проблемами форми і конструкції. Класичне визначення дизайну прийнято в 1964 році на міжнародному семінарі за дизайнерським утворенню в Брюгге: "Дизайн - це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле, як з точки зору споживача, так і з точки зору виробника ".

Поступово виділяється новий напрямок дизайн-діяльності, де дизайнер постає не стільки разовим виконавцем, скільки керівником створеної ним для даного випадку групи фахівців. У силу цього другий рівень розвитку дизайну в цілому був визначений як дизайн міжпредметних зв'язків. Принциповим моментом було виникнення нон дизайну (проектування міжособистісних відносин), кінцевим продуктом якого є документ, текст. Назва "недізайн" підкреслює його віддаленість від розробки певного продукту, відмінність традиційних і сучасних об'єктів і функції дизайну.

В останні десять - п'ятнадцять років глобальне ускладнення створеної людиною середовища проживання розширило межі дизайну до розробки середовищних і галузевих програм, а також комплексних проектів життєдіяльності, реалізація яких можлива на державному рівні. Дизайн вже сьогодні намагається вийти на новий рівень - мегадізайн людини. Такі гуманістичні проекти здійснюють великі міжнародні організації. Наприклад, ЮНЕСКО.