101. Зміст утилітарної функції пакувальних конструкцій.

УТИЛІТАРНА ФУНКЦІЯ (від лат. — "користь, вигода») — існування, осмислена дія, можливість використання предмету, витвори мистецтва в цілях задоволення практичних потреб життя.Матеріально-конструктивний аспект упаковки включає утилітарну функцію. Це найбільш елементарна і найважливіша функція упаковки. Якщо упаковка не виконуватиме свого первинного призначення -- зберігати продукт, в ній що міститься, то вона втратить всякий сенс.Утилітарна функція включає вимогу збереження продукту, передбачає точну у ваговому відношенні розфасовку товару, дотримання умов зберігання і забезпечення цих вимог, захист навколишнього середовища від шкідливого впливу товару, належне маркування, вимогу, пов'язану із зручністю складування, зручністю використання, пересилки і так далі;

Утилітарне призначення упаковки— саме те, що було початковою функцією упаковки і збереглося практично в чистому вигляді в тарі. Це найбільш елементарна і найважливіша функція упаковки. Окрім призначення зберігати продукт не менш важливим є зручність транспортування—доставка від виробника до споживача через розповсюджувача; економічність: якщо упаковка не економічна для транспортування, то воно сильно здорожує витрати, тим самим значно підвищує кінцеву ціну.

102. Творчість м.Самокиша.

Микола Семенович Самокиш увійшов в історію російського та українського образотворчого мистецтва, як видатний живописець-баталіст, неперевершений майстер-анімаліст, котрий особливо прославився зображенням коней, та прекрасний рисувальник пером. У всіх своїх батальних творах в усі часи Самокиш завжди зображував простий народ та розкривав його високі моральні якості. Саме в цьому - народність, демократизм та прогресивність творчості М. С. Самокиша. Як рисувальник пером Самокиш займає одне з перших місць серед графіків Європи. Він створив біля десяти тисяч малюнків переважно на батальні та мисливські сюжети.  Любов Миколи Самокиша до України, її народу була постійною та незмінною протягом всього його довгого життя. Він народився 25 жовтня (за новим стилем) 1860 року в м. Ніжині на Україні. В 1898 році Самокиш та Васильківський задумали видати альбом малюнків "З української старовини", який повинен був стати продовженням прекрасного альбому офортів "Живописна Україна" геніального поета та видатного художника Т. Г. Шевченка Самокиш робив багато замальовок українського орнаменту, особливо вишивок, тканин. В результаті Микола Семенович невдовзі видав дуже цікавий альбом кольорових репродукцій "Мотиви українського орнаменту". Альбом складався з 40 таблиць - замальовок з оригінальних старовинних вишивок та тканин, найдавніші з яких належать до ХVII століття. Художник точно передає орнамент в кольорі та техніці.

З 1928 року приїжджав в Харків для роботи та створив цикл творів на теми з історії України. Першою з цього циклу є картина "В'їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1648 році". Це була перша його картина не суто батального, а історичного жанру. До числа творів з історії визволення українського народу належить написана в 1930 році картина "Битва козацьких повстанців з польськими гусарами при Жовтих Водах в 1648 році". В цій картині художник повертається до сюжету, який він вже використав для альбому "З української старовини". Значна кількість творів Самокиша присвячена Запорозькій Січі "Запорожці відбивають полонених" та "Під Бахчисараєм". Велике полотно "Морська битва запорожців з турецьким військовим кораблем"написане в незвичному для Самокиша морському жанрі. До українського циклу належать твори Миколи Семеновича, присвячені великому українському поету та художнику Т. Г. Шевченку: "Царські жандарми везуть Шевченка в заслання".  1940 рік Самокиш не залишав роботу в галузі графіки і заслужено став одним з найпопулярніших майстрів радянської журнальної та книжкової ілюстрації. Можна сказати, що не було жодного українського видавництва та журналу, в якому б він не брав участі. Особливо багато ілюстрацій він вміщав в журналі "Мисливець та рибалка". Малюнки на мисливські та рибальські теми виконані з притаманними М. Самокишу графічною майстерністю та знанням тварин.  Історія та побут України дали багато тем Миколі Семеновичу як художнику-ілюстратору. Його ілюстрації до повісті Гоголя "Тарас Бульба" вирізняються глибоким знанням типів та побуту запорожців. Дуже вдалими є ілюстрації "Запорожці гуляють" та "Виступ запорожців в похід проти ляхів".  Самокиш ілюстрував також літературні твори, які розкривають важ-ке становище українського народу в дореволюційні часи та його боротьбу за свободу (оповідання Марка Вовчка, роман Нечуй-Левицького "Микола Джеря", "Дума про Джуру" та інші). Ці ілюстрації свідчать про глибоке проникнення художника в зміст та дух творів.