36. Творчість т.Шевченка – графіка.

У творчості Шевченка-художника значне місце займає графіка. Він багато працював у малюнку олівцем, пером, любив сепію, акварель. Надавав великого значення естампній графіці як найбільш доступному виду мистецтва для широких верств і сам працював багато в техніці офорта й акватинти. У роки заслання в степах Казахстану Шевченко змальовував життя і побут казахського народу. Значне місце у графічній творчості Шевченка займає портрет. Він завжди прагнув до виявлення вдачі і внутрішнього світу людини.

Ще студентом академії Шевченко проявив свій талант і в книжковій графіці. У 1840 р. він виконав акварель “Марія” до поеми О. Пушкіна “Полтава”. У1841 р. створив ілюстрацію до повісті М. Надєждіна “Сила волі”. Він перший створив ілюстрацію до повісті М. Гоголя“Тарас Бульба”, виконав сепії до власних поем. Відома ще одна його ілюстрація до трагедії Шекспіра “Король Лір”. В останні роки своєї творчості Шевченко захопився офортом і акватинтою. Він досяг у цих видах графіки великої майстерності, став одним з найкращих офортистів свого часу й одержав звання академіка гравюри. Творчість Шевченка-графіка мала величезний вплив на подальший розвиток українського і російського графічного мистецтва.

Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт. Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830—1861 роками й територіально пов'язані з Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами — це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та учбові студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.

37. Система елементів носіїв фірмового стилю.

Носії фірмового стилю

1. елементи діловодства (фірмові бланки, конверти, папки-реєстратори; записні книжки, настільні щоденники, блоки паперів для записів і т. д.);2. реклама в пресі;3. друкована реклама (листівки, проспекти, буклети, каталоги, інформаційні листи);4. радіо-і телереклама;5. рекламні сувеніри;6. зовнішня реклама (покажчики, вивіски, оформлення офісу, фірмовий одяг співробітників, значки, нашивки, зображення бортах транспортних засобів фірми т . д.);7. засоби пропаганди (пропагандистський проспект, оформлення залів для прес-конференцій, вимпели і т. д.);8. виставковий стенд;9. документи та посвідчення (пропуски, візитні картки, посвідчення співробітників, значки стендистів, запрошення тощо).Брендинг - це діяльність по створенню довгострокової переваги до товару, заснована на спільному впливі на споживача товарний знак, упаковки, рекламних звернень та інших елементів реклами, об'єднаних певною ідеєю й однотипним оформленням, що виділяють товар серед конкурентів і створюють його образ. Призначення брендинга:- створення і закріплення в свідомості споживача образу товару або товарного сімейства; забезпечення зростання прибутковості в результаті розширення асортименту товарів і знань про їхні загальні унікальні якості, впроваджуваних за допомогою колективного образу; відображення в рекламних матеріалах і кампаніях культури країни, регіону, міста і т.д., де виготовлено товар, обліку запитів споживачів, для яких він призначений, особливостей території, де він продається; використанню важливих для звернення до рекламної аудиторії факторів - історичних коренів, реалій сьогоднішнього дня і прогнозів на перспективу.