47. За якими основними ознаками проводиться класифікація пакувальних матеріалів?

Пакувальні матеріали, які використовуються для виготовлення упаковки, можна класифікувати за кількома основними ознаками:

І За способом споживання:

5. Безпосередньо споживчі пакування. До них відносяться такі основні пакувальні конструкції як туба, пляшка, банка, бляшанка, пакет, коробка, пачка, пенал, лоток, судок, капсули, флакони… а також допоміжні і оздоблювальні пакувальні засоби такі як кришка, клей (щоб приклеїти нижню кришку), етикетка, захисні клапани(фольга), колоретка ( верхня етикетка на пляшці), розетка, термоусадочна плівка,сітки, ковпачки, шнури, ремінці, тощо.

6. Виробничі пакування

7. Транспортні

8. консервуючі

ІІ За технологією створення пакувальних конструкцій     

ІІІ За походженням

4. природні: дерево (ящики), лоза і шпон (корзинки), папери і картони, гафрокартони, метал, кераміка, скло, шкіра, тканина

5. синтетичні: поліолефіни (ПЛ), поліетилентрефталати (ПЕТ), полівінілхлориди (ПВХ)

6. комбіновані , в яких використовуються і природні і синтетичні матеріали

48. Основні тенденції розвитку українського мистецтва другої половини XIXст.

Багато чого в культурі ХIХ ст. робить її зовсім іншою в порівнянні з усією попередньою історією людства. З небаченою силою проявилася закономірність прискорення історичного процесу. Перестають відігравати попередню роль простори і відстані, а протягом життя лише одного покоління відбуваються зміни такої глибини і значущості, що вони змінюють і образ світу, і спосіб мислення. Лише протягом життя останніх шести поколінь ми познайомилися з друкованим словом. Лише останні два покоління користуємося електромотором. А переважна більшість всіх матеріальних цінностей, з якими ми маємо справу у повсякденному житті, була вперше створена протягом життя сучасного покоління.

Під впливом цієї атмосфери головна тенденція мистецтва другої половини 19 століття — рух до реалізму .

Висловлюючи передові ідеї часу, реалістичне мистецтво 19 ст. стверджувало естетичні цінності дійсності, оспівувало красу реальної природи і людини праці. Від попередніх століть реалізм 19 ст. відрізнявся тим, що безпосередньо відбивав основні протиріччя епохи, соціальні умови життя народу. Критичні позиції визначили основу методу реалістичного мистецтва 19 ст. Його найбільш послідовним втіленням було мистецтво критичного реалізму - найбільш цінний внесок в художню культуру епохи.

Нерівномірно розвивалися різні галузі культури 19 ст. Найвищих вершин досягає світова література (Гюго, Бальзак, Стендаль), музика (Бетховен, Шопен, Вагнер). Що стосується архітектури і прикладного мистецтва, то після підйому, яке визначило стиль «ампір», обидва ці види мистецтва переживають кризу. Відбувається розпад монументальних форм, стильової єдності як цілісної художньої системи, що охоплює всі види мистецтва. Найбільш повний розвиток отримують станкові форми живопису, графіка і скульптура почасти, тяжіє у найкращих проявах до монументальних форм.