- •За редакцією м.Ф.Шмиголя та о.В.Сулима
- •Тема 1. Філософія, її призначення, зміст і функції в суспільстві
- •1. Своєрідність філософії та її основне питання
- •2.Філософія як світогляд
- •3.Філософія: наука чи мистецтво?
- •4.Функції філософії та її сенс
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •1.Зародження античної філософії. Космогонічні та натурфілософські ідеї досократиків
- •2.Класичний період античної філософії: софісти, Сократ, Платон, Аристотель
- •3.Занепад та згасання античної філософії (елліністичний період)
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовічного суспільства, її теоцентризм. Філософія доби Відродження
- •§ 1. Середньовічна філософія
- •1. Причини виникнення та основні принципи середньовічної філософії
- •2. Онтологія та гносеологія у середньовічній філософії
- •3. Боротьба реалізму та номіналізму в середньовічній філософії
- •4. Особливості середньовічної схоластики. Тома Аквінський як систематизатор схоластики
- •§ 2. Філософія доби Відродження
- •1. Головні риси філософії доби Відродження
- •2. Діалектика Миколи Кузанського
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія Нового часу. Хvіі - хvііі ст.
- •§ 1. Філософія Нового часу
- •1. Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •2.Емпіризм у філософії Нового часу: ф. Бекон
- •3.Раціоналізм: р. Декарт, б.Спіноза, г. Лейбніц
- •§ 2. Просвітництво
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •§ 1. Німецька класична філософія
- •1. Суб’єктивний ідеалізм і. Канта
- •2. Абсолютний ідеалізм г. Гегеля
- •3.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •§2. Філософія марксизму
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •1. Основні етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •2. Розвиток філософії у Києво-Могилянській Академії
- •3. Філософське вчення г.Сковороди
- •4. Філософія Памфіла Юркевича
- •5. Філософія української революційної демократії
- •6. Філософські погляди д.Чижевського
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •§ 1. Аналітичний напрямок у філософії хіх-хх ст.
- •1. Неопозитивізм
- •2.Постпозитивізм
- •3. Прагматизм
- •4. Герменевтика
- •§ 2. Антропологічний напрямок у філософії хіх-хх століття
- •1. Філософія життя
- •2.Філософські проблеми психоаналізу (фрейдизм та неофрейдизм)
- •3. Філософія екзистенціалізму
- •§3. Соціально-критичний напрямок у філософії XX ст. Філософія “неомарксизму”. Франкфуртська школа.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 8. Проблема буття (онтологія). Діалектика буття
- •1.Буття як вихідна категорія філософії
- •2.Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •3.Філософські категорії як інструмент пізнання світу
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури: До теми 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини і суспільства
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та доби Відродження
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
Важливим аспектом філософського аналізу проблеми людини є розгляд її буття як особистості, яка є кінцевим результатом розвитку біологічного і соціального начал в ній. Щоб виявити зміст цього поняття, слід також розкрити зміст співвідносних понять: «людина», «індивід», «індивідуальність».
Поняття «людина» фіксує загальні властивості представників людського роду, який є вищим ступенем у розвитку усіх живих істот на нашій планеті. Коли ми говоримо про людину, то ми співвідносимо її зі світом тварин і фіксуємо в ній ті риси, що відділяють її від них: розумність, здатність до праці тощо.
Під індивідом (лат. – неподільний) мається на увазі окремо взятий, одиничний представник біологічного виду “Homo sapiens”, людського роду.
Поняття “індивідуальність” розкриває індивіда в його неповторній здатності бути самим собою, виражає своєрідність, оригінальність, що притаманні окремому людському індивіду. Індивідуальність кожної окремої людини є, насамперед, факт біологічний, обумовлений неоднаковістю генотипів, спадкових задатків і їхньої комбінації. Інший чинник розмаїття людей – це своєрідність індивідуального життєвого досвіду, особливості виховання, соціального середовища. Життя кожної людини – неповторна історія пізнання і досвіду. Генріх Гейне зазначав: “Хіба життя окремої людини не настільки ж цінне, як і життя цілого покоління? Адже кожна окрема людина – це цілий світ, що народжується і вмирає разом з нею, під кожним надгробним каменем – історія цілого світу». Визнання нескінченного різноманіття роду людського, а, отже - здібностей та дарувань, якими можуть володіти люди, є одним з основних принципів гуманізму. Порочною є формула: немає людей, котрих не можна замінити. При цьому слід мати на увазі, що в різних культурах по-різному ставляться до індивідуальної неповторності людини. Вона - одна з вищих цінностей європейської культури, але у традиційних суспільствах ще й досі оригінальність і своєрідність не заохочуються.
Поняття “особистість” акцентує увагу на соціально-значимих рисах людського індивіда, воно фіксує індивідуальну людину як суб’єкта суспільного життя, спілкування та діяльності, носія здібностей, потреб, інтересів, прагнень, вчинків. Іншими словами особистість – це людський індивід в аспекті його соціальних якостей і властивостей, що формуються в процесі історично-конкретних видів діяльності і суспільних відносин і реалізуються в соціальних зв’язках, інститутах, культурі, тобто – у громадському житті. При цьому слід також мати на увазі, що поняття особистість вживається у двох різних смислах. В широкому плані особистістю є всяка людина, що включена у суспільні відносини. У вузькому сенсі під особистістю мають на увазі людину як вільного і відповідального суб’єкта свідомої вольової діяльності. Тут на перший план висуваються такі риси людини як цілеспрямованість, свідоме вольове начало, здатність усвідомлювати мотиви своєї поведінки, підпорядковувати їх єдиній життєвій стратегії. Особистість у цьому сенсі – це «Я», центр самосвідомості, регулятивно-духовних процесів індивіда, джерело волі, суб’єкт свідомого вільного вибору. Іншими словами, при цьому мається на увазі автономність індивіда, його здатність до самовизначення, здатність бути господарем самому собі.
Особистість укорінена в тілі, як матеріальному носії особистісного начала, в конкретній тілесній організації. Це фізична сторона особистості. Соціальна особистість полягає в спілкуванні людей. Визнання в нас особистості з боку інших людей робить із нас суспільну особистість. Разом з соціальною особистістю одночасно формується і духовна особистість як своєрідний стрижень, на якому тримається все, в тому числі - ядро нашого “Я”. До поняття особистості входить і психологічне обличчя людини, її почуття та емоції.
Особистість має багато соціально-значимих якостей, що утворюють динамічну і в той же час відносно стійку систему. Вона характеризується рядом наступних найважливіших властивостей:
- спрямованістю - стійкою системою мотивів діяльності - інтересами, схильностями, переконаннями, ідеалами, ціннісними орієнтаціями; це основа структури особистості, її змістовна сторона, що поєднує різні властивості в єдність;
- характером - сукупністю стійких індивідуальних особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, а також в залежності від темпераменту і задатків, обумовлюючи типові для особистості способи поведінки; характер виявляється у ставленні людини до оточення, до інших людей (тактовність - брутальність тощо), до справи - відповідальність, сумлінність, працьовитість чи лінощі, до самої собі - скромність чи самозакоханість, гордість чи приниженість;
- волею - здатністю людини до самодетермінації і саморегуляції своєї діяльності і різних психічних процесів, що виявляється в таких якостях як наполегливість, рішучість, витримка, сміливість; вольова регуляція формується, розвивається під впливом соціального середовища, а потім - самоконтролю особистості;
- когнітивною сферою - знаннями й уміннями;
- інтелектом - відносно стійкою структурою розумових здібностей людини, що виражається в стилі і стратегії рішення проблем, особливостях протікання розумових операцій, що формуються значною мірою в умовах спілкування і діяльності на основі природних задатків;
- темпераментом - характеристикою індивіда з боку його динамічних особливостей (інтенсивності, швидкості, темпу, ритму психічних станів і процесів): сангвініки - сильний, урівноважений, рухливий тип нервової системи; флегматики - сильний, урівноважений, інертний; холерики - сильний, неврівноважений; меланхоліки – слабкий; темперамент відносно незмінний і відображає стиль почуттів, розумових та вольових поривань тощо;
- здібностями - індивідуально-психологічними особливостями особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності, формування яких відбувається на основі задатків; рівень і ступінь розвитку здібностей виражають поняття таланту і геніальності;
- самосвідомістю - ступінню усвідомленості своїх стосунків з дійсністю, глибинними смисловими структурами, образом "Я", що не виключає неусвідомленої психічної регуляції важливих сторін активності.