- •Механіка суцільного середовища
- •Кінематика суцільного середовища
- •Основні поняття і задачі механіки суцільного середовища
- •Способи задання руху суцільного середовища
- •Розділ 2 елементи гідродинаміки
- •2.1. Основні поняття і формули векторного аналізу
- •2.2. Рівняння неперервності руху ідеальної рідини
- •2.3. Рівняння Ейлера
- •2.4. Гідростатика
- •2.5. Умова відсутності конвекції
- •2.6. Рівняння Бернуллі
- •Основи теорії пружності (теорія деформації)
- •3.1. Вектор зміщення і деформований стан
- •3.2. Тензор деформації
- •3.3. Перетворення компонент тензора деформації при заміні системи відліку
- •3.4. Головні напрямки тензора деформації. Головні осі і головні деформації
- •3.5. Визначення компонент вектора зміщення через компоненти тензора деформації
- •3.6. Визначення зміщень через компоненти тензора відносного зміщення
- •Основи теорії пружності (теорія напружень)
- •4.1 Зовнішні сили. Вектор напруження. Напружений стан тіла
- •4.2. Тензор напружень
- •4.3. Диференціальні рівняння рівноваги пружного тіла. Симетричність тензора напружень
- •4.4. Перетворення компонент тензора напружень при повороті системи координат
- •4.5. Головні напруження і інваріанти тензора напружень
- •Основи теорії пружності (співвідношення між компонентами тензора напружень)
- •5.1. Узагальнений закон Гука
- •Основи теорії пружності (основні рівняння і задачі теорії пружності)
- •6.1. Основні рівняння теорії пружності
- •6.2. Основні задачі статики пружного тіла
- •6.3. Пряма і обернена задачі теорії пружності
- •6.4. Рівняння пружної рівноваги в зміщеннях
- •6.5. Основні рівняння в напруженнях
- •Застосовуючи до (6.32) оператор Лапласа, одержимо
- •6.6. Напівобернений метод Сен-Венана
- •6.7. Принцип Сен-Венана
- •Найпростіші задачі теорії пружності
- •Метод суперпозиції
- •Основи теорії пружності (плоска задача теорії пружності)
- •7.1. Плоска деформація
- •7.2. Плоский напружений стан
- •7.3. Узагальнений плоский напружений стан
- •7.4. Основні рівняння плоскої теорії пружності. Зведення до бігармонічної проблеми
- •7.5. Плоска задача в декартових координатах
- •Нехай функція напружень має вигляд полінома третього степеня
- •Виберемо функцію напружень у вигляді полінома четвертого степеня
- •Якщо розглядається друга гранична задача, то граничні умови мають вигляд
- •8.2. Зведення основної задачі до бігармонічної проблеми
- •8.3. Задачі, в яких напруження залежать тільки від
- •Задачі, в яких напруження залежать від і
- •Підставляючи (8.67) у (8.64), одержимо формули для напружень
- •Застосування функцій комплексної змінної до розв’язування задач плоскої теорії пружності
- •9.1. Комплексне подання функції напружень
- •Розглянемо основне рівняння плоскої теорії пружності
- •9.2. Комплексне подання компонент тензора напружень і вектора зміщень
- •9.3. Степінь визначеності і структура комплексних потенціалів
- •9.4. Перетворення рівнянь плоскої задачі теорії пружності при конформному відображенні
- •9.5. Двосторонній розтяг нескінченної площини з еліптичним отвором
- •Список літератури
3.5. Визначення компонент вектора зміщення через компоненти тензора деформації
Якщо для пружного тіла компоненти вектора зміщення в кожній точці будуть відомі, то компоненти тензора деформації через диференціальні залежності Коші
(3.43)
визначаються однозначно.
Для розв’язання оберненої задачі, тобто задачі визначення трьох функцій за компонентами тензора деформації маємо шість рівнянь (3.43). Очевидно, що ця задача не може мати розв’язку, якщо на компоненти тензора деформації не накласти деякі додаткові умови.
Нехай в зайнятій тілом області , яку вважаємо однозв’язною, задані функції і необхідно визначити функції .
Введемо позначення . Кома, яка в правій частині розділяє індекси, символ диференціювання. Індекс зліва від коми – це індекс функції, а індекс справа – індекс змінної, по якій відбувається диференціювання. Кількість індексів справа від коми визначає порядок похідної.
Розглянемо вираз
. (3.44)
де – симетричний тензор малої деформації (), а – косометричний тензор малого повороту ().
Продиференціюємо співвідношення по змінній .
.
У результаті цього одержимо рівність
. (3.45)
Використовуючи (3.44), запишемо формулу для обчислення диференціалів від компонент вектора зміщення
. (3.46)
Проінтегруємо рівняння (3.46) по довільній кривій , яка не виходить за межі області
, (3.47)
де – сталі інтегрування, – змінна інтегрування.
Покладемо ( – координати фіксованої точки ) і обчислимо другий інтеграл в (3.47) за частинами
. (3.48)
Тут враховано, що
(3.49)
Підстановка (3.45) в (3.48) приводить до співвідношення
, (3.50)
за допомогою якого з (3.47) одержимо формулу Чезаро
. (3.51)
Ця формула дозволяє обчислити зміщення довільної точки тіла за відомими функціями .
Сталі , , які входять в (3.51), визначають довільне нескінченно мале жорстке зміщення тіла. Вони визначаються з умов закріплення тіла.
Зміщення довільної точки тіла повинні бути функціями її координат і не повинні залежати від шляху інтегрування . Тому підінтегральний вираз у формулі Чезаро (3.51) повинен бути повним диференціалом. З математичної точки зору умови незалежності інтеграла від вибору кривої має вигляд
. (3.52)
Стосовно формули (3.51) ці умови запишуться так
. (3.53)
Виконуючи в (3.53) диференціювання, одержимо
(3.54)
або
. (3.55)
При виведенні (3.55) враховано, що
(3.56)
Рівність (3.55) визначає ті додаткові залежності між компонентами тензора деформації, які виражають необхідні та достатні умови інтегрування (3.51). Вони називаються умовами сумісності Сен-Венана. Серед них є такі, що перетворюються тотожно в нуль або повторюються. Незалежних є шість. Їх можна одержати циклічною перестановкою при таких значеннях : , . Ці співвідношення утворюють дві групи диференціальних залежностей між компонентами тензора деформації
; ;
; (3.57)
; ;
. (3.58)
Умови сумісності (3.57) і (3.58) забезпечують неперервність деформації в кожній точці пружного тіла.
Якщо уявити, що до деформації тіло було умовно поділене на елементарні паралелепіпеди (виключаючи приповерхневі елементи), то внаслідок деформації ці паралелепіпеди змінять свої довжини ребер і кути між гранями. Якщо ці паралелепіпеди піддати деформації при довільних , то із деформованих паралелепіпедів не можна скласти суцільного тіла, яким воно повинне бути в дійсності. Між деякими елементами появляться зазори, а для інших із них не виявиться достатньо місця. Це означає, що компоненти тензора деформації не можуть бути довільними, а повинні задовольняти умовам (3.57), (3.58).
Якщо тіло обмежене однозв’язною областю , то умови (3.57), (3.58) не тільки необхідні, але й достатні, щоб шукані функції були однозначними, так як в цьому випадку інтеграл у формулі (3.51) не залежить від вибору шляху інтегрування.
У випадку багатозв’язного тіла, диференціальні залежності Сен-Венана є необхідними і достатніми умовами інтегрованості (3.51), і лише необхідними, але недостатніми умовами однозначності зміщень .