Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
9 сем. Эк.предприятия / Планирование и контроль деят предприятия / Планування діяльн.підпр-ва Москалюк.doc
Скачиваний:
143
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
5.34 Mб
Скачать

7.2. Методика розрахунку виробничої потужності

159

У загальному вигляді виробничу потужність (П) прові­дного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції можна визначити за однією з таких формул:

Інакше потужність можна визначити так:

Методика розрахунку виробничої потужності залежить від ха­рактеру підприємств, цехів і рівня їхньої спеціалізації, якими ви­значається організаційний тип виробництва:

1. На безперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі по­тужність обчислюють за такою формулою:

де г — такт роботи лінії чи конвеєра.

2. В умовах потоково-масового виробництва за вузької спеціа­лізації робочих місць визначають потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію під час оброблення конкрет­ної деталі, розраховують потужність за такою формулою:

3. В умовах серійного виробництва обчислення виробничої потужності ускладнюється тому, що за кожним робочим міс­цем закріплюється велика кількість детале-операції. Як вимір­ник виробничої потужності використовують типовий виріб-пред-ставник:

160

161

Таблиця 7.1

РОЗРАХУНОК ПРИЙНЯТОГО КОЕФІЦІЄНТА ПОТУЖНОСТІ ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЬНИЦІ

Групи взаємоза­мінного устаткування

Кількість одиниць устатку­вання

Ефективний фонд часу роботи

Трудомісткість програми

Коефіцієнт виробничої потужності

Недовико-ристаний фонд роботи групи уста­ткування, год

Одиниці устатку­вання

Групи устатку­вання

За чинними нормами

часу, нормо-год

Коефіцієнт

виконання

норм

3 ураху­ванням коефіцієнта виконання норм

Розра­хунко­вий

При­йнятий

1

2

3

4

5=4-3

6

7

8 = 6:7

9

10

11=5--(5:1,08)

1

Токарна

20

4060

81200

84 700

1,21

70 000

1,16

6015

2

Фрезерна

16

4060

64 960

69 770

1,16

60 150

1,08

1,08

3

Свердлильна

5

4060

20 300

20 300

1,32

15 380

1,32

1504

4

Шліфу­вальна

6

4060

24 360

27 660

1,09

25 375

0,96

...

Усього:

Шліфувальна група устаткування є «вузьким місцем», необ­хідна розробка технологічних заходів, зменшення трудомістко­сті; використання 3-ї зміни, щоб пропускну спроможність цієї групи підвищити до спроможності провідної (фрезерної) групи, за якою й визначають потужність виробничої дільниці.

У складальних, монтажних, формувальних цехах, де виробничий процес виконують на корисних площах, розрахунок виробничої по­тужності ведеться виходячи з площі цих підрозділів. Нормативне відношення площі складального цеху до виробничої площі механіч­ного цеху залежно від типу виробництва наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

ВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ СКЛАДАЛЬНОГО ЦЕХУ ДО ВИРОБНИЧОЇ ПЛОЩІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ

Одиничне та дрібносерійне виробництво

50—60 %

Серійне виробництво

30-40 %

Масове виробництво

20—30 %

Для розрахунку виробничої потужності складальних цехів необ­хідні такі дані: номенклатура виробів, виробнича площа складаль­них підрозділів, нормативна тривалість циклу складання виробів, норма площі для складальних робіт, річний фонд часу роботи скла­дального цеху або дільниці.

Під час складання виробу одного найменування розрахунок виробничої потужності виконують у такій послідовності:

  1. визначають кількість м -годин (квадрато-метрів-годин), на які розраховує складальний цех протягом планового періоду, за формулою (7.6);

  2. обчислюють кількість квадрато-метрів-годин, необхідних для складання одного виробу, за такою формулою:

м2-годин = 5вирГцс, (7.19)

де м2-годин — кількість квадрато-метрів-годин необхідних для складання одного виробу; Бшр — норма площі для складання одно­го виробу, м ; Тц.с — тривалість виробничого циклу складання ви­робу, год.

Норма площі для складання виробу це площа, яку займає ви­ріб, м , і площа, необхідна для робочих місць складальників з урахуванням нормативних переходів навколо складального виро­бу (0,5—0,75 м) з кожного боку.

163

Коефіцієнт потужності використовують для коригування кіль­кості виробів, запланованих у виробничій програмі. Якщо, на­приклад, Кттуж 1,2, то це означає, що кількість складання виро­бів за кожною номенклатурною позицією може бути збільшено на 20 % порівняно з орієнтованою програмою.

Визначення виробничої потужності — це трудомістка робота, тому для скорочення трудомісткості її виконання та підвищення якості й ефективності розрахунків необхідно використовувати засо­би обчислювальної техніки.

Крім розрахунків за провідними цехами й дільницями визна­чають технологічну спроможність виробничих ланок підприєм-

164

ства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності за дани­ми провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення техноло­гічної пропорційності між взаємозв'язаними виробничими лан­ками. Ступінь відповідності потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховують співвідношенням потужностей провідного під­розділу та інших виробничих ланок.