4.2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні

Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартіс­ному вираженні дають змогу на єдиній ціновій основі зіставляти, аналізувати й визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Проте при цьому необхідно враховувати зміни ринко­вих цін під час планування й визначення обсягів виробленої та реалізованої продукції в різні періоди.

У вартісному вираженні планують обсяги виробництва й реа­лізації: товарна, валова та реалізована продукція, а також визна­чають чисту продукцію.

Товарна продукція — це загальна вартість усіх видів гото­вої продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого ха­рактеру, призначених для продажу або реалізації різним спо­живачам.

Товарна продукція підприємства охоплює:

• готові вироби;

• запасні частини для продажу;

• напівфабрикати виробництва підприємства;

• нестандартне технологічне устаткування, виготовлене як для власних потреб, так і для реалізації;

• частину продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне оснащення, енергія тощо);

• інші роботи й послуги виробничого характеру.

Роботи й послуги невиробничого характеру не включають у товарну продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, по­слуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні ро­боти стороннім споживачам).

88

Товарну продукцію планують у діючих і незмінних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у незмінних цінах товарну продук­цію визначають для встановлення динаміки обсягів виробництва та інших показників.

Товарну продукцію розраховують на основі плану виробниц­тва в натуральних показниках, тобто на підставі виробничої про­грами, у натуральному вимірі за такою формулою:

де ТП — товарна продукція, грн; п — кількість найменувань продукції, що виробляється у плановому періоді; Ц, — ціна /-го виробу, грн; Nj— кількість г*-Х виробів у виробничій програмі.

Для визначення виробничої програми по кожному виробу, а потім обсягу всієї товарної продукції виходять із планового обся­гу продажу, необхідного запасу готової продукції на кінець та початок планового періоду. Розрахунок проводять по кожній но­менклатурній позиції за такою формулою:

де Nj — виробнича програма /-го виробу в плановому періоді, шт.; РП, — обсяг продажу (реалізації) г'-го виробу в плановому періоді, шт.;ЗНП* і ЗНП" — відповідно залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періоду, шт. Розрахунок наведено в табл. 4.З.

Таблиця 4.3

ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ОБСЯГ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Найменування продукції	План продажу, од.	Залишки готової нереалізованої продукції, од.		Виробнича програма, од.	Ціна за одиницю, грн	Товарна продукція, тис. грн
		ЗНП?1	ЗИП?
Є,	500	4	5	501	700	350,7
с2	300	8	5	297	900	297,3
Y,	620	10	7	617	650	401
Усього	—	—	—	—	—	1049

89

Якщо обсяг реалізації й залишки нереалізованої продукції представлені у вартісному вираженні, то товарну продукцію обчис­люють так:

де ЧП — чиста продукція у плановому періоді, грн; М — матері­альні витрати на виробництво товарної продукції в плановому періоді, грн; Ам — сума амортизаційних відрахувань, грн.

З товарної продукції вилучають вартість уречевленої праці (сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів, перенесену вартість засобів виробництва тощо) і в такий спосіб визначають вартість обсягу виробництва, на який будуть витрачені власні кошти підприємства й отримано відповідний прибуток.

Валова продукція — це вартість усієї виробленої в плановому періоді продукції, незалежно від ступеня її виготовлення.

Валова продукція охоплює товарну продукцію, зміну залиш­ків незавершеного виробництва протягом розрахункового пері­оду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші еле­менти залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства (наприклад, на машинобудівних підприємствах у валову продукцію включаються зміни вартості незакінченого ви­робництвом технологічного оснащення власного виготовлення). Розраховують валову продукцію так:

90

Динаміку залишків незавершеного виробництва враховують лише на тих підприємствах машинобудування, де більш тривалий виробничий цикл різних видів продукції.

Обсяг товарної та валової продукції виробничого об'єднання, у складі якого підприємства або підрозділи перебувають на само­стійному балансі, визначають підсумовуванням їх відповідних показників.

Планування зміни залишків незавершеного виробництва

До складу незавершеного виробництва входять заго­товки, деталі, комплекти, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу й підлягають подальшому оброблен­ню або складанню, а також вироби в складанні та на випробу­ваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція по­требує обігових коштів, і це негативно позначається на економіч­ному становищі підприємства, а з іншого — забезпечує нор­мальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ри­тмічність. Тому величина незавершеного виробництва має під­тримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними пе-редпланового періоду, а на кінець — визначають різними розра­хунковими методами.

91

З_нв (залишок незавершеного виробництва) обчислюють для кожного виробу за такою формулою:

Розрахунок залишків незавершеного виробництва та валової продукції наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4

ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ ТА ЗАЛИШКИ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА

Наймену­вання продук­ції	Товарна продукція, тис. грн	Зп тис. грн	Розрахунок 3„„ на кінець планового періоду				3„в по собівар­тості, тис. грн	3Нв в оптових цінах, тис. грн	Валова продук­ція, тис. грн
			Тц, ДНІВ	Лім	N	С
с,	350,7	212	40	0,7	12	630	211,7	232,8	371,5
с2	297,3	200	40	0,7	10	800	224	246,4	343,7
Y,	401	157	30	0,6	15	580	156,6	172,3	416,3
Усього	1049	569					592,3		1025,7

Коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну до­рівнює 1,1.

Коефіцієнт наростання витрат розраховують за такою формулою:

(4.8)

де 7j — питома вага матеріальних витрат у собівартості і-го виробу. Для складніших виробів із тривалим виробничим циклом ви­значають середній коефіцієнт наростання витрат, виходячи з пла­нових відсотків готовності на різних стадіях виробничого циклу. Наприклад, плановий відсоток готовності за кварталами: І — 40, II —60,111 —80, IV—100.

Середній коефіцієнт готовності = = (40 + 60 + 80 + 100) / 4 • 100 = 0,7.

Розрахунок З_нв конкретних виробів застосовують на підприєм­ствах із незначною номенклатурою.

За великої номенклатури продукції З_нв обчислюють у цілому по всій продукції підприємства за такою формулою:

(4.9)

де С_тп — собівартість товарної продукції у відповідному плано­вому періоді, грн; Д — кількість днів у цьому періоді; Т_ц — се­редня тривалість виробничого циклу, днів; К_не — середній ко­ефіцієнт наростання витрат.

92

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.