- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Приватна технологія сирів
- •Тверді сичужні сири
- •Технологія твердих сичужних сирів з високою
- •Температурою другого нагрівання
- •Історія виробництва швейцарського сиру
- •Технологія виробництва твердих сичужних сирів з високою температурою другого нагрівання
- •1. Оцінка якості молока
- •4. Підготовка молока до зсідання.
- •4.3. Внесення закваски
- •6. Оброблення згустку та сирного зерна.
- •7. Формування сиру.
- •8. Самопресування і пресування сиру.
- •9. Соління сиру.
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання
- •6.1. Розрізання згустку і становлення зерна.
- •6.2. Вимішування до певного ступеню пружності.
- •6.4. Обсушування зерна 30...60 хв.
- •7. Формування сиру.
- •10. Визрівання сиру.
- •Сири українського асортименту
- •Сири з низькою температурою другого нагрівання
- •Сири з високою температурою другого нагрівання
- •1. Сир „Український”
- •2. Сир „Карпатський”
- •Сири українського асортименту
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання і підвищеним рівнем молочнокислого бродіння
- •Технологія сиру чеддер
- •6. Оброблення сирного згустку і становлення сирного зерна
- •7. Формування із пласта.
- •8. Подрібнення сирної маси
- •Визрівання проводять у великих блоках при низькій температурі
- •16. Підготовка до реалізації
- •6...8 ° - 1,5…2,0 Міс.;
- •Технологія російського сиру
- •Технологія сирів з чеддеризацією та плавленням сирної маси або термомеханічної обробкою
- •Іі. Технологія м’яких сирів
- •6.3. Відсутність другого нагрівання.
- •10. Виробляють м’які сири:
- •14. Догляд за м’якими сирами при визріванні
- •Класифікація м’яких сирів
- •1 Група - сири, які визрівають за участю слизу:
- •2 Група – сири, які визрівають за участю мікроскопічних грибів (плісені).
- •Загальна технологія свіжих кисломолочних сирів.
- •Відноситься сир - з е л е н и й
- •Технологія напівтвердих сичужних сирів, які самопресуються, з низькою температурою другого нагрівання, які дозрівають за участю сирного слизу
- •Технологія розсільних сирів
- •Загальна технологічна схема виробництва розсільних сирів
- •Особливості технології
- •Технологічні лінії виробництва розсільних сирів
- •Ііі. Перероблені сири Технологія плавлених сирів
- •Історія виробництва плавленого сиру.
- •Харчова цінність плавлених сирів
- •1. Підбір сировини та смакових наповнювачів
- •2. Підготовка сировини
- •3. Складання суміші
- •4. Визрівання сирної маси
- •5. Плавлення сирної маси.
- •6. Гомогенізація
- •7. Фасування сиру
- •8. Охолодження сиру
- •9. Зберігання сиру.
- •Класифікація плавлених сирів
- •1 Група - скибкові (ломтєві) плавлені сири
- •II група - пастоподібні плавлені сири
- •III група - Ковбасні плавлені сири
- •IV група - Сири плавлені солодкі
- •Технологія сирів для плавлення
- •Технологія сирів зі зниженим вмістом жиру.
Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання і підвищеним рівнем молочнокислого бродіння
Відносяться сири:
1. З чеддерізацією сирної маси у пласті до формування (чеддер). Його різновиди Честер, Чевіл.
2. З підвищеним рівнем молочнокислого бродіння (російський, руський, атлет, свесил).
3. З чеддерізацією та плавленням або термомеханічною обробкою сирної маси. Їх називають «ПАСТА ФІЛАТА» (качкавал, проволоне, арман, восточний, моцарелла, фермерський та ін.).
Сир чеддер у світовому виробництві займає 1 місце. У більшості країн з розвинутою молочною промисловістю об’єм виробництва цього сиру складає 80...85 % загального виробництва сирів.
У країнах Балканського півострова великою популярністю користується сир качкавал.
В нашій країні із цієї групи найбільше розповсюдження отримав сир російський.
Ці сири займають 1 місце у світовому виробництві тому, що:
технологія їх виробництва більш проста, ніж інших сирів;
вимоги до молока менш жорсткі;
продукт отримують більш стандартний;
сири цієї групи можуть бути реалізованими у ранньому віці.
Характеристика цієї групи сирів:
підвищений рівень молочнокислого процесу. Для цього під час отримання сирного зерна і його оброблення створюються оптимальні умови для активного розвитку молочнокислої мікрофлори;
виробництво сирів із молока високого ступеня зрілості;
внесення підвищеної дози закваски мезофільних номоферментативних лактококів L. lactis, L. сremoris і молочнокислих паличок Lbc. caseі, Lbc. plantarum, Lbc. bulgaricus (1,0...2,5 %);
збільшення тривалості оброблення сирного зерна і пресування сиру;
для деяких сирів (чеддер) проводять специфічний процес – чеддеризацію.
Технологія сиру чеддер
Назву сиру дало селище Чеддер в Великій Британії, де він вперше був вироблений.
Технологія чеддеру більш проста, ніж інших сирів. Продукт може бути отриманий з більш постійними властивостями, що дозволяє механізувати технологічний процес. В деяких країнах заводи, що виробляють чеддер, - це великі механізовані виробництва.
Основні технологічні показники:
М.ч. жиру у сухій речовині сиру, %, не менше 50
М.ч. вологи після пресування, % 39...42
М.ч. у сирі зрілому, % 37...39
М.ч. кухонної солі, % 1,5...2,0
рН після пресування 5,2...5,4
рН зрілого сиру 5,1...5,2
Температура другого нагрівання, °С 38...40
Тривалість визрівання, міс. 3
Форма - прямокутний брусок, см 25...29
Сир випускається у віці не менше, діб 90
без поділу на сорти
Рисунок відсутній
Смак – чистий, сирний, дещо кислуватий, трохи пряний.
Тісто – ніжне, пластичне.
Самий великий сир – чеддер – масою 18171 кг був виготовлений 13-14.03.1988 г. на сироварні „Саймонс спешіалти” Литтл-Шут (штат Вісконсия, США).
Потім його демонстрували в різних місцях, перевозячи на спеціально сконструйованому „Сиромобилі” (з книги рекордів Гіннеса)
Схема виробництва сиру чеддер
Оцінка якості молока
Приймання
Підготовка молока до виробництва сиру
3.1 Охолодження (4...6 °С)
3.2 Резервування
3.3 Визрівання (t = 8...12 °С, τ = 10...14 год.)
Особливість: Молоко використовують зріле, кислотністю 19 - 21 °Т,
Визріванню піддають 10...15 % молока.
3.4 Нормалізація традиційно
3.5 Пастеризація (t = 72...73 °С, τ = 20...25 с)
3.6. Охолодження до t = 30...33 °С
Підготовка молока до сичужного зсідання:
4.1 Внесення СаСl2 : 25 ± 15 г; (20...40 г на 100 кг)
4.2 Внесення закваски. Кількість закваски підвищена - 1,0...2,5 %
Високий рівень мікробіологічного бродіння забезпечує закваска, яка складається із:
активних кислоутворюючих мезофільних молочнокислих лактококів (L. cremoris, L. lactis) у кількості 1,0...2,5 %;
мезофільних молочнокислих паличок виду Lbc. plantarum (саме вони забеспечують високий рівень молочнокислого бродіння).
4.3 Внесення селітри ( не обов’язково )
4.4 Внесення молокозсідального ферменту у кількості, яка забезпечує зсідання молока за 25...30 хв.
5. Зсідання (t = 30...33 °С. τ = 30 ± 5 хв.)