Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_sir_2.doc
Скачиваний:
115
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
423.94 Кб
Скачать

66

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра технології молока

та сушіння харчових продуктів

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу «ТЕХНОЛОГІЯ МОЛОКА»

Розділ «ТЕХНОЛОГІЯ СИРУ» (Частина 2)

для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки:

6.051700(701) – «Харчова технологія та інженерія»

Затверджено

Методичною радою ОНАХТ

протокол № 2

від 29.10.2010 р.

Одеса – ОНАХТ – 2010

Конспект лекцій з курсу «Технологія молока». Розділ «Технологія сиру» (частина 1) для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки: 6.051700(701) - "Харчова технологія та інженерія". / Укладач Н.А. Дідух. – Одеса: ОНАХТ, 2010. – 55 с.

Укладач: Н.А. Дідух, д-р техн. наук, професор

Відповідальна за випуск завідувач кафедри технології молока та сушіння харчових продуктів Н.А. Дідух, д.т.н., професор.

Приватна технологія сирів

Тверді сичужні сири

Технологія твердих сичужних сирів з високою

Температурою другого нагрівання

До цієї групи відносять сири :

Швейцарський низький циліндр 40...90 кг

Алтайський низький циліндр 16...20 кг

Совєтський прямокутний

брусок 16...20 кг

Московський високий циліндр 6...8 кг

В Україні розроблені сири:

Український, Карпатський, Новоселицький.

Усі сири містять жиру у сухій речовині, не менше, % - 50

вологи, % не менше - 42 (опт. 37...38)

солі, % - не більше 2

Органолептичні показники: солодкувато-пряний смак та запах, добре

розвинутий рисунок з круглими крупними

вічками.

Історія виробництва швейцарського сиру

Історія швейцарського сиру походить від емментальського сиру.

Появу емментальського сиру відносять до ХV століття. Є відомості, що вперше в Росії цей сир з’явився при Петрі I, як делікатес, який завозили із-за кордону.

З кінця ХVІІІ ст. до нас дійшли відомості, що закордонні майстри варили швейцарський сир у панських господарствах, зокрема, в маєтку князя Мещерського в Лотошині.

Але на промислову основу виробництво швейцарського сиру поставив Н.В. Верещагін, який ознайомився з його виробництвом в Швейцарії і вперше цей досвід з гірської країни переніс до лісової зони. Він побудував першу в Росії сироварню в селищі Отроковічі Тверської губернії у 1866 р. Емментальський сир спочатку отримав в Росії назву російського-швейцарського, а пізніше – просто швейцарського.

Перші виробки його в Росії були невдалими, а потім вітчизняні сировари розгадали секрети, які не видавали закордонні майстри в панських маєтках. В бувшому СРСР швейцарський сир, в основному, виробляли в Вірменії та Грузії, перше місця займала Вірменія.

Швейцарський сир – єдиний із великих сирів, який не покривають парафіном. Він має шершаву корку з відбитками серветки, яка звичайно вкрита міцним сухим нальотом сіруватого кольору.

За типом емментальського в Швейцарії та деяких інших країнах виробляють сир меньшого розміру і ваги під назвою грюйєр. Раніше в Швейцарії поверхня цього сиру помічалася зображенням лелеки, тому що на гербі міста Greyerz зображений лелека.