- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Приватна технологія сирів
- •Тверді сичужні сири
- •Технологія твердих сичужних сирів з високою
- •Температурою другого нагрівання
- •Історія виробництва швейцарського сиру
- •Технологія виробництва твердих сичужних сирів з високою температурою другого нагрівання
- •1. Оцінка якості молока
- •4. Підготовка молока до зсідання.
- •4.3. Внесення закваски
- •6. Оброблення згустку та сирного зерна.
- •7. Формування сиру.
- •8. Самопресування і пресування сиру.
- •9. Соління сиру.
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання
- •6.1. Розрізання згустку і становлення зерна.
- •6.2. Вимішування до певного ступеню пружності.
- •6.4. Обсушування зерна 30...60 хв.
- •7. Формування сиру.
- •10. Визрівання сиру.
- •Сири українського асортименту
- •Сири з низькою температурою другого нагрівання
- •Сири з високою температурою другого нагрівання
- •1. Сир „Український”
- •2. Сир „Карпатський”
- •Сири українського асортименту
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання і підвищеним рівнем молочнокислого бродіння
- •Технологія сиру чеддер
- •6. Оброблення сирного згустку і становлення сирного зерна
- •7. Формування із пласта.
- •8. Подрібнення сирної маси
- •Визрівання проводять у великих блоках при низькій температурі
- •16. Підготовка до реалізації
- •6...8 ° - 1,5…2,0 Міс.;
- •Технологія російського сиру
- •Технологія сирів з чеддеризацією та плавленням сирної маси або термомеханічної обробкою
- •Іі. Технологія м’яких сирів
- •6.3. Відсутність другого нагрівання.
- •10. Виробляють м’які сири:
- •14. Догляд за м’якими сирами при визріванні
- •Класифікація м’яких сирів
- •1 Група - сири, які визрівають за участю слизу:
- •2 Група – сири, які визрівають за участю мікроскопічних грибів (плісені).
- •Загальна технологія свіжих кисломолочних сирів.
- •Відноситься сир - з е л е н и й
- •Технологія напівтвердих сичужних сирів, які самопресуються, з низькою температурою другого нагрівання, які дозрівають за участю сирного слизу
- •Технологія розсільних сирів
- •Загальна технологічна схема виробництва розсільних сирів
- •Особливості технології
- •Технологічні лінії виробництва розсільних сирів
- •Ііі. Перероблені сири Технологія плавлених сирів
- •Історія виробництва плавленого сиру.
- •Харчова цінність плавлених сирів
- •1. Підбір сировини та смакових наповнювачів
- •2. Підготовка сировини
- •3. Складання суміші
- •4. Визрівання сирної маси
- •5. Плавлення сирної маси.
- •6. Гомогенізація
- •7. Фасування сиру
- •8. Охолодження сиру
- •9. Зберігання сиру.
- •Класифікація плавлених сирів
- •1 Група - скибкові (ломтєві) плавлені сири
- •II група - пастоподібні плавлені сири
- •III група - Ковбасні плавлені сири
- •IV група - Сири плавлені солодкі
- •Технологія сирів для плавлення
- •Технологія сирів зі зниженим вмістом жиру.
6.3. Відсутність другого нагрівання.
7. В залежності від виду сиру застосовують способи формування: із пласта, наливанням та насипом.
8. Відсутність пресування. М’які сири піддають тільки тривалому самопресуванню протягом кількох годин при температурі приміщення 18…20 °С, що створює сприятливі умови для розвитку молочнокислого процесу.
9. Солінням’яких сирів проводять: в розсолі, в зерні, частково в зерні з досолюванням в розсолі, натирання поверхні сиру молотою сіллю.
10. Виробляють м’які сири:
- без визрівання - 1…2 доби,
- з малим терміном визрівання - 5…10 діб,
з тривалим терміном визрівання - 20…45 діб.
З метою запобігання усушки м’яких сирів і для розвитку поверхневої аеробної мікрофлори сири визрівають при низькій температурі 10…13 °С і високій вологості 92…95 %.
Для сиру рокфор температура у камерах визрівання повинна бути 5…8 °С.
11. М’які сири виробляють невеликих розмірів:
дорогобужський - m = 0,5…0,7 кг;
руський камамбер та білий десертний - m = 0,13 кг, h = 2…3 см, d = 8…10 cм. Завдяки малим розмірам, вони мають велику питому поверхню. Це підсилює вплив поверхневої мікрофлори на процес визрівання.
12.Малі розміри і великий об’єм мікрофлори сприяють тому, що вони визрівають швидше, ніж тверді:
дорогобужський - 40…45 діб,
рокфор - 45…60 діб,
закусочний - 25…35 діб,
13.Визрівання сиріввідбувається за участю поверхневої мікрофлори сирного слизу.
Завдяки виказаним особливостям технології у м’яких сирах за період формування і самопресування інтенсивно протікає процес молочнокислого бродіння.
Об’єм мікрофлори вже у перші дні досягає кількох млрд. клітин в 1 г сиру, внаслідок чого вже в перші дні визрівання у сирній масі не виявляється молочний цукор і досягається дуже низька активна кислотність (рН = 4,2…4,5). При такій кислотності біохімічні процеси у сирах майже повністю припиняються. Визрівання сиру зупиняється. Але створюються сприятливі умови для розвитку поверхневої мікрофлори.
На 6…7 день на поверхні сиру з’являється сирний слиз. Спочатку він має світло-жовтий колір, по мірі визрівання він змінюється на жовтувато-коричневий. Якщо слиз не з’являється (це може бути, коли повітря і обладнання у камерах не заражене ним, наприклад у нових приміщеннях), то поверхню сиру обсіменяють цими бактеріями.
Сири обсіменяють плісенями і сирним слизом.
Для обсіменіння сиру спорами плісеней суху культуру плісені, у вигляді порошку, розпилюють над поверхнею посоленого сиру або оббризку-
ють його водною суспензією спор плісені за допомогою пульверизатора.
До складу слизу входять:
дріжджі,
палички : Bcl. linens(обумовлює жовтий, або буровато-червоний колір слизу) іBcl. casei,
мікрококи (типу Micrococus casei),
плісені (для деяких сирів),
молочнокислі бактерії (палички та стрептококи).
Мікрофлора сирного слизу має високу протеолітичну і ліполітичну активність.
У перші дні на поверхні сиру завдяки високій кислотності і високій відносної вологості повітря розвиваються плісені роду Oidium lactisі дріжджі родуTorulopsis іMucoderma. У процесі життєдіяльності плісені молочна кислота розкладається і активна кислотність поверхневих шарів підвищується. Тоді починають розвиватися мікрококи і протеолітичні бактерії. Мікрококи розкладають казеїн і деякі з них утворюють спирт і ряд летких жирних кислот.
Із мікрофлори сирного слизу важливе значення має Bcl. linens. Від неї залежить смаковий букет цих сирів. Мікрофлора сирного слизу активно споживає молочну кислоту і розщеплює білок з утворенням лужних продуктів розпаду, у тому числі аміаку. При цьому зайва кількість молочної кислоти нейтралізується і молочнокислі бактерії продовжують нормально розвиватися. Процес нейтралізації відбувається в поверхневих шарах сирів завдяки тому, що ці бактерії є аеробними.
Тому у м’яких сирах дозрівання іде з поверхневих шарів у внутрішні.
До кінця визрівання рН сирної маси підвищується до 6,0…6,5 і є оптимальним для дії бактеріальних ферментів.
Продукти життєдіяльності поверхневої мікрофлори проникають у тісто сиру і прискорюють його визрівання. Поверхнева мікрофлора, окрім нейтралізації сирної маси, приймає участь також у формуванні смаку і запаху сиру (Bcl. linens). Так, аміак, який утворюється при розщепленні білку, надає м’якім сирам специфічний запах. Вільні карбонільні кислоти, альдегіди і кетони, спирти, які утворилися внаслідок ліполізу ліпази, сприяють формуванню перцево-грибного смаку.