- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Приватна технологія сирів
- •Тверді сичужні сири
- •Технологія твердих сичужних сирів з високою
- •Температурою другого нагрівання
- •Історія виробництва швейцарського сиру
- •Технологія виробництва твердих сичужних сирів з високою температурою другого нагрівання
- •1. Оцінка якості молока
- •4. Підготовка молока до зсідання.
- •4.3. Внесення закваски
- •6. Оброблення згустку та сирного зерна.
- •7. Формування сиру.
- •8. Самопресування і пресування сиру.
- •9. Соління сиру.
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання
- •6.1. Розрізання згустку і становлення зерна.
- •6.2. Вимішування до певного ступеню пружності.
- •6.4. Обсушування зерна 30...60 хв.
- •7. Формування сиру.
- •10. Визрівання сиру.
- •Сири українського асортименту
- •Сири з низькою температурою другого нагрівання
- •Сири з високою температурою другого нагрівання
- •1. Сир „Український”
- •2. Сир „Карпатський”
- •Сири українського асортименту
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання і підвищеним рівнем молочнокислого бродіння
- •Технологія сиру чеддер
- •6. Оброблення сирного згустку і становлення сирного зерна
- •7. Формування із пласта.
- •8. Подрібнення сирної маси
- •Визрівання проводять у великих блоках при низькій температурі
- •16. Підготовка до реалізації
- •6...8 ° - 1,5…2,0 Міс.;
- •Технологія російського сиру
- •Технологія сирів з чеддеризацією та плавленням сирної маси або термомеханічної обробкою
- •Іі. Технологія м’яких сирів
- •6.3. Відсутність другого нагрівання.
- •10. Виробляють м’які сири:
- •14. Догляд за м’якими сирами при визріванні
- •Класифікація м’яких сирів
- •1 Група - сири, які визрівають за участю слизу:
- •2 Група – сири, які визрівають за участю мікроскопічних грибів (плісені).
- •Загальна технологія свіжих кисломолочних сирів.
- •Відноситься сир - з е л е н и й
- •Технологія напівтвердих сичужних сирів, які самопресуються, з низькою температурою другого нагрівання, які дозрівають за участю сирного слизу
- •Технологія розсільних сирів
- •Загальна технологічна схема виробництва розсільних сирів
- •Особливості технології
- •Технологічні лінії виробництва розсільних сирів
- •Ііі. Перероблені сири Технологія плавлених сирів
- •Історія виробництва плавленого сиру.
- •Харчова цінність плавлених сирів
- •1. Підбір сировини та смакових наповнювачів
- •2. Підготовка сировини
- •3. Складання суміші
- •4. Визрівання сирної маси
- •5. Плавлення сирної маси.
- •6. Гомогенізація
- •7. Фасування сиру
- •8. Охолодження сиру
- •9. Зберігання сиру.
- •Класифікація плавлених сирів
- •1 Група - скибкові (ломтєві) плавлені сири
- •II група - пастоподібні плавлені сири
- •III група - Ковбасні плавлені сири
- •IV група - Сири плавлені солодкі
- •Технологія сирів для плавлення
- •Технологія сирів зі зниженим вмістом жиру.
1 Група - скибкові (ломтєві) плавлені сири
мають достатньо тверду, щільну консистенцію. Їх можна розрізати у вигляді скибок. Це найбільша група.
Поділяються на видові сири зі смаковими наповнювачами і спеціями і без наповнювачів.
Назва видових плавлених сирів відповідає назві натурального сиру, який є основною сировиною і його вміст складає не менш як 60 % загальної кількості сировини.
Сири плавлені : советський костромський
російський литовський
чеддер городський
голландський
II група - пастоподібні плавлені сири
мають м’яку пластичну, пастоподібну консистенцію, легко намазуються на хліб. Це досягається підвищенням вмісту жиру і вологи (55…60 % жиру).
Це найбільш цінні плавлені сири:
- Янтар
Корал (+ 10 % пасти “Океан”),
Московський
Літо,
Хвиля,
Рокфор,
Дружба.
Виробляють з наповнювачами і без наповнювачів.
III група - Ковбасні плавлені сири
Відносяться: сир ковбасний, мисливський, туристський.
Із усіх плавлених сирів їх виробляють у найбільшій кількості.
Фасують у полімерну плівку у вигляді ковбас d = 4…8 см, довжиною 20…40 см і масою до 3 кг.
Використовують оболонки із:
кутизину,
білкозину,
целофану,
пергаменту.
Фасують за допомогою шприців для ковбас. Коптять їх так само, як ковбаси. Готові батони підвішують на вішала і поміщають у контейнери або етажери, розміщуючи їх так, щоб вони не торкались один одного. Коптіння димом проводять у коптильних камерах. Коптильний дим отримують від паління тирси із твердих порід дерев (берези без кори, бука, дуба, вільхи, ясеню та ін.).
Використовують коптіння:
- холодне при температурі 25…30 °С, протягом 20…24 год.
- проміжне 30…33 ° С, 12…14 год.
- гаряче 45…55 °С, 3…4 год.
Сьогодні розроблений бездимний спосіб коптіння – за допомогою використання коптильного препарату ВНІМПа (прозора рідина з характерним запахом коптіння). Додають у кількості 0,5…0,6 % водного розчину від маси вихідної сировини. Вводять у готову розплавлену масу і перемішують кілька хвилин.
Сири, що виробляють із коптильним препаратом, димовому коптінню не піддають.
Закінчення процесу коптіння встановлюють за наступними ознаками:
1) поверхня сиру набуває кольору від світло-жовтого до темно-коричневого;
стає блискучою на вигляд;
3) сирна маса ущільнена;
4) оболонка щільно прилягає до тіста сиру;
сир набуває приємного запаху коптіння
Після охолодження сири парафінують.
IV група - Сири плавлені солодкі
виробляються на основі знежиреного сиру, свіжих несолоних сирів, кисломолочного сиру, масла вершкового і цукру із наповнювачами (мед, горіхи):
Шоколадний
Кавовий
Фруктовий
Медовий
Казка З горіхами і т.д.
Містять 33…48 % вологи, але за рахунок значного вмісту цукру (до 30 %) вміст білку у них занижений і вони мають пастоподібну консистенцію. Масу гомогенізують і до неї додають стабілізатори (агар-агар, желатин та ін.).
V група - Консервні плавлені сири
призначені для тривалого зберігання.
Особливістю виробництва є їх термічне оброблення або сушіння.
Виробляють:
5.1. Стерилізований
фасують не у фольгу, а у жерстяні банки і піддають тепловій обробці у стерилізаторах або автоклавах при температурі 112 °С 6 хв.
5.2. Пастеризовані із яловичиною
Пастеризовані сири фасують у металеві банки і пастеризують при температурі 80 °С протягом 2…3 годин у гарячій воді.
Використовують також пастеризацію власним теплом. Для цього сир фасують при температурі сирної маси 95 °С, укладають у картоні коробки і витримують у штабелях 3…4 години.
Зберігають пастеризовані до 6 місяців,
стерилізовані до 1 року.
5.3. Сири у порошку.
Після плавлення, нормалізації гарячою водою до 35 % сухої речовини, гомогенізації сирну масу сушать на розпилювальних сушарках при температурі повітря 160…170 °С. Температура у зоні розпилення не більше 50…65 °С. Використовують як приправу до м’ясних страв, для виготовлення супів і як плавлені сири після відновлення.
VI група - Сири плавлені до обіду
Для виготовлення використовують такі ароматизатори і смакові наповнювачі:
томатний соус,
ріпчаста цибуля (свіжа і суха),
білі сухі гриби,
гвоздика.
Фасують у скляні банки.
В останні роки з’явилися комбіновані.
VII група – Дієтичні плавлені сири
виробляють з олією.
Вважають, що діюча класифікація плавлених сирів є застарілою.
Виникла практична необхідність у створенні нової класифікації, яка б не тільки відображала картину сучасного стану наукових та практичних знань про плавлені сири, але й б дозволяла робити обґрунтовані прогнози відносно шляхів подальшого розвитку цієї галузі.
В 2000 р. ВНДІМСом розроблена класифікація (сучасна, науково обґрунтована), яка передбачає 2 підходи до диференціювання по групах:
I - технологічний - заснований на аналізі процесу виробництва плавленого сиру з метою визначення основних технологічних операцій, які відіграють головну роль у формуванні характерних особливостей плавлених сирів.
II - товарознавчий – базується на результатах досліджень фізико-хімічних, реологічних та органолептичних властивостей продукту.