- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Приватна технологія сирів
- •Тверді сичужні сири
- •Технологія твердих сичужних сирів з високою
- •Температурою другого нагрівання
- •Історія виробництва швейцарського сиру
- •Технологія виробництва твердих сичужних сирів з високою температурою другого нагрівання
- •1. Оцінка якості молока
- •4. Підготовка молока до зсідання.
- •4.3. Внесення закваски
- •6. Оброблення згустку та сирного зерна.
- •7. Формування сиру.
- •8. Самопресування і пресування сиру.
- •9. Соління сиру.
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання
- •6.1. Розрізання згустку і становлення зерна.
- •6.2. Вимішування до певного ступеню пружності.
- •6.4. Обсушування зерна 30...60 хв.
- •7. Формування сиру.
- •10. Визрівання сиру.
- •Сири українського асортименту
- •Сири з низькою температурою другого нагрівання
- •Сири з високою температурою другого нагрівання
- •1. Сир „Український”
- •2. Сир „Карпатський”
- •Сири українського асортименту
- •Технологія твердих сичужних сирів з низькою температурою другого нагрівання і підвищеним рівнем молочнокислого бродіння
- •Технологія сиру чеддер
- •6. Оброблення сирного згустку і становлення сирного зерна
- •7. Формування із пласта.
- •8. Подрібнення сирної маси
- •Визрівання проводять у великих блоках при низькій температурі
- •16. Підготовка до реалізації
- •6...8 ° - 1,5…2,0 Міс.;
- •Технологія російського сиру
- •Технологія сирів з чеддеризацією та плавленням сирної маси або термомеханічної обробкою
- •Іі. Технологія м’яких сирів
- •6.3. Відсутність другого нагрівання.
- •10. Виробляють м’які сири:
- •14. Догляд за м’якими сирами при визріванні
- •Класифікація м’яких сирів
- •1 Група - сири, які визрівають за участю слизу:
- •2 Група – сири, які визрівають за участю мікроскопічних грибів (плісені).
- •Загальна технологія свіжих кисломолочних сирів.
- •Відноситься сир - з е л е н и й
- •Технологія напівтвердих сичужних сирів, які самопресуються, з низькою температурою другого нагрівання, які дозрівають за участю сирного слизу
- •Технологія розсільних сирів
- •Загальна технологічна схема виробництва розсільних сирів
- •Особливості технології
- •Технологічні лінії виробництва розсільних сирів
- •Ііі. Перероблені сири Технологія плавлених сирів
- •Історія виробництва плавленого сиру.
- •Харчова цінність плавлених сирів
- •1. Підбір сировини та смакових наповнювачів
- •2. Підготовка сировини
- •3. Складання суміші
- •4. Визрівання сирної маси
- •5. Плавлення сирної маси.
- •6. Гомогенізація
- •7. Фасування сиру
- •8. Охолодження сиру
- •9. Зберігання сиру.
- •Класифікація плавлених сирів
- •1 Група - скибкові (ломтєві) плавлені сири
- •II група - пастоподібні плавлені сири
- •III група - Ковбасні плавлені сири
- •IV група - Сири плавлені солодкі
- •Технологія сирів для плавлення
- •Технологія сирів зі зниженим вмістом жиру.
Технологія сирів для плавлення
При виробництві плавлених сирів поряд з натуральними сирами використовують спеціальні сири для плавлення, які є напівфабрикатами.
Виробництво їх обумовлено необхідністю переробки знежиреного молока і маслянки, які отримують комбінати при виробництві масла.
Виробництво сирів даної групи економічно обґрунтовано.
Трудові витрати на їх виробництво в порівнянні із виробництвом натуральних сичужних сирів менші за рахунок скорочення терміну визрівання.
Виробляють сири для плавлення:
1) жирні – із суміші незбираного і знежиреного молока;
2) нежирні – із суміші знежиреного молока і маслянки.
Звичайно використовують обладнання для виробництва натуральних жирних сирів.
Виробляють за технологією сирів з низькою температурою 2-го нагріву.
Для коагуляції білків молока використовують молокозсідуючії ферменти, а також харчові кислоти: оцтову, молочну, соляну та лимону.
Для підсилення молочнокислого бродіння і прискорення процесу визрівання застосовують:
1. Бактеріальні закваски для сирів з низькою температурою 2-го нагріву (молочнокислі стрептококи) в активізованому вигляді і бактеріальні закваски для сирів з високою температурою 2-го нагріву (молочнокислі палички).
Кількість закваски збільшується до 1,5...2,5 %.
2. При обробленні сирного зерна намагаються зберегти високу вологість, для цього:
2.1. Застосовують низьку температуру зсідання - 28...32 °С
2.2. Застосовують низьку температуру 2-го нагріву - 35...36 °С
2.3. Ставлять велике зерно 8...10 мм
2.4. Оброблення зерна проводять швидко.
3. Проводять чеддеризацію сирної маси (пласт витримують 1...1,5 год.).
4. Додають двохзаміщений фосфорнокислий Na.
Двохзаміщений фосфорнокислий Nа відноситься до солей-плавителів і його внесення сприяє кращому плавленню одержаної маси; з другого боку, знижується кислотність сирної маси, що сприяє швидкому розвитку молочнокислої мікрофлори у сирі і прискоренню його визрівання.
Після внесення солей сирну масу укладають у бочки масою 50 – 100 кг і підпресовують 1...1,5 год.
Поверхню сирної маси парафінують для запобігання пліснявіння.
Або щільно утрамбовують у полімерні мішки з застосуванням вакууму.
Дозріває сир при 18...20 °С і φ = 80...85 % протягом 15 діб.
Готові нежирні сири зберігають при температурі -2...-5 °С не більш 3 місяців і при температурі 3...8 °С не більш 1 місяця при φ = 80...85 %.
Технологія сирів зі зниженим вмістом жиру.
В цю групу входять сири: литовський - 30 % жиру у с.р.
прибалтійський - 20 %
мінський - 30 %
вируський - 30 %
Відомо, що при значному знижені жиру у сирній масі значно погіршується консистенція сиру. Тому технологічний процес ведуть таким чином, щоб отримати підвищений вміст вологи у сирі.
Вміст вологи складає:
після пресування у сирі 30 %-ної жирності - 52...56 %
20 % - 58...60 %
у зрілому сирі 49...51 % і
53...55 відповідно.
Підвищена вологість сиру після пресування і зрілого продукту досягається:
зниженням температури зсідання молока 30...32 °С (литовський сир);
становленням більш великого зерна (литовський – 1...1,5 см, прибалтійський 1,5 см);
зниженням температури 2-го нагрівання до 32...37 °С (прибалтійський - 32...33 °С);
зменшенням тривалості обсушування сирного зерна (литовський – 15...20 хв., прибалтійський – 10...20 хв.);
частковим солінням сиру у зерні (2000...3000 г солі на 100кг молока).
У виробництві сирів використовують закваску або бактеріальний препарат, до складу якого входять мезофільні молочнокислі лактококки.