Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
терапия єкз.docx
Скачиваний:
94
Добавлен:
12.05.2020
Размер:
3.12 Mб
Скачать

2.Бронхіальна астма. Диференційний діагноз. Ускладнення.

Бронхіальна астма — хронічне рецидивуюче обструктивне захворювання трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм, набряк слизової, гіперсекреція), і в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії.

Ускладнення. Найбільш загрозливим ускладненням бронхіальної астми є астматичний статус, який характеризується синдромом гострої дихальної недостатності, резистентності до похідних пуринів, адреноміметиків, глюкокортикоїдів.

Виділяють дві форми астматичного статуса: анафілактичну і метаболічну. Перша з них спостерігається при екзогенній, атопічній астмі і проявляється швидкопрогресуючою бронхіальною обструкцією (аж до тотальної) і гострою дихальною недостатністю. Практично ця форма астматичного статусу представляє собою анафілактичний шок або неалергічний бронхоспазм у чутливих хворих.

В першій стадії – відносної компенсації – виникає гострий, дуже важкий приступ ядухи, гіперемія шкіри, яка швидко переходить в ціаноз. В акті дихання приймає участь допоміжна мускулатура, аускультативно в легенях сухі хрипи. Відтак розвивається симптом “німої легені” – при великій частоті дихальних рухів аускультативно відсутні дихання і хрипи – ІІ стадія астматичного статуса (стадія декомпенсації). Артеріальний тиск спочатку підвищується, а потім – падає. На зміну відносній дихальній недостатності (фаза компенсації) розвивається абсолютна дихальна недостатність (фаза декомпенсації). Швидко настає втрата свідомості.

Це третя стадія – стадія гіперкапнічної ацидотичної коми з прогресуючою гіпоксією і гострою серцево-судинною недостатністю. Вона розвивається поступово – упродовж днів і навіть тижнів, на фоні загострення бронхіальної астми і прогресуючої гіперреактивності бронхів. Причиною цієї форми статусу є безконтрольне використання ліків, зловживання бета-адреноміметиками, седативними та антигістамінними засобами або ж невиправдане зниження дози глюкокортикостероїдів. Характерна резистентність до традиційних бронходилятаторів (особливо бета-адреноміметиків).Це результат дисбалансу з переважанням альфа-адренергічної активності з прогресуючою блокадою бета-адренорецепторів

Ускладнення астматичного статусу є пневмоторакс і пневмоперітонеум з важкою дихальною недостатністю. Летальному виходу сприяє кардіотоксична дія серцевих глікозидів в умовах важкої гіпоксії. Це ж торкається адреноміметиків, ксантинів. Прогностично несприятливою ознакою є синкопальні стани, які протікають у вигляді короткочасних непритомностей в час кашлю (беттолепсія).

Диференційна діагностика

Диференціальна діагностика: бронхіальна астма або пухлина легені Кашель і задишка нерідко супроводжують різні пухлини легень. Активізується кашльовий рефлекс, організм намагається звільнити дихальні шляхи, але всі старання виявляються марними. Кашель носить постійний характер і іноді переходить у приступи задухи. Задишка виникає як на вдиху, так і на видиху, чутні на відстані хрипи відсутні і тільки лікар за допомогою фонендоскопа може прослухати дихальні шуми. Бронхоскопическое дослідження і рентгенографія підтверджують наявність пухлини в легені.

Диференціальна діагностика серцевої та бронхіальної астми • Бронхіальній астмі передують захворювання легенів або алергія. Нерідко виявляються ускладнення бронхіальної астми, емфіземи легенів і легеневе серце. Розвиток серцевої астми завжди стає наслідком захворювань серця, що призводять до серцевої недостатності. • Бронхіальну астму частіше хворіють молоді люди, серцевою астмою — літні. • Задишка при серцевій астмі виникає на вдиху, при бронхіальній — на видиху. • Хрипи при бронхіальній астмі сухі, дзижчать, свистячі, а при серцевій астмі — вологі, «булькаючі» • Мокрота при бронхіальній астмі прозора, слизова, густа. Хворі з серцевою астмою практично не откашливаются, і тільки при набряку легень може виділятися харкотиння з домішками крові. • Всім хворим з нападами задухи проводиться ЕКГ дослідження, оскільки вимагають стандарти. Бронхіальна астма відображається на серці, викликаючи перевантаження правого шлуночка, але таких патологічних змін, як при серцевій астмі немає.

Диференційна діагностика БА та ХОБ

В клінічній практиці найчастіше доводиться диференціювати бронхіальну астму від хронічного обструктивного бронхіту. Необхідність ця виникає тому, що напади ядухи у хворих на астму, особливо інфекційної, не завжди мають типову картину. Вони можуть бути пролонгованими, тривати годинами і цілодобово. Відмінності згладжуються й тому, що бронхіт зазвичай поєднується з інфекційної астмою. Крім типової для астми еозинофілії крові і харкотиння, при диференціальній діагностиці враховують поєднання астми з алергічним або полипозно-алергічний риносинусит. Важливі відмінності можуть бути встановлені за допомогою тесту з бета-адреностимуляторами і ацетилхоліном. Нарешті, позитивна клінічна реакція на бета-стимулятори та еуфілін, виражений ефект від лікування інталєв також говорять на користь астми, як і ефективність кортикостероїдів місцевого і загального дії. Високий рівень IgE сироватки виразно вказує на атопічний тип астми.

Соседние файлы в предмете Терапия