1.Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного гастриту.

Хронічний гастрит - це хронічний запальний процес СО шлунка, що характеризується її перебудовою з прогресуючою атрофією залозистого епітелію, порушенням секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.

Лікування автоімунного гастриту (А)

• Лікувальне харчування – Д №1а,б, №1

• Показане 5-6 разове харчування

• Виключаються сильні подразники СОШ- соленості, копченості, бульони, маринади, гострі приправи, смажене, алкогольні напої, кава а також продукти, що погано переносяться: молоко, сметана, фруктові соки

• Лікувальне харчування: їжа має бути відвареною, не містити багато грубої рослинної клітковини, механічно та термічно бережливою.

• Приймання їжі повинно бути регулярним.

• Тривалість таких вимог – 2-3 місяці

• Замісна терапія (препарати, що містять шлункові ферменти): - пепсидил – по 1-2 ст. ложки на ½ склянки води 3-4 рази на день;

- ацидин-пепсин – 1 т. 3-4 рази в день

- абомін – 1 т. З рази в день під час їжі

• Препарати, що містять кишкові ферменти: панкреатин – усередину по 0,5-1,0 перед їжею 3-4 рази на день;

пангрол – 20 000 по 1-2 табл 3 рази на день; Креон – 1-2 капсули 3 рази на день; Холензим – по 1 табл 3 рази нат день;

• Вяжучі та обгортаючі засоби: настойка трави деревію, квіток ромашки,мяти, кренів валеріани, трави звіробою – 15 грам сировини на 200 мл кипятку 2-3 тижні;

Мукоген (ребамепід) – 100 мг 3 рази вдень протягом місяця;

Сукралфат – по 1 гр 3 рази в день до їди

• Для стимуляції шлункової секреції: сік подорожника-по 1 стол ложці 3-4 раза в день за пів години до їжі; плантаглюцид – по 1 граму гранул на ¼ склянки води 2-3 рази на день за 20-30 хвилин до їжі;

лимонтар – по 1 т в розчиненому вигляді 3 рази в день;

полівітамінні препарати.

• Для стимуляції репаративних процесів: ретаболіл – 1мл в/м 1 раз на 2 тижні 2-4 інєкції; рибоксин – по 1-2 табл 3-4 рази на день, масло обліпихи – по чайній ложці 3 рази на тиждень; метилурацил – по 0,5 з рази на день; ліквіритон – усередину по 0,2 грами 3 рази на день за пів години до їжі

• Ліквідація ДГР – антисекреторні препарати – ІПП, Н2-блокатори

• - Антациди – алмагель, фосфалугель, маалокс

• Холестерамин (холестипол) 13-15 гр за добу (створює нерозчинні комплекси з ЖК)

• Підвищення резистентності СОШ - Мукоген (ребамепід) – 100 мг 3 рази вдень протягом місяця;

2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Клінічні прояви. Методи фізикального обстеження хворих та їх значення.

Клінічна картина:

• кашель спочатку періодичний, у подальшому – постійний, часті-ше вдень, іноді вночі, може бути непродуктивним. Звичайний продук-тивний кашель внаслідок паління досить часто недооцінюється. Під час нападів кашлю можуть виникати кашльові синкопи;

• виділення мокротиння слизового характеру в невеликій кількос-ті, після кашлю, спочатку спостерігається тільки зранку, однак пізніше починає відходити весь день. Зміна кольору мокротиння або його обсягу свідчить про інфекційне загострення;

• прогресуюча задишка, що поступово посилюється, турбує постійно; у термінальній стадії - тяжка ЛН і розвиток ХЛС.

Анамнестичні дані

У першу чергу слід з’ясувати наявність впливу факторів ризику, таких, як паління, професійні або атмосферні шкідливі агенти. Необ-хідна деталізація анамнезу паління (пачко-років). Кількість пачко-ро-ків підраховується шляхом множення кількості пачок сигарет, що викурюють щодня, на кількість років паління. Довготривале тютюно-паління (10-20 пачко-років) є одним із основних анамнестичних критерієв діагностики ХОЗЛ.

З метою діагностики і диференційної діагностики необхідно відзна-чати таке:

• будь-які прояви БА, алергії, респіраторних інфекцій у дитинстві й будь-яких інших респіраторних захворювань, таких, як туберкульоз, та ін.;

• сімейний анамнез щодо ХОЗЛ або інших захворювань легенів;

• випадки загострення ХОЗЛ, у т.ч. госпіталізацій;

• супутні захворювання, пов'язані із захворюваннями серця або периферичних судин, неврологічні розлади, що мають той самий фак-тор ризику (паління). Симптоми депресії можуть свідчити про необ-хідність відповідного лікування цих станів;

• вказівки на невмотивовану втрату ваги, оскільки вона є наслідком ХОЗЛ, і може бути предиктором несприятливого прогнозу;

• інші неспецифічні симптоми, такі, як свисти й хрипи в легенях, біль у грудній клітці, а також ранковий головний біль.

Дані фізикального обстеження

На ранніх стадіях ХОЗЛ фізикальный огляд часто не виявляє пато-логічних змін. У міру прогресування захворювання з'являються пато-гномонічні ознаки.

Огляд: центральний ціаноз, синюшність слизових, діжкоподібна деформація грудної клітки, видих через зімкнуті губи (щоб уповіль-нити видих і покращити спорожнювання легень), парадоксальний рух грудної й черевної стінок і участь допоміжної мускулатури у диханні є ознаками важкого обмеження швидкості повітряного потоку, гіперін-фляції й порушення механіки дихання.

Перкусія: дає можливість визначити зменшення екскурсії діафраг-ми (межа нижнього краю легень зміщена вниз) й появу тимпанічного (коробкового) звуку через гіперінфляцію або наявність бул; при цьому печінка стає легкодоступною для пальпації навіть при її нормальних розмірах.

Аускультація легень: непостійні вологі й сухі хрипи можуть допо-могти відрізнити ХОЗЛ від застійної СН або легеневого фіброзу, при якому часто спостерігається крепітація.

Аускультація серця дає можливість виявити ознаки ХЛС (акцент ІІ тону над ЛА, шуми при недостатності клапану ЛА або трикуспі-дального клапана).

Ознаки системних змін: наявність набрякання шийних вен, перифе-ричних набряків, збільшення печінки свідчать про ознаки декомпен-сованого ХЛС або важкої гіперінфляції. Втрата м'язової маси й сла-бість периферичних м'язів є наслідком порушення трофіки й/або дис-функції кісткової мускулатури. Ціаноз або синюшний колір слизових можуть вказувати на гіпоксемію.

Таблиця 17 - Клінічна характеристика типів ХОЗЛ

Симптоми захворювання	Бронхітичний тип	Емфізематозний тип
Співвідношення основних симптомів	Кашель переважає над задишкою	Задишка переважає над кашлем
Обструкція бронхів	Виражена	Виражена
Гіперінфляція легень	Слабо виражена	Сильно виражена
Колір шкірних покривів	Дифузний ціаноз	Рожево-сірий
Кашель	З гіперсекрецією мо- кротиння	Малопродуктивний
Зміни на рентгенограмі органів дихання	Дифузний пневмосклероз	Емфізема легень
Легеневе серце	У средньому і похило-му віці, рання деком- пенсація	У похилому віці, пізня декомпенсація
Поліцитемія	Часто виражена; в’яз-кість крові підвищена	Не характерна
Кахексія	Не характерна	Є часто
Функціональні пору- шення	Ознаки прогресуючої ЛН та СН	Переважає ЛН
Порушення газообміну	PaО2 < 60 мм рт.ст. РаСО2 > 45 мм рт. ст.	PaО2 < 60 мм рт.ст. РаСО2  < 45 мм рт. ст.