- •1.Хронічні гастрити. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Критерії діагнозу.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Лікування загострень.
- •3. Гемобластози. Принципи лікування хронічного мієлолейкозу
- •2.Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Мієломна хвороба. Діагностичні критерії та дифдіагностика.
- •1.Гастроезофагеальна рефлексна хвороба. Визначення. Класифікація. Критерії діагностики.
- •2.Бронхіальна астма. Лікування залежно від ступеня тяжкості.
- •3.Анемії. Класифікація анемій.
- •2.Пневмонії. Сучасні підходи до лікування хворих і, іі, ііі, IV груп негоспітальною пневмонією.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви в12- фолієводефіцитної анемії.
- •1.Хронічні гепатити. Визначення. Класифікація. Роль персистенції вірусу, медикаментозних агентів, імунних порушень та алкоголю.
- •2.Бронхіальна астма. Диференційний діагноз. Ускладнення.
- •3.Гемобластози. Клінічні прояви та лабораторна діагностика хронічного лімфолейкозу
- •1.Алкогольна хвороба печінки. Особливості клінічного перебігу та діагностики. Методи лікування.
- •2.Легенева недостатність. Класифікація. Причини виникнення. Особливості клінічного перебігу різних форм.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви залізодефіцитної анемії.
- •1.Цирози печінки. Лікування синдрому печінково-клітинної недостатності.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Зміни інструментальних і лабораторних даних. Показання до плевральної пункції та дренування плевральної порожнини.
- •3.Гемобластози. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез розвитку хронічних лейкозів.
- •1.Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Визначення. Етіологія та патогенез. Характеристика синдромів мальабсорбції та мальдигестії.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Клінічні прояви. Методи фізикального обстеження хворих та їх значення.
- •3.Гемобластози. Принципи лікування гострих лейкозів. Варіанти подальшого розвитку.
- •1.Хронічні панкреатити. Визначення. Патогенез. Класифікація. Характеристика основних синдромів.
- •2.Бронхоектатична хвороба. Лабораторна та інструментальна діагностика. Сучасні підходи до лікування хворих. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Гемобластози. Лікування гострого нелімфобластного лейкозу.
- •1.Функціональні біліарні порушення. Визначення. Критерії діагностики. Лікування в залежності від форми. Ст.. 294
- •2.Пневмонії. Диференційний діагноз. ??????-Ускладнення (синдром поліорганних уражень, респіраторний дистрес-синдром та дихальна недостатність).
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви гіпопластичних анемій.
- •1.Цирози печінки. Невідкладна терапія ускладнень.
- •2.Пневмонії. Зміни інструментальних і лабораторних методів дослідження.
- •3.Мієломна хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •1.Неспецифічні коліти (неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона. Критерії діагностики. Лікування.
- •2.Пневмонії. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Мієломна хвороба. Принципи лікування в залежності від стадії захворювання.
- •1.Хронічні гепатити. Основні лабораторно-біохімічні синдроми.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Гемобластози. Лікування гострого лімфобластного лейкозу.
- •1.Цирози печінки. Визначення. Значення вірусної інфекції, нутритивних факторів, алкоголю, токсичних речовин та імунологічних порушень. Класифікація.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Характеристика сучасних бронхолітичних засобів.
- •3.Гемофілія. Терапія різних видів гемофілій.
- •1.Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного гастриту.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Клінічні прояви. Методи фізикального обстеження хворих та їх значення.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви гипо- та апластичних анемії.
- •1.Хронічні гепатити. Сучасна тактика ведення хворого. Хар-ка противірусних засобів, імуносупресорів, кортикостероїдів, мембраностабілізаторів.
- •2.Ба. Клінічні прояви і зміни даних інструмент. Методів дослідження в залежності від ступеня тяжкості.
- •2.1. За формою:
- •2.2. За перебігом захворювання:
- •2.3. За ступенем тяжкості перебігу захворювання (оцінюється перед початком лікування):
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. За ускладненнями захворювання:
- •3.Гемофілія. Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез, основні клінічні синдроми.
- •1.Цирози печінки. Патогенез і прояви основних клінічних синдромів.
- •2.Абсцес та гангрена легень. Лабораторна та інструментальна діагностика. Ускладнення. Лікування. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Тромбоцитопенічна пурпура, клінічні прояви, принципи лікування.
- •1.Функціональна диспепсія. Клінічна картина та критерії діагностики різних форм диспепсії. Лікування.
- •2.Хозл. Зміни даних додаткових інструмент. Методів дослідження залежно від стадії (ступеня тяжкості).
- •3.Анемії. Основні принципи лікування, критерії ефективності лікування, профіл. Залізодефіцитної анемії.
- •1.Виразкова хвороба 12-палої кишки. Визначення. Клінічні критерії діагностики. Ускладнення пептичних виразок.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Диференційоване лікування .
- •3.Гемобластози. Лабораторна діагностика гострого лейкозу.
- •1.Синдром подразненої кишки, визначення. Римські критерії діагностики. Лікування різних форм.
- •2.Бронхіальна астма. Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми.
- •3.Гемобластози. Основні клініко-гематологічні синдроми при гострому лейкозі.
- •1.Хронічні панкреатити. Критерії діагностики. Значення лабораторних та інструментальних методів дослідження.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Лікування залежно від ступеня тяжкості.
- •3.Гемобластози. Клінічні прояви та лабораторна діагностика хронічного мієлолейкозу.
- •1.Сучасна тактика ведення хворого з виразкою шлунка та 12-палої кишки. Ерадикаційна терапія. Медикаментозна терапія Нр-негативних виразок. Показання до хірургічного лікування.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Геморагічні діатези. Система гемостазу. Типи кровоточивості при геморагічних діатезах.
- •1.Хронічні гепатити. Основні клінічні синдроми.
- •2. Пневмонії. Діагностичні критерії госпітальної пневмонії. Лікування та прогноз при внутишньолікарняних пневмоніях.
- •Діагностика госпітальної пневмонії
- •Клінічна шкала легеневої інфекції cpis.
- •3.Анемії. Лабораторна діагностика, діагностичні критерії залізодефіцитної анемії.
- •1.Жовчнокам'яна хвороба, хронічний холецистит. Визначення. Етіологія, патогенез. Роль інструментальних методів в діагностиці.
- •2.Пневмонії. Лікування в залежності від збудника.
- •3. Анемії. Діагностичні критерії та принципи лікування гіпопластичних анемій.
- •1.Виразкова хвороба шлунка. Визначення. Клінічні критерії діагностики. Ускладнення виразок.
- •2.Абсцес та гангрена легень. Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічна картина різних варіантів.
- •3.Гемобластози. Принципи лікування хронічного лімфолейкозу.
- •1.Хронічні панкреатити. Сучасні підходи до лікування. Показання до хірургічного втручання.
- •2.Пневмонії. Клінічні прояви і їх особливості при аспіраційній пневмонії та пневмонії у осіб з тяжкими дефектами імунітету.
- •3.Геморагічні діатези. Неспецифічна терапія геморагічного синдрому та локальна гемостатична терапія.
- •1.Лікування ентеропатій. Принципи аглютенової дієти.
- •2.Емпієма плеври – етіологія, клінічні прояви, лабораторна та інструментальна діагностика. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Гемобластози. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез розвитку гострих лейкозів.
- •Класифікація
- •1.Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Основні методи консервативного лікування. Покази до хірургічного лікування.
- •2.Бронхіальна астма. Лікування загострень.
- •3.Гемобластози. Діагностичні критерії та диференційна діагностика гострого лейкозу.
- •1.Цирози печінки. Лікування синдрому портальної гіпертензії.
- •2.Бронхоектатична хвороба. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви.
- •3.Анемії. Діагностичні критерії та особливості лікування гіпо та апластичніх анемій
- •1.Хронічні гепатити. Методи діагностики вірусної інфекції. Фази розвитку інфекційного процесу.
- •2.Легенева недостатність. Діагностика, роль дослідження функції зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікувальна тактика.
- •3.Мієломна хвороба. Діагностика та лікування ускладнень.
1.Сучасна тактика ведення хворого з виразкою шлунка та 12-палої кишки. Ерадикаційна терапія. Медикаментозна терапія Нр-негативних виразок. Показання до хірургічного лікування.
1.Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів.
2. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Абсолютна більшість хворих з неускладненими пептичними виразками повинна лікуватись та обстежуватись амбулаторно. Показаннями для госпіталізації (протягом 10-14 днів) є: • Підозра на ускладнення виразкової хвороби (ВХ) • Вперше виявлені пептичні виразки при відсутності можливості амбулаторного обстеження • ВХ з різко вираженим болевим та диспепсичним синдромом, що погано піддається лікуванню в амбулаторних умовах • ВХ при наявності супутньої патології • Проведення антигелікобактерної терапії при підвищенному риску виникнення алергічних реакцій 3. Ознаки та критерії діагностики захворювання Критерії діагностики: Ендоскопічно підтверджений виразковий дефект у 12-палій кишці або шлунку (доброякісність шлункової виразки повинна бути підтверджена морфологічним дослідженням множинних біопататів) 4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту Діагностика: • Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – «золотий стандарт» діагностики – проводиться у всіх випадках для веріфікації діагнозу (при дуоденальних виразках – одноразово для діагностики, при виразках шлунку – проводиться повторно для контролю за загоєнням виразки) • Біопсія слизової оболонки (СО) для проведення: o Швидкий уреазний тест (антральний відділ шлунку) – експрес-діагностика Нр-інфекції у ендоскопічному кабінеті o Морфологічне дослідження СО (по 2 біоптати з антрального відділу та тіла шлунку) – для діагностики наявності інфекції H.pylori (Нр), атрофії, дисплазії або неоплазії, виключення рідких та атипових причин виразок СО • Тест на наявність інфекції H.pylori – строго обов”язково у кожного хворого з пептичною виразкою (13С-сечовинний дихальний тест, швидкий уреазний тест, серологія) - одноразово • Загальний аналіз крові - одноразово • Аналіз калу на скриту кров - одноразово Лікування: 1. При виразковій хворобі (пептичних виразках, пов”язаних з Нр-інфекцією) основною стратегією лікування є проведення „потрійної” антигелікобактерної терапії протягом 7 днів у відповідності до Маастрихтського консенсусу 2-2000. NB! Через 4 тижні після проведеного лікування повинен бути проведен контроль за ерадикацією Н.рylori за допомогою дихального тесту з 13С-сечовиною або визначення фекального антигену Нр. При відсутності ерадикаціїї Нр – друга лінія лікування у відповідності до Маастрихтського консенсусу 2-2000. Примітка: після проведення потрійної терапії більшість практичних лікарів призначає “доліковування” антисекреторним засобом (ІПП або Н2-гістаміноблокатором) у стандартній дозі протягом 2-х тижнів (при виразках 12-п.к.) або 3-6 тижнів (при виразках шлунку), хоча сам Маастрихтський консенсус цього спеціально не рекомендує
2.При Нр-негативних пептичних виразках основною стратегією лікування є призначення антисекреторних препаратів: • ІПП протягом 3-4 тижнів при дуоденальных виразках, 4-8 тижнів - при виразках шлунку або • Н2-гістаміноблокатори протягом 3-4 тижнів при дуоденальных виразках, 4-8 тижнів - при виразках шлунку (у теперішній час у вигляді монотерапії застосовуються рідко) або • Локально-діючі препарати (у вигляді монотерапії застосовуються рідко, в основному, при виразках шлунку) 5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту • Рентгенологічне дослідження шлунку - при наявності ЕГДС у теперішній час практично повністю втратило своє значення при неускладненій ВХ та застосовується, в основному, при підозрі на наявність ускладнень, в першу чергу - при стенозі вихідного відділу шлунку • Дослідження секреторної функції шлунку (интрагастральна рН-метрія) - має значення для вибору оптимальної схеми лікування • УЗД ОЧП • Біохімічне дослідження крові • Визначення групи крові, резус-фактору • Коагулограма 6. Середня тривалість лікування – 14-28 днів (в залежності від локалізації виразки). 7. Критерії ефективності лікування, очікувані результати лікування Кардинальна кінцева мета лікування – виліковування хворого шляхом проведення етіологічного лікування та усунення основної причини (в першу чергу – Нр-інфекції), а також швидке купування симптомів захворювання, досягнення загоєння виразки, попередження розвитку рецидивів та ускладнень, добра переносимість та безпека лікування, зменшення термінів лікування, частих повторних (контрольних) ЕГДС (при дуоденальних виразках) та госпіталізацій. Вдала антигелікобактерна терапія Нр-позитивних виразок сприяє повному одужанню у 80-85% випадків, як правило, частота рецидивів виразки не перевищує 6%, частота ускладнень – 2-4%. Прогноз погіршується при невдалих спробах повторної ерадикації Нр, наявності ускладнень, особливо – при підозрі на малігнізацію. У випадку, якщо ерадикації Н.рylori не наступило, незважаючи на ії загоєння, то при відсутності подальшого лікування рецидив дуоденальної виразки протягом найближчих місяців, як правило, виникає у 50-70% хворих. Рецидиви пов”язані або з неповно проведеною ерадикацією (частіше за всього), або з реінфекцією (у розвинутих країнах рідко), або з дією іншого етіологічного фактору (частіше за всього – застосування НПЗП), або має місце комбінована етіологія пептичної виразки. NB! Хірургічному лікуванню підлягають тільки ускладнені пептичні виразки: перфорація; кровотеча, погано контролююма методами сучасного ендоскопічного гемостазу та парентеральним застосуванням антисекреторних препаратів (ІПП, Н2-гістаміноблокатори); стеноз; пенетрація; підозра на малігнізовану виразку шлунку. 8. Реабілітація Індивідуальний дієтичний режим (з виключенням або обмеженням індивідуально несприйнятних продуктів), режим праці та відпочинку, заняття фізкультурою. Не слід застосовувати НПЗП, обмежується паління та алкоголь. Санаторно-курортне лікування (курорти Закарпаття). 9.Диспансерне спостереження Диспансеризації підлягають хворі з виразками шлунку та атрофічним гастритом. Після загоєння доброякісних виразок шлунку доречно провести контрольні ЕГДС через 3 та 6 міс. При наявності атрофії слизової оболонки шлунку – повторні ЕГДС з біопсією для моніторування можливої появи передракових змін 1 раз в 2-3 роки.
Схемы лечения для эрадикационной терапии инфекции Н. pylori Схемы для успешной эрадикационной терапии H. pylori разработаны эмпирически, как по их компонентам, так и по дозам лекарственных средств, так и по продолжительности лечения. Они отвечают определенным требованиям по эффективности (воспроизводимый в различных популяциях стабильно высокий процент уничтожения микроорганизма) и безопасности. В качестве терапии первой линии предлагаются следующие трехкомпонентные схемы лечения (см. табл. 1): ингибитор протонной помпы (или ранитидин висмут цитрат) в стандартной дозировке 2 раза в день +кларитромицин 500 мг 2 раза в день + амоксициллин 1000 мг 2 раза в день или метронидазол 500 мг 2 раза в день. Сочетание кларитромицина с амоксициллином предпочтительнее, чем кларитромицина с метронидазолом. В нашей стране это обусловлено в первую очередь уровнями резистентности штаммов H. pylori к антибактериальным агентам.
Таблица 1. Схемы эрадикационной терапии инфекции H. pylori (1-й линии)
1-й компонент схемы |
2-й компонент схемы |
3-й компонент схемы |
ингибитор протонной помпы: лансопразол 30 мг 2 р\сут или омепразол 20 мг 2 р\сут или пантопразол 40 мг 2 р\сут или рабепразол 20 мг р\сут или эзомепразол 10 мг 2 р\сут |
кларитромицин 500 мг 2 р\сут |
амоксициллин 1000 мг 2 р\сут |
или ранитидин висмут цитрат 400 мг 2 р\сут |
или метронидазол 500 мг 2 р\сут |
В случае отсутствия успеха лечения предусмотрена терапия второй линии - четырехкомпонентная схема лечения: ингибитор протонной помпы (или ранитидин висмут цитрат) в стандартной дозировке 2 раза в день + висмута субсалицилат/субцитрат 120 мг 4 раза в день + метронидазол 500 мг 3 раза в день +тетрациклин 500 мг 4 раза в день (см. табл. 2). Одним из новых положений Маастрихтского консенсуса 3 служит указание на возможность применения квадротерапии в определенных клинических ситуациях как терапии первой линии (альтернативная терапия первой линии).
Таблица 2. Схемы четырехкомпонентной эрадикационной терапии инфекции H. pylori (2-й линии)
1-й компонент схемы |
2-й компонент схемы |
3-й компонент схемы |
4-й компонент схемы |
ингибитор протонной помпы: лансопразол 30 мг 2 р\сут или омепразол 20 мг 2 р\сут или пантопразол 40 мг 2 р\сут или рабепразол 20 мг р\сут или эзомепразол 10 мг 2 р\сут |
висмута субсалици- лат\субцитрат 120 мг 4 р\сут |
метронидазол 500 мг 3 р\сут |
тетрациклин 500 мг 4 р\сут |
Показання до хірургічного лікування хворих на ВХ
Відносні:
• безуспішність безперервного медикаментозного лікування протягом З міс з використанням сучасних противиразкових препаратів;
• неодноразові шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
• кальозні виразки, що не рубцюються упродовж тривалого часу;
• проникні виразки, що не піддаються консервативному лікуванню;
• рецидиви після зашивання перфоративної виразки;
• виразки великої кривини кардіального відділу шлунка, що рецидивують 2—3 рази на рік
Абсолютні:
• перфорація виразки;
• профузна кровотеча;
• стеноз воротаря, деформація і рубцеві зміни шлунка і дванадцятипалої кишки, які супроводжуються вираженим порушенням евакуаторної функції;
• малігнізація виразки шлунка.