Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
терапия єкз.docx
Скачиваний:
94
Добавлен:
12.05.2020
Размер:
3.12 Mб
Скачать

2.Абсцес та гангрена легень. Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічна картина різних варіантів.

Абсцес легені – це некротичне вогнище в легеневій тканині з гнійним вмістом, відмежоване від паренхіми легень біогенною мембраною.

Гангрена легені – прогресуючий некроз, що супроводжується гнильним розпадом легеневої тканини, схильний до розповсюдження на частку та цілу легеню.

Етіологія та патогенез:

Причини – гноєтворна флора (золотистий стафілокок, клебсієла пневмонії, синьо гнійна паличка, кишкові грам негативні бактерії, протей).

Шлях інфікування :

-бронхогенний (аспірація рото- і носоглоткового, шлункового вмісту)

-лімфогенний

-гематогенно з віддаленого осередку інфекції (остеомієліт, тромбофлебіт глибоких вен гомілок і тазу, флебіт поверхневих вен, бактерійний ендокардит).

У формуванні абсцесу легені основними є три патогенетичних моменти: 1) бактеріально-вірусна мікрофлора з гострою запальною реакцією легеневої паренхіми; 2) порушення дренажної функції бронхів (бронхіт, пухлини, аспірація сторонніх тіл, травми); 3) порушення кровообігу в ураженій ділянці легені з подальшим розвитком некрозу легеневої паренхіми (травма легені, інфаркт-пневмонія).

 Перехід запального процесу в абсцедування і гангрену легені протікає особливо несприятливо на тлі ослаблення захисних сил організму (хронічна алкогольна інтоксикація, цукровий діабет, оперативні втручання на органах грудної та черевної порожнин).

Клінічно:

Перший тип абсцедування характеризується спочатку сприятливою динамікою пневмонічного процесу, настанням кризи, після чого знову виникають погіршення стану, ↑ температури, посилення болю в грудній клітці з подальшим виділенням гнійного мокротиння. Абсцес при цьому формується через 12-20 днів після початку пневмонії.

Другий тип характеризується симптомами тривалої пневмонії і безуспішністю лікування, що проводиться. Формування легеневого гнійника відбувається протягом 20-30 днів від початку пневмонії.

Третій тип абсцедування характеризується швидким розвитком гнійно-деструктивного процесу в легені, коли у хворих вже з перших днів захворювання відмічається виділення гнійного, нерідко смердючого мокротиння.

Стан хворих у стадії некрозу і розпаду тяжкий. Він визначається вираженою інтоксикацією. Характерні ↑ температура з гектичними розмахами і поява гнильного запаху з рота при диханні. Через декілька днів після появи неприємного запаху починається виділення гнійного або гнійно-гнильного мокротиння, що свідчить про з’єднання вогнищ некротичних тканин, що розпадаються, з бронхами. Кількість мокротиння може досягати більше 500 мл за добу. У мокротинні часто визначаються домішки крові. Мокротиння у хворих на гангрену частіше має брудно-сірий, іноді шоколадний колір.

Якщо протягом 1 місяця (за деякими даними протягом 2 місяців) тенденція до загоєння абсцесу відсутня, такий абсцес називається хронічним. Морфологічно для останнього характерно формування піогенної мембрани з утворенням капсули із сполучної тканини з грубими фіброзними стінками, часто з утворенням безформових секвестрів. Основними причинами, що приводять до хронізації процесу, є: ↓ захисних сил організму, недостатнє лікування гострого процесу та поганий дренаж порожнини абсцесу.

Гангрена - найбільш важка форма гнійного ураження легені. Виникає: інтоксикації хворого, відділяється велика кількість смердючої пінистої мокроти, що має вид «м'ясних помиїв». В процес залучається плевра, що призводить до розвитку гнильної емпієми або піопневмоторакса. Виникають: виражена задишка, анемія, ціаноз, значна зона укорочення перкуторного звуку над ураженою легенею; при аускультації чутно безліч вологих хрипів різного калібру.

Соседние файлы в предмете Терапия