- •1.1. Система та поняття мпп
- •1.2. Обєкт та предмет мпп
- •1.3. Принципи мпп
- •1.4.Міжнародно-правовий метод регулювання в міжнародному повітряному праві.
- •2.1 Джерела мпп
- •2.2 Місце міжнародних договорів та звичаїв в системі джерел міжнародного повітряного права
- •Регламенти міжнародних авіаційних організацій як джерело міжнародного повітряного права.
- •Національно-правові акти в галузі регулювання використання повітряного простору, їх місце та значення в міжнародному повітряному праві.
- •3.1 Історія виникнення та етапи становлення міжнародного повітряного права.
- •Перший етап: Паризька конвенція про повітряний рух 1919 року.
- •Другий етап: прийняття Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
- •Третій етап: 60-ті – 70-ті роки, необхідність створення ефективного механізму забезпечення безпеки авіаційних сполучень.
- •Четвертий етап: зникнення з міжнародної арени срср та виникнення нових тенденцій в міжнародному повітряному праві.
- •Розвиток повітряного права в Україні.
- •4.1.Поняття і структура повітряного простору.
- •4.3. Правові основи та порядок проведення міжнародних польотів.І 6. Здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •4.5. Міжнародні польоти над архіпелажними водами
- •4.6. Ответственность экипажа
- •4.7. Джерела регулювання використання міжнародного повітряного простору у цивільній авіації.
- •4.8. Правила перебування іноземного повітряного судна в межах державної території
- •4.9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками.
- •4.10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
- •5.1.2 Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. Процес формування
- •5.3. Типові угоди про повітряне сполучення. Чиказький тип. Стразбурзький тип. Бермуди і. Бермуди іі.
- •5.4.Поняття міжнародних повітряних перевезень пасажирів та вантажів
- •5.5.Джерела та принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних повітряних перевезень
- •5.6.Варшавська система” договорів
- •5.7.Монреальська конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень1999 р.
- •5.8. Поняття договору про міжнародне повітряне перевезення. Порядок укладання договору про міжнародне повітряне перевезення та його особливості. Вимоги до дійсності договору про міжнародне перевезення
- •5.9. Поняття та склад авіатранспортної документації. Вимоги до транспортної документації
- •Поняття та склад екіпажу повітряного судна в міжнародному повітряному праві.
- •2. Права та обов’язки командира повітряного судна.
- •6.5. Льотна придатність повітряного судна. Сертифікація повітряного судна.
- •6. 6. Національність та реєстрація повітряного судна национальная (государственная) принадлежность и регистрация воздушных судов
- •6. 7Обов’язки держави реєстрації повітряного судна.
- •6.8 Підстави виключення повітряного судна з державного реєстру.
- •6.9. Право власності на повітряне судно.
- •6. 10 Льотна придатність екіпажу повітряного судна. Вимоги до членів екіпажу та їх сертифікація.
- •7.1. Ікао: створення, цілі, завдання
- •7.2. Європейська конференція цивільної авіації – єкца
- •7.3. Європейська організація з забезпечення безпеки аеронавігації – Євро контроль
- •7.4. Африканська комісія цивільної авіації – афкца
- •7.5.Агентство з забезпечення безпеки аеронавігації у Африці та на Мадагаскарі – асекна
- •7.6.Латиноамериканська комісія цивільної авіації – лакца
- •7.7. Міжнародна асоціація повітряного транспорту – іата
- •7.8. Міжнародна асоціація федерацій лінійних пілотів – іфалпа
- •7.9. Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку – сіта
- •8.3 .Приложение 14 "Аэродромы
- •8.6 Приложение 11 "Обслуживание воздушного движения"
- •9.1.Поняття відповідальності у науці міжнародного повітряного права. Види відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •9.2. Відповідальність держав за невиконання та за порушення норм міжнародного повітряного права
- •9.6.Відповідальність перевізника та пасажирів. Відповідальність експлуатанта.
- •9.8. Межі відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •1. Поняття безпеки міжнародної цивільної авіації. Правові основи забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •2. Права та обов’язки держав у галузі підтримання та забезпечення безпеки цивільної авіації.
- •3. Поняття актів незаконного втручання у діяльності міжнародних організацій цивільної авіації. Поняття незаконного захоплення повітряних суден. Поняття загрози безпеці міжнародної цивільної авіації.
- •4. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна та командиру повітряного судна у випадку вчинення на борту актів незаконного втручання у діяльність міжнародної цивільної авіації.
- •Глава III. Полномочия командира воздушного судна
- •5. Відповідальність осіб за вчинення актів незаконного втручання.
- •6. Токійська конвенція 1963 р. Про злочини та деякі акти, вчинені на борту повітряних суден
- •7. Гаазька конвенція 1970 р. Про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден.
- •8. Монреальська конвенція 1971 р. Про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації.
- •10. Положення конвенції оон по морському праву 1982 року щодо допомоги повітряним суднам на морі.
7.1. Ікао: створення, цілі, завдання
ІКАО як міжнародна організація заснована Чик.конференцією 7 грудня 1944 р.спочатку під назвою Тимчасова міжнародна організація,яку на першій Асамблеї в травні 1947 р. після набуття чинності ЧК було перейменовано в ІКАО.ІКАО-спеціалізована установа ООН з травня 1948 р.
Цілі та завдання ІКАО викладено у ст.44 ЧК,друга частина якої є своєрідним статутом цієї організації:розробка принципів і методів міжнародної аеронавігації і сприяння плануванню та розвиткові міжн.повітряного транспорту для того, щоб :а) гарантувати безпечний і упорядкований розвиток міжнародної ЦА в усьому світі;б) заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації пов.суден у мирних цілях; в) заохочувати розвиток повітряних трас,аеропортів та аеронавігаційних засобів для міжнародної ЦА; г) задовольняти потреби народів світу в безпечному,регулярному,ефективному та економічному пов.транспорті; д) попереджати економічні втрати, викликані нерозумною конкуренцією; е)уникати дискримінації щодо договірних держав; є) сприяти безпеці польотів у між.аеронавігації; ж)надавати загальне сприяння розвиткові між.циваеронавтики в усіх її аспектах.
Статутною метою ІСАО є забезпечення безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації у всьому світі і інші аспекти організації та координації міжнародного співробітництва з усіх питань цивільної авіації, у тому числі міжнародних перевезень Під егідою ІКАО розробляються “стандарти” і “рекомендації”, об’єднані в Додатках до Конвенції 1944 р. Завдяки співробітництву держав ІКАО вдалося домогтися значного спрощення митних, імміграційних і санітарних правил, що стосуються цивільної авіації; розроблена система метеорологічного обслуговування, контролю за польотами, зв’язку, радіомаяків і радіодіапазонів, а також інших засобів забезпечення безпеки польотів.Систему органів ІКАО складають Асамблея, Рада, Аеронавігаційна комісія, функціональні комітети (авіатранспортний, юридичний, фінансовий, з незаконного втручання у справи цивільної авіації та ін.), Секретаріат на чолі з Генеральним Секретарем.
Штаб-квартира ІКАО розташована в Монреалі (Канада). Організація має також представництва в регіонах світу.Офіційними та робочими мовами є анг.,іспанська,рос.,французька. Діяльність ІКАО тісно пов’язана з іншими міжурядовими організаціями в галузі цивільної авіації (такими як Європейська конференція цивільної авіації, Африканська комісія цивільної авіації та ін.) і низкою спеціальних неурядових організацій (таких як Міжнародна асоціація повітряного транспорту, Міжнародна федерація асоціацій диспетчерів управління повітряним рухом та ін.).
Членами Ікао є 185 держав,є відкритою для приєднання держав-членів ООН.
7.2. Європейська конференція цивільної авіації – єкца
ЕКЦА – міжнародна регіональна міжурядова організація ,створена за рішенням Страсбурзької конференції західноєвропейських держав з координації повітряного транспорту в Європі,скликаної у квітні 1954 р.з ініціативи Європейської Ради і за підтримки ІКАО. Статут і правила процедури погоджені 25 лист.1955 р.першою сесією Пленарної конференції ЕКЦА.Цілі ЕКЦА- сприяння співпраці західноєвропейських держав у галузі повітряного транспорту для більш ефективного його використання й упорядкованого розвитку,взаємодія з Регіональним бюро ІКАО в Парижі, а також вирішеня специфічних проблем європейського повітряного транспорту.Функції консультативні. Керівні та робочі органи: Пленарна конференція ,Координаційний комітет,постійні комітети. Штаб квартира в Парижі(Франція).