- •1.1. Система та поняття мпп
- •1.2. Обєкт та предмет мпп
- •1.3. Принципи мпп
- •1.4.Міжнародно-правовий метод регулювання в міжнародному повітряному праві.
- •2.1 Джерела мпп
- •2.2 Місце міжнародних договорів та звичаїв в системі джерел міжнародного повітряного права
- •Регламенти міжнародних авіаційних організацій як джерело міжнародного повітряного права.
- •Національно-правові акти в галузі регулювання використання повітряного простору, їх місце та значення в міжнародному повітряному праві.
- •3.1 Історія виникнення та етапи становлення міжнародного повітряного права.
- •Перший етап: Паризька конвенція про повітряний рух 1919 року.
- •Другий етап: прийняття Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
- •Третій етап: 60-ті – 70-ті роки, необхідність створення ефективного механізму забезпечення безпеки авіаційних сполучень.
- •Четвертий етап: зникнення з міжнародної арени срср та виникнення нових тенденцій в міжнародному повітряному праві.
- •Розвиток повітряного права в Україні.
- •4.1.Поняття і структура повітряного простору.
- •4.3. Правові основи та порядок проведення міжнародних польотів.І 6. Здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •4.5. Міжнародні польоти над архіпелажними водами
- •4.6. Ответственность экипажа
- •4.7. Джерела регулювання використання міжнародного повітряного простору у цивільній авіації.
- •4.8. Правила перебування іноземного повітряного судна в межах державної території
- •4.9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками.
- •4.10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
- •5.1.2 Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. Процес формування
- •5.3. Типові угоди про повітряне сполучення. Чиказький тип. Стразбурзький тип. Бермуди і. Бермуди іі.
- •5.4.Поняття міжнародних повітряних перевезень пасажирів та вантажів
- •5.5.Джерела та принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних повітряних перевезень
- •5.6.Варшавська система” договорів
- •5.7.Монреальська конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень1999 р.
- •5.8. Поняття договору про міжнародне повітряне перевезення. Порядок укладання договору про міжнародне повітряне перевезення та його особливості. Вимоги до дійсності договору про міжнародне перевезення
- •5.9. Поняття та склад авіатранспортної документації. Вимоги до транспортної документації
- •Поняття та склад екіпажу повітряного судна в міжнародному повітряному праві.
- •2. Права та обов’язки командира повітряного судна.
- •6.5. Льотна придатність повітряного судна. Сертифікація повітряного судна.
- •6. 6. Національність та реєстрація повітряного судна национальная (государственная) принадлежность и регистрация воздушных судов
- •6. 7Обов’язки держави реєстрації повітряного судна.
- •6.8 Підстави виключення повітряного судна з державного реєстру.
- •6.9. Право власності на повітряне судно.
- •6. 10 Льотна придатність екіпажу повітряного судна. Вимоги до членів екіпажу та їх сертифікація.
- •7.1. Ікао: створення, цілі, завдання
- •7.2. Європейська конференція цивільної авіації – єкца
- •7.3. Європейська організація з забезпечення безпеки аеронавігації – Євро контроль
- •7.4. Африканська комісія цивільної авіації – афкца
- •7.5.Агентство з забезпечення безпеки аеронавігації у Африці та на Мадагаскарі – асекна
- •7.6.Латиноамериканська комісія цивільної авіації – лакца
- •7.7. Міжнародна асоціація повітряного транспорту – іата
- •7.8. Міжнародна асоціація федерацій лінійних пілотів – іфалпа
- •7.9. Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку – сіта
- •8.3 .Приложение 14 "Аэродромы
- •8.6 Приложение 11 "Обслуживание воздушного движения"
- •9.1.Поняття відповідальності у науці міжнародного повітряного права. Види відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •9.2. Відповідальність держав за невиконання та за порушення норм міжнародного повітряного права
- •9.6.Відповідальність перевізника та пасажирів. Відповідальність експлуатанта.
- •9.8. Межі відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •1. Поняття безпеки міжнародної цивільної авіації. Правові основи забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •2. Права та обов’язки держав у галузі підтримання та забезпечення безпеки цивільної авіації.
- •3. Поняття актів незаконного втручання у діяльності міжнародних організацій цивільної авіації. Поняття незаконного захоплення повітряних суден. Поняття загрози безпеці міжнародної цивільної авіації.
- •4. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна та командиру повітряного судна у випадку вчинення на борту актів незаконного втручання у діяльність міжнародної цивільної авіації.
- •Глава III. Полномочия командира воздушного судна
- •5. Відповідальність осіб за вчинення актів незаконного втручання.
- •6. Токійська конвенція 1963 р. Про злочини та деякі акти, вчинені на борту повітряних суден
- •7. Гаазька конвенція 1970 р. Про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден.
- •8. Монреальська конвенція 1971 р. Про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації.
- •10. Положення конвенції оон по морському праву 1982 року щодо допомоги повітряним суднам на морі.
6. 6. Національність та реєстрація повітряного судна национальная (государственная) принадлежность и регистрация воздушных судов
В основе международно-правового статуса воздушного судна лежит его национальная, т. е. государственная принадлежность. Под этим понимается регистрация воздушного судна в соответствующем государстве в соответствии с его законами и правилами. В результате этого воздушное судно приобретает национальную принадлежность. Государство, в реестр которого занесено воздушное судно, согласно Чикагской конвенции, возлагает на себя определенные обязательства. На борту воздушного судна обязательно должно находиться свидетельство, подтверждающее регистрацию воздушного судна (ст. 29). Такое судно может иметь регистрацию не более чем в одном государстве, но его регистрация может переходить от одного государства к другому, которая производится в соответствии с законами и правилами определенного государства (ст. 18, 19). Государственная регистрация гражданских воздушных судов имеет цель:
– определить национальность воздушного судна, т.е. принадлежность тому или иному государству;
– юридически оформить право собственности, владения и эксплуатации данного воздушного судна;
– сосредоточить в органе государства сведения о гражданских воздушных судах;
– осуществлять государственный контроль и надзор за техническим состоянием воздушных судов.
Государство имеет право в отношении воздушного судна, имеющего его национальную принадлежность, принимать разрешенные международным правом меры защиты на территории других государств и обеспечение его безопасности и сохранности перевозимых на нем людей, грузов И почты. В каждом государстве воздушные суда заносятся в соответствующий реестр. воздушные суда подлежат обязательной регистрации в Государственном реестре гражданских воздушных судов— органе государственной регистрации, функции которого на основании Занесение судна в реестр имеет определенное юридическое значение. Гражданское воздушное судно после занесения в этот реестр приобретает национальную (государственную) принадлежность и ему выдается свидетельство о регистрации судна. Занесение в реестр облегчает также контроль за эксплуатацией.
Предприятие, осуществляющее эксплуатацию воздушного судна (владелец, эксплуатант) несет ответственность за соответствие находящегося у пего регистрационного свидетельства фактическому состоянию судна. В двусторонних соглашениях о воздушном сообщении, заключаемых Советским Союзом с иностранными государствами, содержится обычно правило о взаимном признании свидетельств о регистрации, выданных другой стороной (см., например, ст. 2 советско-португальского соглашения 1974 г.)
Внешним фактором, указывающим, что воздушное судно имеет национальную принадлежность определенного государства, являются так называемые государственные регистрационные знаки, наносимые на судно. Следует иметь в виду, что кроме государственных регистрационных знаков на судне могут быть нанесены и другие опознавательные знаки. Так, самолеты шведско-датско-норвежского авиационного консорциума «Скандинавией Эрлайнз Систем» (САС) имеют фирменный знак «А» и государственный регистрационный знак соответствующего государства-участника (например, буквы «К» для тех самолетов компании, которые имеют национальную принадлежность Швеции).
Как указывалось выше, правомерным считается регистрация воздушного судна только в одном государстве. Двойная регистрация не допускается. Возможна передача регистрации из одного государства в реестр другого по согласованию между государствами (ст. 18,19 Чикагской конвенции).