- •1.1. Система та поняття мпп
- •1.2. Обєкт та предмет мпп
- •1.3. Принципи мпп
- •1.4.Міжнародно-правовий метод регулювання в міжнародному повітряному праві.
- •2.1 Джерела мпп
- •2.2 Місце міжнародних договорів та звичаїв в системі джерел міжнародного повітряного права
- •Регламенти міжнародних авіаційних організацій як джерело міжнародного повітряного права.
- •Національно-правові акти в галузі регулювання використання повітряного простору, їх місце та значення в міжнародному повітряному праві.
- •3.1 Історія виникнення та етапи становлення міжнародного повітряного права.
- •Перший етап: Паризька конвенція про повітряний рух 1919 року.
- •Другий етап: прийняття Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
- •Третій етап: 60-ті – 70-ті роки, необхідність створення ефективного механізму забезпечення безпеки авіаційних сполучень.
- •Четвертий етап: зникнення з міжнародної арени срср та виникнення нових тенденцій в міжнародному повітряному праві.
- •Розвиток повітряного права в Україні.
- •4.1.Поняття і структура повітряного простору.
- •4.3. Правові основи та порядок проведення міжнародних польотів.І 6. Здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •4.5. Міжнародні польоти над архіпелажними водами
- •4.6. Ответственность экипажа
- •4.7. Джерела регулювання використання міжнародного повітряного простору у цивільній авіації.
- •4.8. Правила перебування іноземного повітряного судна в межах державної території
- •4.9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками.
- •4.10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
- •5.1.2 Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. Процес формування
- •5.3. Типові угоди про повітряне сполучення. Чиказький тип. Стразбурзький тип. Бермуди і. Бермуди іі.
- •5.4.Поняття міжнародних повітряних перевезень пасажирів та вантажів
- •5.5.Джерела та принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних повітряних перевезень
- •5.6.Варшавська система” договорів
- •5.7.Монреальська конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень1999 р.
- •5.8. Поняття договору про міжнародне повітряне перевезення. Порядок укладання договору про міжнародне повітряне перевезення та його особливості. Вимоги до дійсності договору про міжнародне перевезення
- •5.9. Поняття та склад авіатранспортної документації. Вимоги до транспортної документації
- •Поняття та склад екіпажу повітряного судна в міжнародному повітряному праві.
- •2. Права та обов’язки командира повітряного судна.
- •6.5. Льотна придатність повітряного судна. Сертифікація повітряного судна.
- •6. 6. Національність та реєстрація повітряного судна национальная (государственная) принадлежность и регистрация воздушных судов
- •6. 7Обов’язки держави реєстрації повітряного судна.
- •6.8 Підстави виключення повітряного судна з державного реєстру.
- •6.9. Право власності на повітряне судно.
- •6. 10 Льотна придатність екіпажу повітряного судна. Вимоги до членів екіпажу та їх сертифікація.
- •7.1. Ікао: створення, цілі, завдання
- •7.2. Європейська конференція цивільної авіації – єкца
- •7.3. Європейська організація з забезпечення безпеки аеронавігації – Євро контроль
- •7.4. Африканська комісія цивільної авіації – афкца
- •7.5.Агентство з забезпечення безпеки аеронавігації у Африці та на Мадагаскарі – асекна
- •7.6.Латиноамериканська комісія цивільної авіації – лакца
- •7.7. Міжнародна асоціація повітряного транспорту – іата
- •7.8. Міжнародна асоціація федерацій лінійних пілотів – іфалпа
- •7.9. Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку – сіта
- •8.3 .Приложение 14 "Аэродромы
- •8.6 Приложение 11 "Обслуживание воздушного движения"
- •9.1.Поняття відповідальності у науці міжнародного повітряного права. Види відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •9.2. Відповідальність держав за невиконання та за порушення норм міжнародного повітряного права
- •9.6.Відповідальність перевізника та пасажирів. Відповідальність експлуатанта.
- •9.8. Межі відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •1. Поняття безпеки міжнародної цивільної авіації. Правові основи забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •2. Права та обов’язки держав у галузі підтримання та забезпечення безпеки цивільної авіації.
- •3. Поняття актів незаконного втручання у діяльності міжнародних організацій цивільної авіації. Поняття незаконного захоплення повітряних суден. Поняття загрози безпеці міжнародної цивільної авіації.
- •4. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна та командиру повітряного судна у випадку вчинення на борту актів незаконного втручання у діяльність міжнародної цивільної авіації.
- •Глава III. Полномочия командира воздушного судна
- •5. Відповідальність осіб за вчинення актів незаконного втручання.
- •6. Токійська конвенція 1963 р. Про злочини та деякі акти, вчинені на борту повітряних суден
- •7. Гаазька конвенція 1970 р. Про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден.
- •8. Монреальська конвенція 1971 р. Про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації.
- •10. Положення конвенції оон по морському праву 1982 року щодо допомоги повітряним суднам на морі.
4.10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
У двостор.угодах визнач. коло взаємних обовязків держав щодо забезпечення безпеки польотів по договірних лініях.Сторони зобовяз.надавати ПС призначеного авіаперевізника для експлуатац.договір.ліній радіо-,світло-техн.та ін.аеронавігац.обладнання,а також необхідну інформац.За заг правилом така інформ.має бути достатньою для задоволен.розумних вимог щодо забезпеч.безпекиПС.Зазвичай ця інформ.включає усі необхідні дані про аеродроми призначення,які надаються під час використ.договірних ліній;усі необхід.дані про маршрути польотів у межах терит.кожної держ.;відомості про радіо та ін.навігац.дані,про метереологічну обстановку польоту та під час його виконання по договірним лініях. У випадку зміни прерданої інформ.щодо польоту сторони зобовяз.невідкладно повідомити про них.Таким чином,за допомог.двостор.угод досягається більш повна та детальна регламентац.регул.польотів,що базується на загал.засадах МПП та багатостор.міжнар.угодах.
Двостороннє регулювання міжнародних повітрянихсполучень, в рамках якого відбувається деталізація багатьох питань, пов'язанихз експлуатацією двосторонніх міжнародних повітряних ліній, грає величезну рольв регламентації діяльності міжнародного повітряного транспорту. дуже часто з їх допомогою досягаються цілі, яких не вдалося домогтися в багатосторонньому плані. значна кількість угод про повітряне сполучення і раніше засновано на політиці протекціонізму та жорсткому урядовому контролі практично за всіма аспектами комерційної діяльності призначених перевізників. У них встановлені суттєві обмеження доступу до ринків авіаперевезень, призначення авіапідприємств для експлуатації повітряних ліній, а регулювання (затвердження) тарифів є сферою компетенції державних органів. "Традиційні" угоди передбачають широке втручання держави в питання розподілу обсягів перевезень між призначеними авіапідприємствами, затвердження розкладу, частоти польотів по договірних лініях, встановлення типів використовуваних літаків, укладення угоди про кулю з метою подальшого розподілу доходів від експлуатації договірних ліній і т.д.Таким чином, сучасна система міжнародно-правового регулювання повітряних сполучень характеризується співіснуванням як "традиційних" двосторонніх угод, які передбачають активне втручання держав у різні питання комерційної діяльності призначених авіапідприємств, так і ліберальних угод, заснованих на вільної ринкової конкуренції і обмежують у максимально можливою мірою втручання держави в діяльність ринку авіаперевезень, ціноутворення та обсяги перевезень. Однак під впливом лібералізації традиційні угоди поступово втрачають своє значення і йдуть в минуле.
5.1.2 Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. Процес формування
Під комерційними правами слід розуміти права, які надаються однією державою іншій, відповідно до яких призначені перевізники мають право виконувати перевезення пасажирів, багажу і вантажу за встановленим міжнародним повітряним маршрутами відповідно до двосторонніх угод про повітряне сполучення. Ключовими елементами цих прав є комерційні "свободи повітря". Перші дві свободи повітря прийнято вважати технічними, оскільки вони не передбачають посадку і вивантаження пасажирів, багажу і вантажу. Всі комерційні права діють у відношенні регулярних повітряних перевезень. Перша "свобода повітря" - право перевізника здійснювати транзитний проліт через іноземне повітряний простір без посадки.. Перша "свобода повітря" закріплена в Угоді про транзит при міжнародних повітряних сполученнях 1944 р. і забезпечує транзитний проліт. Яких-небудь прав на здійснення перевезень вона не передбачає, але дозволяє здійснювати перевезення в треті країни за умови домовленості з ними. Друга "свобода повітря" - право перевізника здійснювати транзитний політ через іноземне повітряний простір з технічної зупинкою з некомерційними цілями при експлуатації регулярного або відмінного від регулярного міжнародного повітряного сполучення.. Друга свобода повітря зазвичай використовується для технічних цілей огляду та контролю за станом повітряного судна, заправки паливом повітряного судна, проведення непередбаченого необхідного ремонту або здійснення аварійної посадки повітряного судна. Крім того, технічна посадка може бути здійснена на вимогу держави при вході в національне повітряний простір перед продовженням польоту в пункт перевезення в цій державі. Право на технічну посадку юридично походить від угоди про транзит при міжнародних повітряних сполученнях. При такій посадці вивантаження і завантаження пасажирів, вантажу і пошти виключаються. Третя "свобода повітря" - право щодо регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право вивантажувати пасажирів, вантаж і пошту, узятих на борт у державі реєстрації перевізника, на території іноземної держави в кінцевому пункті маршруту. Усі міжнародні перевезення мають пункти відправлення та призначення, відповідно до яких вони здійснюються в режимі "туди" і "назад". З цієї точки зору третя "свобода повітря" є гарантією того, що доставлені перевізником у режимі "туди" пасажири, вантаж і пошта будуть без будь-яких перешкод безперешкодно вивантажені. Четверта "свобода повітря" - право щодо регулярних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право приймати на борт на іноземній території пасажирів, вантаж і пошту, наступних в державу реєстрації перевізника. Четверта "свобода повітря" взаємопов'язана з третьої і є гарантією права перевізника прийняти на борт відбувають з іноземною території пасажирів, вантаж і пошту і доставити їх у режимі "назад" у пункт призначення в своїй державі. Після прибуття в пункт призначення повітряне судно призначеного перевізника, як правило, знаходиться там недовго і відправляється назад як можна швидше. Перевізнику через високі аеропортових зборів невигідні тривалі стоянки в міжнародних аеропортах. Виліт "назад" також повинен бути економічно вигідним. Четверта "свобода повітря" дозволяє перевізнику приймати пасажирів, вантаж і пошту на іноземній території і тим самим забезпечує рентабельність всього циклу міжнародного перевезення "туди" і "назад". Своїм походженням вони зобов'язані Угоди про міжнародний повітряний транспорт 1944 П'ята "свобода повітря" - право щодо регулярних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право вивантажувати і приймати на борт на території країни-партнера за угодою пасажирів, пошту і вантажі, що прямують з третьої держави або в нього. На практиці п'ята "свобода повітря" в повному обсязі надається вкрай рідко і зазвичай використовується в "урізаною формі" у вигляді "стоп-Овєра" у проміжному пункті, розташованому на маршруті польоту з правом подальшого перевезення пасажирів до пункту призначення в третіх країнах. Шоста "свобода повітря" - право щодо регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право здійснювати через державу реєстрації перевізника перевезення пасажирів, вантажу і пошти між двома іншими державами.. Сьома "свобода повітря" - право щодо регулярних міжнародних повітряних перевезень, що надається однією державою іншій, відповідно до якого призначений перевізник має право здійснювати перевезення пасажирів, пошти та вантажу між територією надає це право держави і територією будь-якої третьої держави без вимоги про включення в таку перевезення будь-якого пункту на території держави - одержувача права Восьма "свобода повітря" - право щодо регулярних міжнародних повітряних перевезень здійснювати каботажні перевезення між двома пунктами на території надає право держави за маршрутом, який починається або закінчується на території держави реєстрації іноземного перевізника або поза територією надав право держави. Зазвичай право на каботаж надається іноземній державі або іноземному перевізнику в порядку виключення. Дев'ята "свобода повітря" - право здійснення каботажних перевезень по маршруту, що проходить повністю по території надає це право держави (відомо також як "автономний каботаж").