- •1.1. Система та поняття мпп
- •1.2. Обєкт та предмет мпп
- •1.3. Принципи мпп
- •1.4.Міжнародно-правовий метод регулювання в міжнародному повітряному праві.
- •2.1 Джерела мпп
- •2.2 Місце міжнародних договорів та звичаїв в системі джерел міжнародного повітряного права
- •Регламенти міжнародних авіаційних організацій як джерело міжнародного повітряного права.
- •Національно-правові акти в галузі регулювання використання повітряного простору, їх місце та значення в міжнародному повітряному праві.
- •3.1 Історія виникнення та етапи становлення міжнародного повітряного права.
- •Перший етап: Паризька конвенція про повітряний рух 1919 року.
- •Другий етап: прийняття Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
- •Третій етап: 60-ті – 70-ті роки, необхідність створення ефективного механізму забезпечення безпеки авіаційних сполучень.
- •Четвертий етап: зникнення з міжнародної арени срср та виникнення нових тенденцій в міжнародному повітряному праві.
- •Розвиток повітряного права в Україні.
- •4.1.Поняття і структура повітряного простору.
- •4.3. Правові основи та порядок проведення міжнародних польотів.І 6. Здійснення польотів у міжнародному повітряному просторі.
- •4.5. Міжнародні польоти над архіпелажними водами
- •4.6. Ответственность экипажа
- •4.7. Джерела регулювання використання міжнародного повітряного простору у цивільній авіації.
- •4.8. Правила перебування іноземного повітряного судна в межах державної території
- •4.9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками.
- •4.10. Двосторонні угоди щодо використання повітряного простору та здійснення повітряного сполучення.
- •5.1.2 Поняття комерційних прав та види комерційних прав в міжнародному повітряному праві. Надання комерційних прав. Процес формування
- •5.3. Типові угоди про повітряне сполучення. Чиказький тип. Стразбурзький тип. Бермуди і. Бермуди іі.
- •5.4.Поняття міжнародних повітряних перевезень пасажирів та вантажів
- •5.5.Джерела та принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних повітряних перевезень
- •5.6.Варшавська система” договорів
- •5.7.Монреальська конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень1999 р.
- •5.8. Поняття договору про міжнародне повітряне перевезення. Порядок укладання договору про міжнародне повітряне перевезення та його особливості. Вимоги до дійсності договору про міжнародне перевезення
- •5.9. Поняття та склад авіатранспортної документації. Вимоги до транспортної документації
- •Поняття та склад екіпажу повітряного судна в міжнародному повітряному праві.
- •2. Права та обов’язки командира повітряного судна.
- •6.5. Льотна придатність повітряного судна. Сертифікація повітряного судна.
- •6. 6. Національність та реєстрація повітряного судна национальная (государственная) принадлежность и регистрация воздушных судов
- •6. 7Обов’язки держави реєстрації повітряного судна.
- •6.8 Підстави виключення повітряного судна з державного реєстру.
- •6.9. Право власності на повітряне судно.
- •6. 10 Льотна придатність екіпажу повітряного судна. Вимоги до членів екіпажу та їх сертифікація.
- •7.1. Ікао: створення, цілі, завдання
- •7.2. Європейська конференція цивільної авіації – єкца
- •7.3. Європейська організація з забезпечення безпеки аеронавігації – Євро контроль
- •7.4. Африканська комісія цивільної авіації – афкца
- •7.5.Агентство з забезпечення безпеки аеронавігації у Африці та на Мадагаскарі – асекна
- •7.6.Латиноамериканська комісія цивільної авіації – лакца
- •7.7. Міжнародна асоціація повітряного транспорту – іата
- •7.8. Міжнародна асоціація федерацій лінійних пілотів – іфалпа
- •7.9. Міжнародне товариство авіаційного електрозв’язку – сіта
- •8.3 .Приложение 14 "Аэродромы
- •8.6 Приложение 11 "Обслуживание воздушного движения"
- •9.1.Поняття відповідальності у науці міжнародного повітряного права. Види відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •9.2. Відповідальність держав за невиконання та за порушення норм міжнародного повітряного права
- •9.6.Відповідальність перевізника та пасажирів. Відповідальність експлуатанта.
- •9.8. Межі відповідальності у міжнародному повітряному праві.
- •1. Поняття безпеки міжнародної цивільної авіації. Правові основи забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.
- •2. Права та обов’язки держав у галузі підтримання та забезпечення безпеки цивільної авіації.
- •3. Поняття актів незаконного втручання у діяльності міжнародних організацій цивільної авіації. Поняття незаконного захоплення повітряних суден. Поняття загрози безпеці міжнародної цивільної авіації.
- •4. Права та обов’язки членів екіпажу повітряного судна та командиру повітряного судна у випадку вчинення на борту актів незаконного втручання у діяльність міжнародної цивільної авіації.
- •Глава III. Полномочия командира воздушного судна
- •5. Відповідальність осіб за вчинення актів незаконного втручання.
- •6. Токійська конвенція 1963 р. Про злочини та деякі акти, вчинені на борту повітряних суден
- •7. Гаазька конвенція 1970 р. Про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден.
- •8. Монреальська конвенція 1971 р. Про боротьбу з незаконними актами, направленими проти безпеки цивільної авіації.
- •10. Положення конвенції оон по морському праву 1982 року щодо допомоги повітряним суднам на морі.
4.9. Джерела регулювання польотів над міжнародними протоками.
Міжнародні протоки здавна використовуються для морського судноплавства. Зпоявою авіації над багатьма такими протоками пролягли міжнародні повітрянітраси, що зв'язують країни різних континентів, польотів над якими зазвичай ніхто не перешкоджав. Тому міжнародні протоки мають для міжнародного повітряноготранспорту те ж значення, що і для морського судноплавства. Для використання міжнародних проток в інтересах міжнародного співтовариства і розвитку морських і повітряних комунікацій велике значення має визначення режиму проходу морських суден і прольоту повітряних суден.Особливо гостро це питання стоїть щодо міжнародних проток, що перекриваються територіальним морем і з'єднують одну частину відкритого моря з іншого. Вирішення цієї складної політико-правової проблеми знайшло своє втілення в Конвенції ООН з морського права 1982 р., в частині III "Протоки, використовувані для міжнародного судноплавства", під дію якої підпадають не всі міжнародні протоки.Відповідно до Конвенції слід розрізняти чотири категорії міжнародних проток, що мають відповідний правовий режим.1. Спеціальний режим. Ще задовго до вироблення Конвенції 1982 р. відносно Балтійських, Чорноморських і Магелланової протоки були прийняті відповідні міжнародні договори. Саме тому положення частини III не зачіпають "правового режиму проток, прохід в яких регулюється в цілому або частково давно існуючими і перебувають в силі міжнародними конвенціями, які стосуються спеціально до таких протокам" (п. "c" ст. 35). Режим проходу і прогону в них по суті не відрізняється від звичайної свободи проходу і прогону. 2. Свобода судноплавства і прольоту. Не застосовується Конвенція до проток, серединна частина яких не перекривається територіальними водами. У цих протоках діє режим відкритого моря і, відповідно, свобода польотів та судноплавства у тому ж значенні, що і над відкритим морем. До цієї категорії належить Мозамбіцька протоку. 3. Мирний прохід застосовується до проток між однією частиною відкритого моря або виключної економічної зони та територіальним морем іншої держави . До таких належать Мессинська, Пемба і Тиранський протоки. На повітряний простір, розташоване над територіальним морем таких проток, право мирного проходу не поширюється. 4. Транзитний прохід і проліт поширюється на протоки, що з'єднують одну частину відкритого моря або виключної економічної зони з іншою частиною відкритого моря або виключної економічної зони (ст. 37). До цієї категорії відносяться всі найважливіші міжнародні протоки: Гібралтарську, Ла-Манш, Малаккська, Па-де-Кале, Сінгапурський, Баб-ель-Мандебська, Корейська, Ормузську і багато інших.Правовий режим транзитного прольоту. Під транзитним прольотом слід розуміти здійснення свободи польотів єдино з метою безперервного і швидкого транзиту через повітряний простір, розташоване над протокою, що з'єднує одну частину відкритого моря або виключної економічної зони з іншою частиною відкритого моря або економічної зони.