Практичні завдання Задача 1

Працівнику К. встановлено завдання за січень місяць 250 нормо-годин, фактично відпрацьовано 275 нормо-годин, із них по технічно обґрунтованим нормам 260 (зарплата по цим нормам – 600 грн.). Здано продукції з першого подання 250 нормо-годин. При здачі продукції по технічно-обґрунтованим нормам на 90-100% премія 24%. За кожний процент перевиконання завдання розмір премії збільшується на 0,5%. За здачу продукції з першого подання премія збільшується на 28%. Визначте місячний заробіток працівника.

Задача 2

Місячний оклад головного економіста 1000 грн. при тривалості робочого дня 8 годин. За графіком ним має бути відпрацьовано 23 дні, 1 з яких святковий, що не співпадає з вихідним. Фактично йому був наданий листок непрацездатності на 3 дні. Стаж роботи працівника на даному підприємстві – 9,5 років. З фонду матеріального заохочення йому нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Обчислити місячний заробіток економіста, з урахуванням відпрацьованого часу.

Бібліографічний список

1, 2, 3, 10, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 21

Практичні заняття № 12, 13, 14

Тема 17. Організація заробітної плати на підприємстві

Мета заняття: поглиблення і узагальнення знань про тарифну систему організації оплати праці, набуття практичних навичок розрахунків тарифних сіток, середніх значень елементів тарифної сітки, набути практичних навичок розрахунків заробітної плати за різними системами оплати.

План заняття

1. Вилкова модель оплати праці. Ґрейд. Ґрейдування. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Схема посадових окладів. Єдина тарифна сітка. Модель гнучкого тарифу. Плаваючі оклади. Тарифікація робіт і робітників. Тарифна сітка. Тарифна ставка. Тарифний розряд. Тарифні коефіцієнти.

2. Системи заробітної плати: проста почасова, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, акордна. Характеристика основних систем оплати праці.

Обладнання: наочність (приклади тарифних сіток, тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців), калькулятори.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Традиційно вивчення теми необхідно розпочати зі з’ясування сутності тарифної системи. Студенти мають уяснити, що нею є сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Далі переходять до вивчення елементів тарифних сіток та їх розрахунків.

Для аналізу та планування заробітної плати застосовуються середні значення тарифних ставок, розрядів та коефіцієнтів. Середній тарифний коефіцієнт групи робітників (Кс) обчислюється тільки в тому разі, якщо праця робітників даного підприємства оплачується по одній і тій самій тарифній сітці:

Кс = ∑К*Чр / ∑Чр , (4.41)

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Чр – чисельність робітників того самого розряду;

∑Чр – загальна чисельність робітників.

Середній тарифний розряд розраховується за формулами:

Рс = Рм + (Кс – Км) / (Кб – Км) , (4.42)

Рс = Рб – (Кб – Кс) / (Кб – Км) , (4.43)

де Рм, Рб – тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт;

Км, Кб – менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими знаходиться відомий середній тарифний коефіцієнт.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як середня арифметична величина тарифних коефіцієнтів, зважених за обсягами робіт:

Кс = ∑К * Тр / ∑Тр , (4.44)

де К – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

Тр – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-год;

∑Тр – сумарна трудомісткість робіт, нормо-год.

Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, пере тарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції. У цьому разі необхідно посилити роботу щодо підвищення кваліфікації робітників. Якщо ж середній розряд робітників вищий середнього розряду робіт, то кваліфікаційна робоча сила недовикористовується, фонд заробітної плати перевитрачається.

Середня тарифна ставка робітників (робіт) визначається як середня арифметична величина із тарифних ставок, зважена на кількість робітників (трудомісткості), котрі мають однакові тарифні ставки:

(4.45)

(4.46)

де ∑Т – загальна сума тарифних ставок для всіх робітників, робіт.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці. Державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

Найчастіше на підприємствах використовуються дві форми оплати праці: погодинна і відрядна.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Погодинна форма оплати праці має такі системи: