Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка праці та соціально-трудові відносини...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
2.21 Mб
Скачать

Питання для обговорення

        1. Назвіть категорії, що характеризують процеси у сфері розподілу результатів праці.

        2. Визначте поняття «вартість робочої сили»; наведіть чинники, що впливають на її рівень.

        3. Поясніть категорію «ціна робочої сили». Чому ціна робочої сили не відповідає її вартості?

        4. Охарактеризуйте види реального вияву ціни робочої сили.

        5. Що являють собою витрати роботодавця на робочу силу? Охарактеризуйте відмінності між витратами на робочу силу і заробітною платою.

Тести

              1. Сучасна теоретична конструкція природи вартості має створюватися на основі:

а) корисності;

б) суспільних витрат;

в) синтезу трудової теорії вартості й теорії маржиналізму.

              1. Вартість товару «робоча сила» встановлюється на рівні:

а) цінності послуг для покупця;

б) суспільних витрат;

в) який узгоджує граничну корисність праці з умовами відтворення робочої сили;

г) витрат, потрібних для відтворення робочої сили.

              1. Елементами ставки заробітної плати як ціни робочої сили на ринку праці є:

а) компенсація за непривабливість і непрестижність сфери докладання праці;

б) збільшення (зменшення) ставки залежно від кон’юнктури професійного ринку праці;

в) вартість засобів, необхідних для забезпечення суспільно прийнятого рівня споживання даної професійної групи працівників;

г) організаційно-економічний механізм.

              1. Формами вияву ціни робочої сили є:

а) допомога в разі травматизму;

б) суспільні витрати;

в) заробітна плата;

г) допомога в разі хвороби;

д) пенсія;

е) допомога в разі безробіття;

є) відсоткова ставка.

              1. До витрат на робочу силу не належать:

а) оплата за невідпрацьований час;

б) суспільні витрати;

в) пряма заробітна плата;

г) видатки на професійне навчання;

д) видатки роботодавця на забезпечення працівників житлом;

е) вартість сировини і матеріалів;

є) амортизація.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1 .Визначення управління винагородою.

2. Цілі управління винагородою персоналу.

3. Філософія управління винагородою.

4. Елементи управління винагородою.

5. Система винагород персоналу.

Бібліографічний список

16, 17,18, 21, 22, 23, 62

4. Методичні рекомендації до Практичних занять

Модуль 1. Соціально-трудові відносини та механізми їх регулювання

Змістовий модуль 2. Механізм регулювання соціально-трудових відносин

Практичні заняття №1,2

Тема 7. Ринок праці в системі регулювання соціально-трудових відносин

Мета заняття: закріпити теоретичні знання та сформувати практичні навички щодо розв`язання задач, які розкривають сутність механізму оцінки ефективності ринку праці за наведеними статистичними показниками.

План заняття

  1. Сутність механізму оцінки ефективності ринку праці.

  2. Розрахунок показників ефективності ринку праці.

  3. Аналіз розрахункових показників щодо ефективності ринку праці.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, ЕКОМ „СІТІZEN”.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Для аналізу ринка праці з позиції зайнятості та безробіття необхідно обчислити ряд показників: кількість незайнятих, чисельність безробітних, коефіцієнт незайнятості, коефіцієнт безробіття, коефіцієнт трудової активності, коефіцієнт економічної активності населення.

Кількість незайнятого населення визначається за формулою:

, (4.1)

де:

– чисельність незайнятих;

– чисельність трудових ресурсів;

– чисельність військовослужбовців;

Ч відр – чисельність осіб, які навчаються з відривом від виробництва

Чисельність безробітних:

, (4.2)

де:

– чисельність безробітних;

– чисельність незайнятих;

– чисельність небажаючих працювати

Коефіцієнт незайнятості:

, (4.3)

де:

К н – коефіцієнт незайнятості;

Чнез– чисельність незайнятих;

– чисельність трудових ресурсів

Коефіцієнт безробіття:

, (4.4)

де:

– коефіцієнт безробіття;

– чисельність безробітних;

– чисельність трудових ресурсів.

Коефіцієнт трудової активності:

, (4.5)

де:

– коефіцієнт трудової активності;

– чисельність зайнятих;

– чисельність трудових ресурсів.

Коефіцієнт економічної активності:

, (4.6)

де:

– коефіцієнт економічної активності;

Чз – чисельність зайнятих;

– загальна кількість населення.

Аналіз розрахункових показників дозволяє оцінити ефективність ринку праці.

Розв`яжемо задачу 4 з вище запропонованих, як приклад. Розпочати розв`язання задачі необхідно з складання переліку скорочених позначень у вигляді формульних скорочень, а саме оформлення похідних даних для аналізу завдання так, як це наведено в прикладі 1. Всі розрахунки передбачені роботою, повинні бути наведеними з докладними поясненнями та дотриманням одиниць вимірювання.

Приклад 1.

Зміст задачі: в регіоні зареєстровано 1500тис. осіб, яких за відповідними характеристиками можна віднести до категорії трудових ресурсів ( ), з яких 1236 тис. осіб є зайнятими ( ), 86 тис. осіб – військовослужбовці ( ), а 108 тис. осіб навчаються з відривом від виробництва ( ). Люди, які не бажають працювати ( ), складають 15 тис. осіб.

Охарактеризуйте ринок праці з позицій зайнятості та безробіття.

Скорочені умови:

= 1684 тис. осіб

= 1500 тис. осіб 1.

= 1236 тис. осіб 2.

= 86 тис. осіб 3.

= 108 тис. осіб 4.

= 15 тис. осіб 5.

– ? Висновки:

Ч б – ?

– ?

– ?

– ?

– ?

Розв’язання задачі:

Для аналізу ринку праці з позицій зайнятості та безробіття потрібно обчислити наступні показники: кількість незайнятих ( ), чисельність безробітних ( ), коефіцієнт незайнятості ( ), коефіцієнт безробіття ( ), коефіцієнт трудової активності ( ) та економічної активності ( ) населення. Кількість незайнятих визначається за формулою: і дорівнює 70 тис. осіб. Кількість безробітних визначається за формулою: , тобто дорівнює 55 тис. осіб. Коефіцієнт незайнятості необхідно визначити за формулою: . Отже він складає 0,05. Коефіцієнт безробіття слід визначити за формулою: , його числове значення дорівнює 0,04. Коефіцієнт трудової активності визначається за формулою і дорівнює 0,82, а коефіцієнт економічної активності – за формулою і складає 0,73.

Висновки: на досліджуваному ринку праці невеликий рівень безробіття 4%, який ґрунтується на рівні незайнятості в 5%, а коефіцієнт трудової активності населення 82% значно вище його економічної активності 73%. Тому ситуацію не можна вважати задовільною. Отже, необхідно вжити заходів соціального захисту для запобігання погіршення ситуації на досліджуваному ринку праці.