3. Показник індексу людського розвитку (ілр) розра­ховується на підставі:

а) сукупного доходу, культурного розвитку, тендерного

фактора;

б) максимальної тривалості життя, індивідуального доходу, сукупної частки дорослого населення;

в) середньої тривалості життя, життєвого рівня, максимальної кількості молоді, тендерного фактора;

г) очікуваної тривалості життя при народженні, грамотності серед дорослого населення, сукупної частки учнів, реального ВВП на душу населення (в дол. США ПКС);

д) тривалості майбутнього життя при народженні, грамотності серед молоді, сукупної частки учнів (студентів), сукупного доходу (в дол. США ПКС).

4. До пріоритетних напрямів людського розвитку належать:

а) розвиток демократії, підвищення ролі громади, зростання освітнього рівня, суспільна солідарність;

б) розвиток громадянського суспільства, зростання реальних доходів населення, поліпшення рівня охорони здоров'я, культурний розвиток;

в) забезпечення соціальної справедливості, зростання ролі окремої людини, досягнення екологічної безпеки довкілля, досягнення ефективної зайнятості;

г) упровадження місцевого самоврядування, охорона довкілля, демократизація суспільства.

5. Соціальний капітал — це:

а) стан розвитку громадянського суспільства;

б) відносини між членами суспільства;

в) стан економічного добробуту;

г) узгоджені норми поведінки та взаєморозуміння;

д) кваліфікаційний рівень.

6. Людський капітал — це:

а) трудові ресурси;

б) кількість трудоактивного населення;

в) кваліфікаційний та освітній рівні населення;

г) кількість дорослого населення;

д) здібності та вміння людей.

7. Якісні характеристики людського розвитку:

а) економічний добробут, політична активність;

б) культурний розвиток, участь у трудовому процесі,

гуманітарний розвиток;

в) подовжена тривалість гідного життя, професіоналізм,

високий рівень освіти;

г) достойний відпочинок, трудова активність, освітній

рівень;

8. Базисним принципом національної концепції людського розвитку є:

а) надання високоефективної соціальної допомоги, впровадження страхових систем;

б) стимулювання розвитку членів суспільства, підвищення їхньої ролі та розширення можливостей вибору;

в) стимулювання розвитку членів суспільства, підвищення їхньої ролі, розширення можливостей виборуспособу життя та прийняття рішень стосовно своєї долі;

г) стимулювання розвитку членів суспільства, підвищення їхньої ролі, розширення можливостей вибору способу життя та прийняття рішень стосовно своєї долі, підвищення відповідальності як за самі рішення, так і за їх виконання;

д) розширення можливостей доступу до ресурсів, необхідних для забезпечення нормального життєвого рівня.

Бібліографічний список

16, 17, 18, 21, 22, 23, 33

Модуль 2. Економічні аспекти соціально-трудових відносин

Змістовий модуль 4. Соціально-трудові відносини в процесі докладання праці

Практичні заняття № 4, 5, 6

Тема 12. Продуктивність праці

Мета заняття: поглибити і розширити знання про чинники і резерви продуктивності праці; набути практичних навичок розрахунку і аналізу продуктивності праці різними методами, а також резервів підвищення продуктивності праці.

План заняття

1.Переваги і недоліки різних методів визначення продуктивності праці. Валова продуктивність праці. Інтегральна продуктивність праці. Глобальна продуктивність факторів. Тотальна продуктивність факторів. Виробіток. Трудомісткість.

2. Види резервів та факторів підвищення продуктивності праці. Програма управління продуктивністю праці.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, роздатковий матеріал, калькулятори.