Поверхнево-активні речовини.

До поверхнево - активних речовин відносять мила і солі пальмітинової, олеїнової, стеаринової кислот.

Алкалоїди, токсиди, білкові речовини схожі за дією на мила, дубильні речовини. Ці речовини важливі для визначення галузі н/г.

Мила та інші колоїди пар у розчині слабшої концентрації утворюють істинні розчини, розщеплюючись до молекул, з підвищенням концентрації цих розчинів їх молекули асоціюються по декілька разів.З підвищенням концентрації розчину кількість молекул у асоціаті зростає та асоціат переходить в колоїдну частинку.Цей момент у розчині характеризується визначенням рівноваги між колоїдним та істинним розчином, яка може зміщуватися в той чи інший бік в залежності від зовнішніх умов концентрації, температури.При підвищенні концентрації рівновага зміщується у бік колоїдного розчину.З підвищенням температури- в бік істинного розчину.

За властивістю дисоціації колоїдних розчинів всі ПАР розподіляють на 4 основні групи: аніонні, катіонні, амфолітні та неіоногенні.

Аніонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням великого поверхнево-активного аніону і катіону металу.

Катіонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням поверхнево-активного катіону, вони токсичні і використовують у якості дизенфикуючих речовин.

Амфолітні ПАР мають дві функціональні групи – кислотного та основного характеру. В залежності від рН середовища дисоціюють з утворенням поверхнево-активного катіону або аніону.

Неіоногенні ПАР не здатні до дисоціації.

Міцелоутворення наступає у тому випадку, якщо розчин досяг критичної концентрації, тобто має деяку кількість молекул, достатню для міцелоутворення.В залежності від природи дисперсійного середовища міцели мила мають різну будову наприклад: C₁₇H₃₅COONaу воді.

Оскільки мило - це сіль, а солі - електроліти і у воді дисоціюють на іони, то:

C₁₇H₃₅COONaC₁₇H₃₅COO^- + Na⁺

У воді будуть і молекули, і іони.Якщо більша концентрація, іони асоціюються С₁₇Н₃₅СОО^- - гідрофобні.

Міцела мила за будовою нагадує колоїдну частинку гідрофобного колоїдна. Ядро рихле, заходить мило.Якщо мило потрапляє в органічні рідини, тобто масло, тоді асоціант має вигляд: усередину ідуть головки, зовні - хвостики.Міцела стане гідрофільною.Більш стабільна міцела мила у воді.За допомогою мила змішуються незмішуванні рідини.

Солюбілізація — захоплення колоїдним ядром мила рідини природи, відмінної від природи дисперсного середовища.

Мило - стабілізатор і емульсій, і суспензій. Значення мила заключається в солюбілізації. Мило має миючу дію.Відмиває бруд. Мило адсорбується гідрофобними частинами (хвостиками) та частками бруду. Потім йде пептизація - перехід у розчин. Піноутворення - це здатність рідини утворювати в собі газоподібну дисперсну фазу, завдяки цієї властивості з піною уходить бруд.

Завдання для виконання самостійної роботи

Відповісти на запитання:

1. Як було встановлено будову жирів?

2. Відмінність у будові твердих та рідких жирів.

3. З якою метою використовують жири?

4. Значення жирів у життєвих процесах організму тварин.

5. Напишіть формулу синтезу жирів.

6. Технічна переробка жирів.

7. У якому середовищі жири розчиняються, а в якому ні?

8. Що відбувається з жирами при тривалому зберіганні на повітрі.

9. Опишіть, як рідкий жир переходлить у твердий.

10. ПАР- це…?

Розв’язати задачі:

1. Зрозок жиру, що являє собою триолеат, піддали гідролізу. Яку масу жиру було взято, якщо на гідрування отриманої кислоти затратили водень об’ємом 336 л (н.у.)?

2. Основним компонентом деякого жиру є тристеарат, масова яастка якого становить 80%. Які маси гліцерину і стеарінової кислоти можуть бути отримані під час омилення цього жиру масою 72,5 кг?

3. Стеарат калію – важливий компонент рідкого мила. Яка маса гідроксиду калію і тристеарату потрібна для отримання стеарату калію масою 500 кг, якщо вихід продукту становить 8% через виробничі втрати?

4. Під час гідролізу жиру масою 222,5 г отримали насичену одноосновну карбонову кислоту масою 213 г і гліцерин. Визначте формулу жиру і назвіть його.