Завдання для виконання самостійної роботи

Відповісти на запитання:

1. Найпростішим представником двоосновних карбонових кислот є щавлева кислота. Можна її вважати гомологом мурашиної кислоти? Поясніть відповідь.

2. Як експереминтально можна підтвердити, що оцтова кислота є слабкою кислотою?

3. Напишіть хімічні властивості карбонових двохосновних кислот.

4. Чому із усіх карбонових кислот мурашину кислоту можна використовувати як відновник?

5. Що називається двоосновними карбоновими кислотами?

6. Номенклатура та загальні способи добування.

7. Напишіть формулу янтарної та щавелевої кислот.

8. Що відбувається при нагріванні двоосновних кислот?

9. Що відбувається при окисленні щавелевої кислоти?

10. Оцтова кислота, її фізико-хімічні властивості.

Скласти структурні формули та рішити задачі:

1. Напишіть структурні формули таких кислот: 2-метилпропанова кислота; 2,3,4-трихлорбутанова кислота; 3,4-диметилгептанова кислота.

2. Скільки ізомерних карбонових кислот може відповідати формулі С₅Н₁₀О₂? Напишіть структурні формули цих ізомерів.

3. За допомогою яких хімічних реакцій можна розрізнити такі речовини: гліцерин, оцтовий альдегід, розчин масляної кислоти, 1-пропанол?

4. Який об’єм оцтової есенції густиною 1,070 г/мл треба взяти для приготування столового оцту об’ємом 200 мл і густиною 1,007 г/мл? Масова частка оцтової кислоти в оцтовій есенції становить 80%, в оцті – 6%.

5. Крізь розчин оцтової кислоти масою 150 г пропустили аміак об’ємом 4,48 л (н.у.). Визначте масову частку СН₃СООН в отриманому розчині, якщо у вихідному розчині масова частка кислоти становить 20%.

САмостійна робота № 6

Тема: Похідні карбонових кислот.Складні ефіри. Мила. Ангідриди карбонових кислот.

Повинні знати: характеристику похідних карбонових кислот, добування та властивості галогенангідридів, властивості та добування складних ефірів, властивості мила, добування та властивості ангідридів карбонових кислот, окремі представники

Повинні вміти: писати структурні формули похідних карбонових кислот і ангідрідів карбонових кислот, складати формули складних ефірів

План.

1. Похідні карбонових кислот,їх характеристика.

2. Галогенангідриди – номенклатура, засоби добування та властивості.

3. Ангідриди карбонових кислот – добування, властивості.

4. Окремі представники: оцтовий та фталевий ангідриди.

5. Пероксиди, їх характеристика.

6. Складні ефіри – властивості, добування.

7. Мила, їх властивості.

Загальні методичні вказівки Похідні карбонових кислот,їх характеристика.

При заміщенні гідроксилу у карбоксильній групі карбонової кислоти на атоми галогену, групи ОСОR; ОR₁; NH₂ утворюються різноманітні функціональні похідні кислот: галогенангідриди, ангідриди, складні ефіри:

 О

R - C

X

^{галогенангідріди}

  О  O

R - C R - C

ОН  О

R - C

O

^{карбонова кислота ангідрид кислот}



^{складний ефір}

Одновалентний кислотний залишок, утворившийся після знищення гідроксильної групи, називається кислотним радикалом чи ацилом:

 О

R - C

^ацил

До похідних кислот відносяться їх солі. Похідні кислот в залежності від будови ацила можуть бути аліфатичними (насиченими, ненасиченими), ароматичними, містити циклічнігрупіровки. Карбонові кислоти та їх похідні інколи називають ацильними сполуками. Основні хімічні перетворення ацильних сполук пов’язані з заміною групи А на інші групіровки, а їх реакційна здібність залежить від електронегативності цієї групи (+М- і –І-ефект групи А).

Чим більше δ+ на атомі вуглецю карбоксильної групи, тим легче взаємодіють

 О

ф ункціональна похідніR – C з нуклеофільним радикалом. У загальному

А

виді реакція має наступний вид:

де Z – нуклеофільний реагент.