Завдання для виконання самостійної роботи

Відповісти на запитання:

1. Напишіть загальну формулу кетонів.

2. Дайте характеристику ксиліту та сорбіту.

3. Фізичні властивості кетонів.

4. Хімічні властивості кетонів.

5. Напишіть засоби добування кетонів (назвати 2 – 3 способа).

6. Дайте характеристику ацетону.

7. Ізомерія кетонів.

8. Опишіть реакцію приєднання аміаку.

9. Ацетальдегід, його властивості та способи добування.

10. Бензальдегід , його властивості та способи добування.

САмостійна робота № 5

Тема: Двоосновні карбонові кислоти та їх представники. Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика.

Повинні знати: ізомерію та номенклатуру двоосновних карбонових кислот, фізичні та хімічні властивості двоосновних карбонових кислот, добування та застосування двоосновних карбонових кислот, окремих представників

Повинні вміти: писати ізомери та рівняння реакцій, які характерезують властивості двоосновних карбонових кислот

План.

1. Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.

2. Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.

3. Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика та добування.

Загальні методичні вказівки Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.

Молекули двохосновних карбонових кислот містять дві карбоксильнґгрупи. Най­простіша двохосновна кислота - щавлева — це сполу­чення двох карбоксильних груп:

За міжнародною номенклатурі назви насичених двох­основних кислот будують з назви відповідного алкану з додаванням закінчення -діова. Найбільш застосовні дляцих кислот тривіальні назви. В табл. наведені деякі найбільш поширені насичені двохосновні кислоти.

НООС – СООН	Етандінова	Щавлева
НООС – СН2 – СООН	Пропандінова	Малонова
НООС – СН2 – СН2 –СООН	Бутандінова	Янтарна
НООС – (СН2)3 – СООН	Пентандінова	Глутарова
НООС – (СН2)4 – СООН	Гександінова	Адипінова

Структурна ізомерія насичених аліфатичних двоосновних карбонових кислот зумовлена будовою вуглеводневого скелкту, насичених – будовою скелету та положенням подвійного зв’язку. У ненасичених кислот має місце геометрична ізомерія:

Н – С – СООН НООС – С – Н

║ ║

Н – С – СООН Н – С – СООН

У ароматичних двоосновних кислот ізомерія також пов’язана зі взаємним розташуванням карбоксильних груп у бензольному ядрі:

Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.

Фізичні властивості двоосновних карбонових кислот.

Двоосновні карбонові кислоти – безбарвні кристалічні речовини. Кислоти з парним числом вуглеводних атомів має більш високі температури плавління, чим кислоти з непарним числом вуглеводних атомів. Двоосновні кислоти добре розчинні у воді, розчинність зменшується зі збільшенняммолекулярної маси. Кислоти з непарним числом вуглеводних атомів розчиняється краще, чим сусідні гомологи з парним числом вуглеводних атомів.

Хімічні властивості двоосновних карбонових кислот.

Двоосновні кислоти сильніші одноосновних. Вони вступають у всі хімічні реакції, які характерні для односновних кислот: утворення солей, складних ефірів, ангідридів, галогенангідридів та ін.. У реакціях можуть приймати участь одна або обидві карбоксильні групи. В той же час дикарбонові кислоти аліфатичного ряду С₂ – С₅ мають ряд особливостей у своїй хімічній поведінці, які пов’язані з розташуванням карбоксильних груп відносно друг друга.

Кислоти, в яких карбоксильні групи знаходяться близько друг до друга (щавлева, малонова, алкілзаміщені останнюю), легко декарбоксиліруються при нагріванні, перетворюючись у монокарбонові кислоти:

НООС – СООН НСООН + СО₂

^{щавлева кислота мурашина кислота}

НООС – СН₂–СООН СН₃СООН + СО₂

^{маланова кислота оцтова кислота}

Двоосновні кислоти, які містять подвійні звязки та аромаьтичне ядро, вступають також у реакції, характерні для алкенів і похідних бензолу.

Добування двоосновних карбонових кислот.

Для добування двоосновних карбонових кислот використовують тіж методи, що і для одноосновних, з відмінністю в тім, що молекулі необхідно утворити не одну, а дві карбоксильні групи (окислення диолів, гідроліз динітрилів, окислення оксикислот з первинною спиртовою групою).