- •САмостійна робота № 1
- •Загальні методичні вказівки Класифікація органічних сполук.
- •Типи органічних реакцій.
- •Алкани, циклоалкани в природі та техніці.
- •Дієнові вуглеводні, їх характеристика.
- •Багатоядерні ароматичні вуглеводні з ізольованими бензольними ядрами.
- •Нафта, її переробка та склад.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 2
- •Загальні методичні вказівки Похідні вуглеводнів. Ізомерія та номенклатура.
- •Фізичні та хімічні властивості похідних вуглеводнів.
- •Фторпохідні органічні сполуки. Добування та застосування.
- •Основні представники галогенопохідних, їх застосування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 3
- •Загальні методичні вказівки Феноли та нафтоли.Ізомерія і номенклатура.
- •Засоби добування та властивості фенолів та нафтолів.
- •Прості ефіри – номенклатура, ізомерія, властивості.
- •Основні представники. Епоксиди.
- •Етилен оксид в харчовій промисловості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 4
- •Загальні методичні вказівки Кетони – ізомерія, номенклатура.
- •Властивості та добування кетонів.
- •Окремі представники, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 5
- •Загальні методичні вказівки Двоосновні карбонові кислоти – ізомерія та номенклатура.
- •Властивості, добування та застосування двоосновних карбонових кислот.
- •Мурашина та оцтова кислота, їх характеристика та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 6
- •Загальні методичні вказівки Похідні карбонових кислот,їх характеристика.
- •Галогенангідриди –номенклатура, засоби добування та властивості.
- •Ангідриди карбонових кислот –добування, властивості.
- •Окремі представники: оцтовийта фталевий ангідриди.
- •Пероксиди, їх характеристика.
- •Складні ефіри –властивості,добування.
- •Мила, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 7
- •Загальні методичні вказівки Дубильні речовини.
- •Галова кислота, її властивості.
- •Альдегідо- та кетонокислоти. Добування та номенклатура.
- •Окремі представники кетонокислот. Пировиноградна кислота.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 8
- •Загальні методичні вказівки Засоби добування нітросполук.
- •Нітробензол.
- •Аліфатичні діазосполуки.
- •Аміди кислот.
- •Сечовина, її властивості.
- •Нітрили кислот.
- •Акрилонітрил в хімічній промисловості
- •Органічні сполуки сірки.Застосування та добування.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 9
- •Загальні методичні вказівки Важливі представники п’ятичленнихгетероциклів з одним гетероатомом.
- •Важливі представники п’ятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •Важливі представники шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом.
- •Складні гетероциклічні сполуки, їх характеристика.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 10
- •Загальні методичні вказівки Методи досліджень ліпідів.
- •Добування та переробка жирів та масел.
- •Поверхнево-активні речовини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 11
- •Загальні методичні вказівки Стереохімія моносахаридів.
- •Найважливіші представники моносахаридів, їх застосування у харчовій промисловості.
- •Таутомерія моносахаридів в розчинах.
- •Високомолекулярні полісахариди.
- •Крохмаль, його будова, властивості та застосування у харчовій промисловості.
- •Целюлоза, її будова, властивості та застосування у промисловості.
- •Глікоген, як тваринний крохмаль.
- •Пектинові речовини, їх властивості.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 12
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 13
- •Загальні методичні вказівки Аденозинтрифосфорна кислота
- •Біосинтез білків
- •Терпени, їх характеристика, класифікація та властивості.
- •Біциклічні терпени.
- •Стероїди, їх властивості та роль в житті людини.
- •Гормони, їх властивості та роль в житті людини.
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •САмостійна робота № 15
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання для виконання самостійної роботи
- •Рекомендована література
Складні ефіри –властивості,добування.
Складні ефіри - це речовини, які мають загальну формулу , де і - вуглеводневі радикали.
Складні ефіри утворюються під час взаємодії карбонових кислот зі спиртами, наприклад:
При відщепленні молекули води від молекули кислоти, а атом водню – від спирту.
Отже, складні ефіри – це похідні кислот, у яких гідроксильна група замінена на групу - спирту.
За сучасною міжнародною номенклатурою назву ефіру будуть з назви вуглеводного радикалу, що відповідає спирту, і кореня латинської назви кислоти з додаванням закінчення –ат. Застосовують також назви, які складаються з назв спирту і кислоти, що утворюють ефір. Приклади:
Реакція добування складного ефіру з кислоти і спирту називається етерифікацією. Ця реакція оборотна. Для зміщення рівноваги в бік утворення складного ефіру необхідна наявність сильних неорганічних кислот.
Розглянемо коротко механізм реакції етерифікації. Спочатку іони водню(від неорганічної кислоти) взаємодіють з карбонільним киснем кислоти з утворенням карбкатіона, який потім реагує з молекулою спирту:
Для добування складних ефірів крім реакції етерифікації можна використати реакції ангідридів і хлорангідридів кислот зі спиртами, наприклад:
Ненасичені та ароматичні кислоти також утворюють сладні ефіри кислоти також складні ефіри, наприклад:
Двохосновні карбонові кислоти можуть утворювати моно- та діефіри; наприклад, терефталева кислота має такі складні ефіри:
Метилтерефталат Диметилтерефталат
Сладні ефіри можна добути і для неорганічних кислот. Так, сірчана кислота з метанолом дає два складних ефіри:
Метилсульфат Диметилсульфат
Складним ефіром азотної кислоти і гліцеріну є тринітрогліцерин
Складні ефіри найпростіших кислот і спиртів – рідини, більшість з яких має приємний запах, наприклад, для ізо-пентилацетату характерний запах груші, бутилфенілацетату – запах меду. Багато складних ефірів міститься у квітах, ягодах, фруктах, надаючи їм характерного аромату.
Для складних ефірів характерні наступні хімічні реакції.
Найбільш характерною хімічною реакцією складних ефірів є розкладання їх водою (гідроліз):
Ця реакція (зворотна етерифікації) називається реакцією омилення. Практично необоротна реакція омилення складних ефірів відбувається при наявності лугів.
Реакція переетерифікації. При нагріванні складних ефірів зі спиртами у присутності мінеральних кислот або алкоголяту (лужне середовище) відбувається обмін алкоксігруп. Реакція зворотня та ступень перетворення залежить від кількості взятого спирту:
О О
R – C – OR+ RОН R – C – OR+ RОН
Дія аміаку (аммоноліз) призводить до утворення амідів кислот:
О О
СН3 – C – OС2Н5+ NН3 СН3 – C – NН2 + С2Н5ОН
етилацетат ацетамід
Відновлення складних ефірів проходить легче, чим самих кислот. У якості відновника використовують літійалюмінійгідрид, натрій у кип’ящому спирті, водень у присутності мідно-хромового каталізатору:
О
R – C – OR R – CН2OН + RОН
Складні ефіри стійкі до дії окисників. Внаслідок цього у реакціях окислення для захисту спиртових або фенольних груп ці групи попередньо етерифікують, а по закінченню окислення – гідролізують.