2. Прогнозування і планування соціального розвитку і життєвого рівня населення.

Особливості соціальної політики в Україні полягають в тому, що необхідне вирішувати наступні пріоритетні задачі:

• Проблеми соціального захисту населення

• Підвищення ролі особистого трудового доходу і ліквідація системи зрівнялівки

• Формування нового механізму фінансування і регулювання розвитку соціальної сфери.

При цьому метою державного регулювання доходів і споживання є соціальний захист населення від зростання цін і товарного дефіциту для гарантування забезпечення прожиткового мінімуму громадян. Для реалізації цієї мети здійснюють наступні заходи:

• Визначають мінімальні споживчі бюджети, прожитковий мінімум, мінімальну заробітну платню;

• Утворюють пенсійні фонди і фонди соціальної допомоги;

• Змінюють умови оплати праці, розробляють нову систему пенсій, допомоги, стипендій і т. п.;

• Упроваджують систему індексації заробітної платні, доходів населення у зв'язку з інфляцією;

• Розробляють загальнодержавні і регіональні програми допомоги окремим групам населення.

Засобами і умовами реалізації державного соціального захисту населення є:

• Ухвалення відповідних законодавчих актів;

• Формування соціальних прогнозів;

• Визначення показників соціально-економічних нормативів і рівня життя в державних індикативних планах і програмах;

• Розробка цільових комплексних програм;

• Встановлення фіксованих або граничних цін на деякі види товарів і послуги населенню.

Функції державного регулювання рівня життя і соціального захисту населення виконують Міністерство Економіки і Міністерство Праці і соціальної політики.

Соціальні індикатори (показники) рівня-життя.

Народний добробут є одним з ключових об'єктів державного регулювання. Зміст цієї категорії розкривається через такі поняття як: умови життя, рівень життя, якість життя.

Умови життя включають об'єктивні обставини життєдіяльності населення: зайнятість, оплата праці і доходи, характер житла, майнова забезпеченість і ін.

Рівень життя - це забезпеченість населення необхідними для його життєдіяльності матеріальними і духовними благами, досягнутий рівень їх споживання і ступінь задоволення потреб людей в цих благах.

Якість життя характеризується з одного боку самого суб'єкта суспільного життя і потреб (тривалість життя, рівень здоров'я, освіти і т.п.), а з іншою - комфортність, зручність життєвих умов, стан місця існування людей.

В процесі розробки прогнозів рівня життя, програм і індикативних планів використовується система показників, що включає три групи:

Група 1 - синтетичні показники рівня життя

1)Показатели, характеризуючі рівень задоволення потреб, пов'язаних з підтримкою життя (коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту);

2)Показатели задоволення потреб населення в праці (зайнятість економічно активного населення, тривалість робочого тижня, рівень безробіття і її структура, частка некваліфікованої праці);

3)Показатели, що характеризують задоволення потреб в розвитку особи громадян (рівень освіти, частка часу на культурну діяльність, структура вільного часу);

4) Показники стану навколишнього середовища;

5) Показники рівня і якості забезпеченості житлом (загальна площа житла з розрахунку на одну людину, число членів сім'ї на одне житлове приміщення);

Група 2 - узагальнювальні показники рівня життя населення

1) Виробництво національного доходу (ВВП, ВНП) на душу населення;

2) Фонд споживання і його частка в національному доході;

3) Номінальні і реальні доходи на душу населення;

4) Рівень мінімальної і середньої заробітної платні;

5) Мінімальний споживчий бюджет.

Група 3 - натуральні показники, що вимірюють об'єми споживання конкретних матеріальних благ

1) Забезпеченість населення особистим майном (побутовою технікою, легковими машинами і т.п.);

2) Споживання продуктів харчування;

3) Прожитковий мінімум.

Номінальні і реальні доходи населення: склад і методика розрахунку.

Всі доходи, одержувані населенням країни, можна підрозділити на три категорії:

• номінальні доходи

• реальні доходи

• реально використовувані (кінцеві) доходи.

Під номінальними доходами розуміють ту частину ВВП, ВНП або НД на яку населення має право в результаті здійснення яких-небудь видів діяльності, що приносять дохід або отримання доходів у формі державних трансфертів (пенсії, допомога, стипендії), соціальних трансфертів (виплати з фонду соціального страхування і ін.

Таким чином, номінальні доходи це частина національного доходу, що одержується населенням у вигляді доходів:

• натуральних (від особистого підсобного господарства, фермерського господарства, від підприємств і організацій різних форм власності)

• грошових (одержуваних населенням від різних підприємств, організацій і установ з урахуванням податків)

• непрямих доходів (одержуваних в процесі використання послуг, що надаються безкоштовно установами соціальної інфраструктури, обслуговуючих населення.

Реальні доходи населення визначаються шляхом вирахування з номінальних доходів сум, сплачених населенням у вигляді податків, інших обов'язкових платежів і оплати послуг. При цьому враховується індекс цін в звітному або прогнозованому періоді (рівень інфляції). Реально використовувані (кінцеві) доходи є частиною реальних доходів населення, яка використовується безпосередньо на придбання матеріальних благ і послуг.

Принципова схема розрахунку кінцевих (реально використовуваних) доходів населення

1 . Грошові доходи - всього

У т.ч.: - заробітна платня

- доходи від власності

- надходження від фінансової системи

- пенсії і допомога

- стипендії

- інші доходи

2. Натуральні доходи від ЛПХ, фермерських господарств, підприємств і організацій.

3. Матеріальні витрати установ, безкоштовно обслуговуючих населення

4. Разом номінальні доходи населення (п.1 + п.2 + п.З).

5. Оплата послуг

6. Обов'язкові платежі і внески

7. Добровільні платежі і внески

8. Приріст заощаджень

9. Скорочення заборгованості населення за товари, куплені в кредит

10. Разом кінцеві (реально використовувані) доходи в цінах відповідних років (п.4 – п.5 - п.6 – п.7 – п.8 – п.9).

11. Індекс цін і тарифів

12. Кінцеві реально використовувані доходи в зіставних цінах і тарифах.

Всього

Зокрема:

• На душу населення

• Індекс зростання (падіння) доходів.

Баланс доходів і витрат населення: суть і порядок розробки

В процесі розробки показників рівня життя населення широко використовується звітний і прогнозний баланс грошових доходів і витрат населення, розрахунки величини прожиткового мінімуму, таблиці системи національних рахунків (СНС). За допомогою балансу грошових доходів і витрат населення

• обчислюються номінальні і реальні доходи населення, купівельна спроможність населення і ін.

• визначають рівень забезпеченості населення наявною грошовою масою, задають основні параметри для розрахунку показника емісії грошей

• визначають середній рівень достатку населення

• розраховують показники інфляції і т.п.

Цей баланс відображає об'єм і джерела грошових доходів населення, об'єм і структури їх витрат, співвідношення між грошовими доходами населення. Роздрібним товарообігом і об'ємом платних послуг і заощаджень.

Схема балансу грошових доходів і витрат населення

Доходи

Расходы и сбережения

1.Оплата праці 2. Доходы рабочих и служащих от предприятий и организаций помимо оплаты труда 3.Дивиденды 4.Поступления от продажи продуктов сельского хозяйства 5.Трансфертные платежи (пенсии и пособия, стипендии) 6. Поступления из финансовой системы • Страховые возмещения • Ссуды на индивидуальное жилищное строительство • Изменение задолженности по ранее выданным ссудам на потребительские цели • Проценты по вкладам • Выигрыши и погашения по займам • Выигрыши по лотереям • Изменение задолженности населения по покупке товаров в кредит( прирост +, уменьшение -) 7. Прочие поступления: • От продажи вещей через комиссионные магазины и скупочные магазины • От продажи утильсырья, металлолома и др. • Другие доходы 8. Деньги, полученные по переводам (за вычетом переведенных сумм и внесенных сумм) Всего денежных доходов Превышение расходов над доходами

1. Покупка товаров и оплата услуг, всего: В том числе: • Покупка товаров во всех каналах реализации • Оплата услуг и другие расходы, в том числе: - Оплата жилья и коммунальных услуг - Оплата бытовых услуг - Услуги системы образования - Расходы на путевки в санатории и дома отдыха. Туризм и медицинские услуги. - Расходы на кино, театр. -Расходы на все виды транспорта - Оплата услуг связи - Прочие расходы 2. Обязательные платежи и добровольные взносы, всего: в том числе: • Налоги и сборы • Платежи по страхованию • Взносы в общественные и кооперативные организации • Возврат ссуд • Приобретение лотерейных билетов • Проценты за товарный кредит • Обязательные страховые взносы в Пенсионный фонд 3. Прирост сбережений во вкладах и ценных бумагах, всего: В том числе: • Прирост вкладов в банках • Приобретение облигаций • Приобретение акций предприятий 4. Покупка жилых помещений 5. Расходы населения на приобретение иностранной валюты 6. Деньги отосланные по переводам (за вычетом полученных сумм). Всего денежных расходов и сбережений Превышение доходов над расходами

Розробка балансу здійснюється в два етапи. На першому етапі на основі первинних даних розраховується прогнозна величина грошових доходів населення (як сума цін товарів і послуг які можуть бути запропоновані населенню). На другому етапі здійснюється уточнення показників балансу, виходячи з інформації, одержаної із загальнодержавних органів управління (Мінфін, Нац. Банк) про можливу величину грошових доходів населення в галузях і бюджетних виплатах.

На основі даного балансу визначається платоспроможний попит населення як різниця між доходами населення (разом) і сумою статей 2, 3, 4, 5, 6 витратної частини балансу.

Мінімальний споживчий бюджет.

Мінімальний споживчий бюджет - це головний соціальний критерій. Який визначає межу бідності і реальний рівень життя населення, можливість отримання послуг установ охорони здоров'я, житлово-комунального господарства.

Показники мінімального споживчого бюджету розраховуються відповідно до Закону про мінімальний споживчий бюджет на основі нормативних показників для населення в цілому, а також для окремих його груп. У основі цих розрахунків лежать розрахунки мінімального нормативного споживчого кошика; прогнозні дані про структуру населення і його ділення по рівню середнього сукупного доходу на душу з урахуванням оцінки індексів споживчих цін.

Вартісна величина мінімального споживчого бюджету відповідає рівню межі бідності в прогнозному періоді. Натуральна величина цього показника визначає потребу в кількості тих або інших товарних ресурсів на мінімальному рівні.

Структура мінімального споживчого бюджету (грн. за рік з розрахунку на душу населення)

Показники	Всего	В том числе
		На ребенка	На взрослого	На человека пенсионного возраста
1 .Продукты живлення
2. Непродовольчі товари
зокрема
а) Одяг, взуття
б) Предмети гігієни, санітарії
ліки
в) Предмети культурно-побутового призначення і господарського ужитку
г) Товари для ведення особистого підсобного господарства
3 Послуги
а) Житлово-комунальні
б) Побутові
в) Транспортні
г) Зв'язки
д) Дитячих установ
е) Культури, утворення.
Відпочинку
4. Податки, внески, платежі
5.Алкогольні напої, тютюн
6. Всього за рік
7. Всього за місяць

Індексація і компенсація грошових доходів населення.

До системи державного регулювання належить також індексація грошових доходів населення. Головна її мета - заощадження життєвого рівня населення у випадках підвищення цін або як мінімум, захист його найменше забезпечених шарів. Держава може використовувати два варіанти індексації. Один повністю зберігає рівень життя населення, другий передбачає компенсацію лише для частини населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають одноразового характеру. Для індексації грошових доходів використовують індекс споживчих цін на товари і послуги, які входять до мінімального споживчого бюджету.

Компенсація, на відміну від індексації, передбачає відшкодування дорожчання окремих товарів і послуг (дитячого шкільного одягу, хліба, комунальних послуг і т.п.).