2. Методи прогнозування і макроекономічного планування.

 

Прогнозування й планування економіки є складним багатоступінчастим процесом, що охоплює велике коло питань: соціально-економічних, науково-технічних, організаційно-управлінських, інфраструктурних і т.д. Для швидкої орієнтації й зручності використання вони за різними критеріями поєднуються в групи. Так, по інформаційному забезпеченню методи прогнозування діляться на інтуїтивні, формалізовані й комбіновані. По ступені обґрунтування прогнози бувають: пошукові (дослідницькі), що оцінюють перспективні тенденції розвитку економіки й нормативні, пов'язані з виявленням шляхів і строків досягнення бажаного стану. По апарату дослідження: екстраполяції, інтерполяції, кореляції, регресії, інтерв'ю, генерації ідей і ін.

По ступені обґрунтування планового рішення: нормативний метод, балансовий, програмно-цільовий. Кожний з методів припускає послідовну реалізацію етапів дослідження.

Інтуїтивні методи прогнозування побудовані на інтуїтивному-логічному мисленні. В основі розробки прогнозу лежать думка й професійний науковий досвід експертів.

Інтуїтивні методи прогнозування підрозділяються на індивідуальні й колективні методи прогнозування. До першого ставляться: метод інтерв'ю, аналітичний метод, метод написання сценаріїв, генерації ідей і ін. Колективними методами прогнозування є: Метод “Комісії”, Метод мозкової атаки, Метод “Дельфі”.

Основою формалізованих методів прогнозування є математика, що забезпечує вірогідність, точність прогнозів, одержання результатів прогнозу в більше стислий термін.

Метод екстраполяції ґрунтується на припущенні, що на розвиток конкретного явища в майбутньому будуть діяти ті ж фактори, що й у цей час. Важливим елементом екстраполяції є вивчення тимчасових рядів, обробка ретроспективного ряду. Обробка тимчасового ряду укладається в згладжуванні й вирівнюванні, пошуку коефіцієнтів, минимизирующих відхилення. Застосовують методи ковзного середнього, експонентного згладжування.

Більшу групу формалізованих методів прогнозування становлять методи моделювання. Утримування методів моделювання складається в конструюванні моделі на основі попереднього вивчення об'єкта прогнозування й виділення його істотних характеристик в аналізі моделі, зіставленні результатів з даними об'єкта, коректуванню моделі. Розрізняють види моделей: оптимизационные, матричні, факторні й ін. Прикладом макроекономічних моделей можуть служити статична й динамічна моделі міжгалузевого балансу.

Для встановлення кількісної характеристики взаємозв'язку, їхній взаємний вплив і залежність друг від друга в дослідженні складних багатофакторних об'єктів  використається кластерный метод, кореляційно-регресійного аналізу й ін.

 Основою прогнозування й планування є проведення аналітичного дослідження. Сутність аналізу укладається в розчленовуванні досліджуваного економічного явища або процесу на складові частини, установленні взаємозв'язку  й впливу цих частин один на одного й на хід розвитку всього процесу. У процесі економічного аналізу використаються різні способи й прийоми: порівняння,  угруповання, індексний метод і ін. Аналіз нерозривно пов'язаний із синтезом, що представляє об'єднання проаналізованих частин у єдине ціле.

Сутність програмного методу складається у відборі цілей соціально-економічного, науково-технічного розвитку, організаційно-управлінського, інфраструктурного, кадрового забезпечення й розробці комплексу взаємозалежних заходів, що дозволяють їхнє досягнення.

До основних методів планування ставляться також балансові методи, що дозволяють обґрунтувати пропорційність розвитку економіки за допомогою системи взаємозалежних матеріальних, трудових, вартісних балансів.

Основою нормативного методу служить регулювання й обґрунтування пропорцій, витрат і результатів діяльності виробничих і невиробничих сфер, планових завдань і показників за допомогою технічних, техніко-економічних, економічних  і інших нормативів (податків, плати за ресурси, норматив розподілу прибутку, цін, відсотки за кредити й ін.).