- •7.0917.06 “Технологія зберігання, консервування і переробки плодів та овочів”
- •7.0917.07 “Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса”
- •7.0917.11 “Технологія харчування”
- •Програма курсу вступ
- •Теоретичні уявлення в органічній хімії
- •Вуглеводні алкани
- •Алкадієни
- •Циклоалкани і циклоалкени
- •Галогенпохідні вуглеводнів
- •Похідні вуглеводнів, що містять гідроксил
- •Карбонільні сполуки (оксосполуки) альдегіди і кетони
- •Карбонові кислоти
- •Окси- і оксокислоти
- •Вуглеводи
- •Органічні сполуки, що містять азот
- •Амінокислоти
- •Гетероциклічні сполуки
- •Пестициди
- •Методичні рекомендації
- •Класифікація органічних сполук
- •Правила техніки безпеки у лабораторії органічної хімії та надання першої допомоги ( загальні правила )
- •Перша допомога при опіках та отруєннях
- •Гасіння місцевої пожежі та одягу що горить
- •Лабораторна робота №1 виділення та очищення органічних сполук, визначення фізичних констант, якісний аналіз
- •1. Перекристалізація
- •Перекристалізація з води
- •2. Сублімація (возгонка)
- •3. Екстракція (витяг)
- •4. Фракційна (дробна) перегонка
- •5. Визначення температури плавлення
- •6. Відкриття вуглецю і водню в органічній речовині
- •Лабораторна робота № 2 насичені та ненасичені вуглеводні
- •1. Одержання метану і дослідження його властивостей.
- •2. Одержання етилену і вивчення його властивостей
- •3. Одержання та властивості ацетилену
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №3 ароматичні вуглеводні
- •1. Одержання бензолу з бензойнокислого натрію
- •2. Відношення бензолу до брому
- •3. Взаємодія бензолу з водним розчином марганцевокислого калію
- •4. Властивості гомологів бензолу.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 4 галогенпохідні вуглеводнів
- •1. Одержання хлористого етилу
- •2. Утворення йодоформу з етилового спирту
- •3. Взаємодія хлороформу і чотирихлористого карбону з лугом Реактиви: хлороформ, чотирихлористий карбон, 10% розчин NaOh, нітратна кислота, AgNo3, kMnO4, аміак.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №5 одно- й багатоатомні спирти. Феноли. Етери
- •1. Виявлення води у спирті
- •2. Розчинність спиртів у воді
- •3. Утворення алкоголяту і його гідроліз
- •4. Окиснення спиртів
- •5. Виявлення домішки метилового спирту в етиловому спирті
- •6. Відкриття сивушної олії
- •7. Якісна реакція на багатоатомні спирти
- •8. Розчинність, кислотний характер фенолів і нафтолів
- •9. Бромування фенолів
- •10. Кольорові реакції фенолів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 6 альдегіди і кетони
- •1.Одержання оцтового альдегіду при окисленні етилового спирту
- •2.Одержання ацетону з ацетату кальцію
- •Лабораторна робота №7 карбонові кислоти
- •1. Визначення реакції середовища деяких кислот
- •2. Доведення кислотних властивостей карбонових кислот
- •3. Дослідження окиснюваності деяких органічних кислот
- •4.Розклад мурашиної кислоти
- •5. Розклад щавлевої кислоти
- •6. Проба на ненасиченість олеїнової кислоти
- •7. Ізомеризація олеїнової кислоти в елаїдинову
- •8. Дія хлориду заліза (ііі) на оцтову кислоту (якісна реакція)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №8 гідроксикислоти. Альдегідокислоти. Кетокислоти
- •1. Якісна реакція на a- оксикислоти з FeCl3
- •2.Розкладання молочної кислоти
- •3. Окислення молочної кислоти у піровиноградну
- •4. Утворення кислої і середньої солі винної кислоти
- •5. Доведення наявності оксигруп у винній кислоті
- •6. Розкладання лимонної кислоти
- •7. Взаємодія галової кислоти і таніну з FeCl3
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №9 естери. Жири та масла. Мила
- •1. Розчинність жирів у різноманітних розчинниках
- •2. Емульгування жирів
- •3. Одержання складних естерів
- •4. Акролеїнова проба на жири
- •5. Омилення жиру
- •6. Дослідження властивостей мила
- •В). Виділення вільних жирних кислот з мила.
- •7. Визначення йодного числа
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 10 вуглеводи (моносахариди,дисахариди, полісахариди)
- •1. Загальна реакція на вуглеводи з - нафтолом
- •(Реакція Моліша)
- •2.Осмолення моносахаридів
- •3. Окислення моносахаридів реактивом Фелінга
- •4. Окислення моносахаридів аміачним розчином оксиду срібла (реакція срібного дзеркала)
- •9.Виявлення лактози у молоці
- •10. Кольорові реакції на сахарозу.
- •11.Карамелізація сахарози
- •12. Реакція крохмалю з йодом
- •13. Кислотний гідроліз крохмалю
- •14. Одержання рослинного пергаменту
- •15. Розчинення целюлози у мідно-аміачному розчині (реактиві Швейцера)
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №11 тема: аміни . Амінокислоти. Білки
- •1. Одержання аміну і дослідження деяких його властивостей
- •2.Реакції - амінокислот
- •3. Буферні властивості розчину білка
- •4. Осадження білків солями важких металів
- •5. Осадження білків мінеральними кислотами
- •6. Висолювання білків з розчинів
- •7. Осадження білків при нагріванні
- •8. Кольорові реакції білка.
- •Б) Ксантопротеінова реакція на білки й ароматичні амінокислоти
- •9. Відкриття аміногруп і сірки у білках
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
2. Емульгування жирів
Реактиви: соняшникова олія, розчин NaOH, сода, розчин мила, розчин білка.
У 5 пробірок наливають по 2-3 краплі соняшникової олії. Додати: у першу пробірку 1,0 мл розчину їдкого натрію, у другу 1,0 мл розчину соди, у третю 1,0 мл розчину мила, у четверту 1,0 мл розчину білка, (п’ята пробірка для порівняння). Сильно струснути. Пробірки з отриманими емульсіями поставити у штатив на декілька хвилин. Відзначити в якій пробірці відбулося розшарування, а які речовини дають стійкі емульсії.
3. Одержання складних естерів
Реактиви: концентрована оцтова кислота, етиловий спирт, концентрована сульфатна кислота, насичений розчин хлориду натрію, ізоаміловий спирт, масляна кислота.
а) утворення оцтовоетилового естеру.
У пробірці змішати 1,0 мл концентрованої оцтової кислоти, стільки ж етилового спирту. Додати 1-2 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Отриману суміш прокип'ятити декілька хвилин і після охолодження вилити в пробірку з насиченим розчином хлориду натрію. Відчути запах естеру. Хімізм процесу. Аналогічно одержати оцтовоізоаміловий естер.
4. Акролеїнова проба на жири
Реактиви: бісульфіт калію, рослинна олія.
У пробірці перемішати щіпку бісульфіту калію з 2-3 краплями рослинної олії, нагріти суміш до появи парів. Обережно понюхати. Спостереження. Висновки. Хімізм процесу.
5. Омилення жиру
Реактиви: жир, спиртовий розчин лугу, насичений розчин кухонної солі.
У широку пробірку помістити 2 г жиру і долити 6 мл спиртового розчину лугу. Перемішати і нагріти. Омилення ведуть до одержання однорідної рідини. Повноту омилення перевіряють, узявши декілька крапель отриманої суміші, додають 4-5 мл води і нагрівають. Якщо суміш розчинилася у воді цілком, то омилення закінчене. До отриманої густої рідини додають 6-7мл насиченого розчину кухонної солі для виділення мила. Висновок. Рівняння реакції.
6. Дослідження властивостей мила
Реактиви: спиртовий розчин мила, концентрований розчин мила, фенолфталеїн, розчини: ацетату свинцю, сульфату міді, хлориду кальцію, 2н Н2SO4.
а) Гідроліз мила
До 1,0 мл спиртового розчину мила додати 1-2 краплі фенолфталеїну. До отриманої суміші поступово доливати дистильовану воду. Зробити висновок на підставі спостережень. Навести хімізм процесу.
б). Обмінні реакції мила
Приготувати три пробірки з 1,0 мл розчину мила. У кожну долити 3-4 краплі розчинів солей: у першу - ацетату свинцю, у другу - сульфату міді, у третю - нітрату кальцію. Спостереження. Представити хімізм процесу.
В). Виділення вільних жирних кислот з мила.
У пробірку помістити 1,0 мл концентрованого розчину мила, додати до нього 3-4 краплі 2н Н2SO4. Про що свідчить осад, що утворився? Представити хімізм процесу.
7. Визначення йодного числа
Йодне число характеризує ступінь ненасиченості жиру. По йодному числу можна судити і про свіжість жиру, тому що при окисненні подвійні зв'язки насичуються і порівняно постійний розмір йодного числа кожного жиру в цьому випадку знижується. Йодне число – це кількість йоду в грамах, який приєднується до 100 грам жиру.
В основу методу визначення йодного числа покладена дія йодноватистої кислоти на ненасичені жирні кислоти. До визначеної наважки додають надлишкову кількість йоду у вигляді спиртового розчину і його залишок після реакції визначають титруванням 0,1н розчином гіпосульфіту. Таким чином, визначають кількість йоду , що приєднався до жиру.
I2 + H2O ® HI + HIO
C17H33COOH + HIO ® CH3 - (CH2)7 - CH - CH - (CH2)7 - COOH
ê ê
ОН І
Йодні числа деяких жирів наведено у таблиці:
Жир |
Вміст ненасичених жирних кислот, % |
Йодне число |
|
Олеїнова |
Лінолева |
||
Бараняче сало |
33-43 |
2-4 |
32-47 |
Маслинова олія |
69-84 |
4-12 |
80-85 |
Соняшникова олія |
25-42 |
40-46 |
119-144 |
Лляна олія |
15-52 |
25-58 |
171-206 |
Реактиви: 0,1 н розчин гіпосульфіту, 0,2н розчин йоду, 1% розчин крохмалю.
У конічну колбу з пришліфованою пробкою беруть наважку олії 0,10-0,15 г і розчиняють у 15 мл 95% спирту на водяній бані при 50-600С. Потім розчин охолоджують до кімнатної температури і до нього додають 20 мг 0,2н спиртового розчину йоду і 200 мл дистильованої води. Колбу закривають пробкою, струшують і дають спокій на 3-5 хвилин. Потім додають 1 мл 1% розчину крохмалю і надлишковий йод відтитровують 0,1н розчином гіпосульфіту до зникнення синього забарвлення. Паралельно проведіть контрольний дослід з усіма реактивами в тих же кількостях, але без жиру.
Розрахунок йодного числа (Х):
Х =
У - кількість 0,1н розчину гіпосульфіту, витраченого при титруванні;
0,001269 - кількість (г) йоду, що відповідає 1 мл розчину гіпосульфіту;
m - наважка олії, г;
К - поправочний коефіцієнт 0,1н розчину гіпосульфіту.
На підставі отриманих результатів зробіть висновок про якість аналізованого зразка жиру.