Тема 3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Запитання до теми:

1. Як на Вашу думку, чи принижувався статус філософії тим, що вона стала служницею богослов’я?

На мою думку статус філософії не принижувався, філософія не суперечить релігії і є підготовкою для неї, сходинкою на шляху до більш довершеного способу пізнання – віри.

2. Яке головне завдання переслідувала патристика?

Одним з основних питань патристики була проблема співвідношення віри і знання, релігії і філософії. Знання – це прийняття чогось у силу обґрунтування і доказу, тобто – опосередковано і по необхідності, у той час як віра – це прийняття чогось без будь-яких обґрунтувань і доказів, тобто – безпосередньо і вільно. Вірити і знати – зовсім різні речі. Релігія спирається на віру, на одкровення, філософія – на знання, і тому різниця між ними очевидна.

3. Як вирішувалась у середньовіччі проблема співвідношення віри та розуму?

Представники іншого напрямку духовного життя Середніх віків вважали, що можливий синтез віри і знання, релігії і філософії. У даному випадку до Бога ведуть одночасно два шляхи: віра і знання. Можна не тільки вірити в предмети релігії, але й розуміти, вміти обґрунтовувати і доводити їх. Особлива позиція П’єра Абеляра (1079 – 1142), він доводить необхідність логіки (діалектики) у теології, саме логіка стає визначальним засобом усіх богословських диспутів. Відома його формула – “пізнати і зрозуміти”, навіть наводить слова із Св. Письма “хто швидко вірить, легко помиляється”.

4. У чому суть суперечки між реалістами та номіналістами?

Суперечка номіналістів і реалістів чудовий ще в одному відношенні. Реалістів цікавить в першу чергу, загальне взагалі, незалежно від того, де і як воно існує. Номіналісти зосереджують свої зусилля на переході від суб'єкта до несуб'ектному. Такий хід мислення суттєво стимулював подальший розвиток філософії.

5. Розкрийте зміст і значення принципу «бритви Оккама».

Бри́тва О́ккама (чи принцип простоти) — принцип логіки, який приписують середньовічному філософу Вільгельму із Оккама (або Окхама). Принцип стверджує, що не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно. Цей принцип також відомий як принцип ощадливості або Лезо Оккама (завдяки використуваній грі слів у латинському оригіналі — зголити також означає знайти істину, відокремити хибне припущення).

6. Порівняйте вислови „Вірую, тому що абсурдно...” та „Віруй, щоб розуміти; розумій, щоб вірувати...”, які позиції вони відображають?

7. Які причини зумовили перехідний характер світогляду Відродження?

8. У чому особливість антропоцентризму цього періоду?

Антропоцентризм як особливий принцип дослідження полягає у тому, що наукові об’єкти вивчаються перш за все згідно їх ролі для людини, згідно їх призначення для її життєдіяльності, згідно їх функцій для розвитку людської особистості та її удосконалення, "людина стає точкою відліку в аналізі тих чи інших явищ, вона залучена до цього аналізу, визначаючи його перспективи та кінцеві цілі"

9. Як змінюється трактування людини у порівнянні з античністю та середньовіччям?

10. У чому суть Коперніканського перевороту?

Розпочнемо із характеристики теорії пізнання Канта. Тут він здійснює так званий “Коперніканський переворот”. Раніше вважалося, що предмети конструюють наші знання. Кант перевернув це співвідношення – наполягав, що наші знання про предмети конструюють ці предмети. Тобто принципово змінив точку відрахунку у теорії пізнання. Раніше думка рухалася від об’єкта до суб’єкта у Канта вона рухається від суб’єкта до об’єкта.

У своїй теорії пізнання Кант намагається розв‘язати два головних для філософії Нового часу питання – про джерела істинного, тобто всезагального, універсального знання і як виникає нове знання.

11. За які думки був страчений Дж.Бруно?

Перелік звинувачень, за якими був засуджений Бруно: вчив, що світи безкінечні і душі переселяються з одного в інші; одна душа може мати кілька тіл; магія правдиве пізнання; Дух Святий – це душа світу; Моїсей – великий маг; Христос не Бог і за те був не розіп’ятий, а повішений; апостоли були магами і за те повішені.

12. Чому саме християнство створило необхідні умови для формування науки?

1 Питання для самостійного опрацювання:

1. Чим божественне Творення відрізняється в Августина від людської творчості?

2. Які два шляхи пізнання світу бачаться Августину? Які переваги виявляє Августин у кожному з цих шляхів і кому він їх призначає?

3. Що таке Град Земний і Град Божий в Августина? Який між ними зв’язок? Хто є громадянами кожного з Градів?

2 Питання для самостійного опрацювання:

1. Який головний аргумент використовує Дж. Бруно, обґрунтовуючи нескінченність Всесвіту і складових його світів?

2. Що говорить Дж. Бруно про можливості життя в інших світах?

3. Чи узгоджуються космологічні погляди італійського мислителя з даними сучасної науки?

3 Питання для самостійного опрацювання:

1. Яке місце у світі традиційно приділялося людині античною і середньовічною філософією і які якості це місце людині забезпечувало?

2. Завдяки якій властивій людській природі властивості, на думку автора «Промови», людина займає виняткове місце у світі і є «самою щасливою із усіх живих істот і гідною загального захоплення»?

3. Що здобула, а що втратила людина, якою її розуміє Піко делла Мірандола?

2