- •Частина 1. Інформаційні системи в комерційній діяльності
- •Частина 4. Електронна комерція
- •14 Частина 1.
- •1.2. Види комерційної інформації
- •1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
- •1.4. Комерційна інформація як ресурс управління торговельною діяльністю
- •Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.
- •2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
- •2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціонального управління
- •44 Частина1
- •3.2. Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства
- •3.4. Класифікація інформаційних систем
- •56 _ Частина1
- •76 : Част"Наі.
- •4.5. Організація інформаційного процесу управління
- •82 Частина ,.
- •114 Частниц,
- •122 __ Частиш,
- •2.3. Основи створення арм(ів)
- •2.4. Класифікація арм
- •3.2. Організація бази даних арм-м
- •3.3. Автоматизація формування вихідних документів
- •Загальне програмне забезпечення
- •Операційна система
- •Графічне середовище Windows
- •Структура вікна
- •Програмний інтерфейс
- •Операції з мишею
- •Запуск застосувань
- •Операції з буфером
- •Завершення сеансу
- •Автоматизація обробки інформації маркетингових досліджень торговельного підприємства.
- •5.3. Організаційно-економічні основи маркетингу
- •5.3.1. Вступ у маркетингові дослідження
- •Підготовка та презентація звіту
- •5.3.3. Розробка плану дослідження
- •Визначення вибірки.
- •5.3.4. Описове дослідження
- •5.3.5. Визначення необхідної інформації. Вимірювання
- •5.3.6. Визначення вибірки
- •5.3.7. Збір даних та підготовка їх до аналізу
- •5.3.8. Аналіз даних
- •5.3.9. Підготовка та презентація звіту
- •5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
- •5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах
- •Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера.
- •Методика визначення економічної ефективності арм менеджера.
- •6.1. Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера
- •6.2. Методика визначення економічної ефективності арм менеджера
- •7.1. Загальні положення організації арм-м торговельного
- •7.2 Технологічні аспекти оперативного управління в мережі
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп.
- •Реалізація комплексу задач "Кількісно-сумового обліку".
- •7.2.2. Опис організації і ведення нормативно-довідкової інформації в мережі арм тп
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп
- •1.1. Інформаційна технологія як система
- •1.2. Компоненти і структура it
- •1.3. Технологічні моделі обробки даних
- •1.4. Моделі розвитку it
- •Головні поняття.
- •Технологічний процес.
- •Технологічні операції.
- •2.1. Головні поняття
- •2.3. Технологічні операції
- •2.3.2. Підготовка даних
- •2.3.3. Ввід даних
- •2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних
- •3.1. Пакетна обробка
- •3.6. Безпаперова технологія
- •4.3. Компоненти лом
- •486 Частина 3.
- •Загальні положення реалізації технології регіональних і глобальних мереж (р -Гмереж:).
- •Технологія "електронної пошти".
- •7.4. Wais - технологія
- •1.3. Види е-комерції
- •1.4. Архітектура е-комерції
2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
Інформаційні системи базуються на інформаційних технологіях. Інформаційні технології, як і інформаційні системи, у своєму розвитку пройшли кілька етапів. До другої половини XIX ст. основу інформаційної технології становили перо, чорнильниця, рахівниця і бухгалтерська книга. Продуктивність інформаційної обробки була надзвичайно низькою: кожний документ, кожний запис, звітна форма оброблялися окремо
36
ЧАСТИНА 1.
вручну; крім кількісних показників, що оброблялись також вручну, не було іншої інформації для прийняття рішень.
На зміну "ручній" інформаційній технології наприкінці XIX ст. прийшла "механічна". Винахід друкарської машини, телефону, телеграфу - все це стало базою для принципових змін у технології обробки інформації.
Кінець першої половини XX ст. характеризується появою "електричної" технології, заснованої на широкому використанні електричних друкарських машинок, радіопристроїв, копіювальних машин (типу ксерокса) тощо. Вони поліпшили діяльність установ завдяки підвищенню кількості, якості, та швидкості обробки документів. Велика кількість сучасних установ в Україні і нині базується на цій технології.
Поява в другій половині 60-х років XX ст. великих потужних ЕОМ дозволила змістити акцент в інформаційній технології на обробку не форми, а змісту інформації. Це був початок формування "електронної" (комп'ютерної) технології. На базі "електронної" технології була сформована концепція застосування АСУ (автоматизованої системи управління), яка повністю відповідала завданню щодо вдосконалення управління й оптимальної реалізації'компонентів інформаційної технології. Методологічно концепція АСУ спиралася на уявлення про необмежені можливості "кнопкової" інформаційної технології при безперервному збільшенні потужностей системи АСУ і застосуванні найбільш загальних імітаційних моделей, які в ряді випадків далекі від реального механізму оперативного управління. АСУ в основному поліпшили облікові функції управління, які відображають минулий стан об'єкта управління і не дозволяють оцінити перспективи його розвитку.
Відсутність розвинутих комунікаційних зв'язків робочих місць користувачів з центральною ЕОМ характерний для більшості АСУ, що були впроваджені і використовувались в економічних застосуваннях цього періоду, пакетний режим обробки даних, низький рівень діалогової підтримки - все це фактично не забезпечувало користувачам можливостей високої якості аналізу як первинних даних і даних статистичної звітності, так і всього інтерактивного рівня аналітичної роботи.
Виникнення персонального комп'ютера призвело до принципової модернізації ідеї АСУ - від обчислювальних центрів і централізації управління до розподіленого обчислювального потенціалу і децентралізації управління. Такий підхід знайшов втілення в системах підтримки прийняття рішень (СППР) та експертних системах, які
розділ2 37
характеризують етап персоналізації АСУ. Еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов'язана з розвитком нових моделей корпоративного бізнесу, що ці процеси нерідко сприймаються як одне ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність інформаційних систем стимулює появу більш досконалих апаратних і програмних засобів, які, у свою чергу, підштовхують користувачів до подальшої модернізації інформаційних систем.
В історії розвитку інформаційних систем України розрізняють декілька етапів, що різняться організаційними формами використання обчислювальної техніки.
Перший етап (1960-1970 pp.) розвитку інформаційних систем будувався на базі центральної ЕОМ за принципом "одне підприємство -один центр обробки". На цьому етапі ЕОМ спочатку використовувались в основному в наукових дослідженнях для автоматизації розрахунків, а потім були створені АСУ- позадачний підхід-для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалася математична модель. Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (одні й ті самі дані могли використовуватись для розв'язку різних задач) і математичну надмірність (більшість моделей розв'язку задач включали загальні блоки). Типовими прикладами систем обробки даних створених за даним підходом були системи управління товарними запасами, виписування товаро-супровідних документів, нарахування зарплати і т.ін. Системність автоматизованої обробки економічної інформації в цей період характеризується частковістю та локальністю. Протягом наступних років поступово відбувався перехід від локальних систем обробки даних, призначених для певних ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло задач управління і, в першу чергу, підтримки інтерактивного рівня роботи функціональних спеціалістів.
Другий етап (1970-1980 pp.) характеризується створенням Управлінських інформаційних систем, тобто "АСУ - концепція баз даних". Основною функцією таких систем було забезпечення керівництва різних рівнів узагальненою (агрегованою) інформацією. Типову управлінську інформаційну систему цього періоду характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів. В цей час робляться перші кроки децентралізації інформаційних систем, інформаційні технології переміщуються в офіси і відділення компаній, використовуються міні-комп'ютери типу DECVAX. Паралельно
38
ЧАСТИНА 1
починається впровадження систем управління базами даних (СУБД) і пакетів комерційних прикладних програм.
Таким чином, кардинальною відмінністю інформаційних систем другого покоління стала дво- і трирівнева моделі організації систем обробки даних побудованих за схемою: центральна ЕОМ - міні-комп'ютери відділень і офісів з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів.
У середині 80-х років був нагромаджений значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного управління. Створено багато автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).
- Третій етап інформаційних систем (1980-1990 pp.) характеризувався широким використання концептуальних положень розосеред-жено-розподіленоїмережної обробки інформації, який спричинив масовий перехід на персональні комп'ютери. Логіка роботи середніх підприємств і підприємств корпоративного типу вимагала об'єднання окремих робочих місць (вузлів виникнення і первісної обробки інформації) в єдину автоматизовану інформаційну систему (АІС) - з'явилися локальні обчислювальні мережі і підтримуючі їх технології розподіленої обробки даних. Однак, дуже швидко в локальних мережах почали виявлятися перші ознаки ієрархічності - спочатку у вигляді виділених файл-серверів. серверів друку і телекомунікаційних серверів, а потім - і серверів функціональних задач. Проблеми обробки інформації вирішувалися в початковому періоді за рахунок використання ПЗ, серверного забезпечення - UNIX-серверів (фірм IBM, DEC, Hewlett-Packard, Sun тощо). В той час ринок серверів став одним із найдинамічніших секторів комп'ютерної індустрії. У процесі розвитку інформаційних систем третього покоління розосереджено-розподілена обробка поступово дала місце ієрархічній моделі "клієнт-сервер".
Четвер/ний етап інформаційних систем вже цілком базується на мережних технологіях, яким належить особливе місце в інформаційних технологіях. Вони забезпечують взаємодію багатьох користувачів і в даний час зароджують нове покоління інформаційних систем. їх відмінними рисами є насамперед, ієрархічна організація, у якій централізована обробка та єдине управління ресурсами інформаційної системи на верхньому рівні поєднуються з розподіленою обробкою на нижньому.
розділ 2
Інформаційні системи четвертого покоління визначаються синтезом рішень, що були апробовані в системах попередніх поколінь і акумулюють такі основні особливості:
> повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовища розподіленої обробки;
> модульну побудову системи, що передбачає існування багатьох тинів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;
економію ресурсів системи (у найширшому розумінні цього терміну) завдяки централізації зберігання й обробки даних на верхніх рівнях ієрархії інформаційних систем;
наявність ефективних централізованих засобів мережного і системного адміністрування (організації обчислювального процесу), що дозволяють здійснювати контроль за функціонуванням мережі та управлінням інформаційним процесом на всіх рівнях ієрархії і забезпечують необхідну гнучкість, динамічні зміни в конфігурації системи;
>різке зниження так званих "прихованих витрат" - експлуатаційних витрат на утримання інформаційних систем, які важко виділити явно, складно передбачити в бюджеті організації (підтримку функціонування мережі, резервне копіювання файлів користувачів па віддалених серверах, підключення до мережі робочих станцій, забезпечення захисту даних, поновлення версій програмного забезпечення тощо). Припускається, що розвиток інформаційних систем нового покоління буде йти шляхом однієї з трьох моделей (великої, середньої або малої) таким чином. У структурі інформаційних систем повинні існувати один аоо кілька "інформаційних вузлів концентрації", кожний з яких об'єднує апаратні і програмні засоби, що призначені для ефективної підтримки роботи кінцевих користувачів. Для цього ж у подібних вузлових центрах системи зосереджується спеціалізований персонал, який виконує функції системного адміністрування, управління мережними ресурсами і технічної підтримки. Кінцеві користувачі працюють у середовищі локальних мереж, їхні індивідуальні прикладні програми і дані максимально юкалізуються на рівні станцій клієнтів. Задіяння ресурсів вузла концентрації відбувається лише в деяких випадках, наприклад, при зверненні до загальної бази даних або резервному копіюванні файлів. Тобто, це модель розподіленої обробки, що доповнена новим елементом
40
ЧАСТИНА 1
- вузлом концентрації. Подібну організацію інформаційних систем інколи називають централізованою мережею на противагу децентралізованим мережам інформаційних систем третього покоління. Крім економії експлуатаційних витрат, модель інформаційних систем з централізованою мережною структурою має ще дві важливі переваги:
можливість ефективної реалізації технології "клієнт-сервер";
=> високу адаптивність до вимог користувачів завдяки широкому спектру варіантів поєднання апаратних і програмних засобів, що зосередженні у вузлах концентрації.
В якості центральної обчислювальної системи використовуються такі засоби як: мейнфрейм, UNIX-сервер, кластер робочих станцій або суперкомп'ютер. Однак концентрація системи навколо єдиного серверу
- не вважається найкращим вирішенням проблеми „моделювання архітектури". По-перше, існують жорсткі обмеження щодо кількості клієнтів, підключених до одного сервера. Збільшення числа клієнтів призводить до сповільнення реакції системи. По-друге, від сучасних інформаційних систем вимагається виконання великої кількості різнопланових функцій, починаючи з традиційних бізнес-програм тип) програм бухгалтерського обліку і закінчуючи задачами управління підприємством у цілому (оптимальне планування випуску виробів, товарообороту або оцінка комерційного ризику з використанням штучного інтелекту), що пов'язано з рішенням цілого комплексу інших проблем, і в першу чергу, проблем ефективності обробки інформації.
Зрозуміло, що концентрувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері неефективно, а намагання обминути зазначені обмеження за рахунок підвищення обчислювальної потужності центрального комп'ютера призводить до різкого збільшення початкових витрат. Тому в більшості випадків найбільш раціональним вирішенням стає ієрархічна модель інформаційної системи, яка організована відповідно до структури підприємства: центральний сервер системи (центральний офіс) -локальні сервери (підрозділи) - станції - клієнти (функціональний персонал компанії).
Процес концентрації навантаження на серверах - необхідна умова забезпечення високої ефективності інформаційних систем. У міру становлення архітектури інформаційних систем з централізованою мережною обробкою можна сподіватися, що в організації подібних систем домінуючими будуть рішення не на базі серверів і мережних
Р03ДІЛ2 41
міналів, а на базі потужних персональних комп'ютерів - персональних комп'ютерів-клієнтів, що характерні для сучасних децентралізованих мереж.