2.4. Класифікація арм

Під автоматизованим робочим місцем розуміють професійно-орієнто­вну систему технічних, програмних, інформаційних, методичних і технологічних засобів, які забезпечують роботу користувачів інформації на ПЕОМ в реалізації їхніх функцій. АРМ менеджера - людино-машинна система, яка задовольняє такі вимоги:

• безпосередній доступ менеджера до спеціалізованих машинних засобів обробки інформації;

• наявність засобів автоматичного збирання, реєстрації, контро­лю та зберігання даних;

• ефективний доступ до інформації, її оперативна обробка та відображення;

• забезпечення роботи в інтерактивному режимі (в процесі удосконалення та розвитку АРМ повинна задовольняти оперативний доступ користувача до бази даних інших ЕОМ);

204

ЧАСТИНА і

• досить висока продуктивність обчислювальної системи, щ₀ забезпечує прийнятий час реакції на дію користувача.

АРМ менеджера (АРМ-М) розробляється з метою реалізації задач попиту населення на товари, наявності можливостей його прогнозування, складання обґрунтованих замовлень і заявок торговельних підприємств на постачання товарів промисловістю тощо.

Згідно з рівнем об'єкта управління в ієрархічній структурі управління комерційною діяльністю виділяються такі типи АРМ для працівників:

• центральних служб управління (топ-менеджменту);

• органів управління корпоративними утвореннями і АРМ функ­ціональних працівників: постачання, реалізації, обліку тощо.

Підрозділи АРМ працівників топ-менеджменту згідно з функціональ­ною ознакою поділяються на АРМ-менеджерів корпоративних, холдин­гових утворень.

Найбільш широкого впровадження набули АРМ функціональних працівників торговельних підприємств, оскільки підприємства висту­пають основною ланкою комерційної діяльності. Розрізняють АРМ пра­цівників оптових та роздрібних торговельних підприємств, підприємств громадського харчування, підприємств службового бізнесу.

Згідно з рівнем узагальнення прийнятих рішень АРМ поділяються на такі типи :

• топ-менеджерів (осіб, які приймають рішення (- ОПР) нарівні всього підприємства або процесу);

• функціональних працівників апарату управління.

АРМ топ-менеджерів забезпечують автоматизацію управлінської праці вищого рівня. Програмне забезпечення націлюється на реалізацію таких функцій як:

• накопичення та зберігання агрегованої інформації, яка характе­ризує стан торговельно-господарської діяльності підприємства (або його процесу);

• оперативний облік, контроль і аналіз даних торговельно-госпо­дарської діяльності підприємства (організації);

• формування і розв 'язування варіантів рішень для функціо­нування і розвитку підприємства (організації);

• інформаційне обслуговування менеджерів всіх рівнів опера­тивних рішень.

У зв'язку з різноманітністю функціональних обов'язків, які викону­ються спеціалістами однієї професії, кожне АРМ може поділятися на

РОЗДІЛ 2.

205

підгрупи спеціалізованих АРМ. Наприклад, АРМ бухгалтера з обліку товарів і тари, із заробітної плати, з розрахунків з постачальниками та ін., референта, орієнтоване на збирання і підготовку інформації для прийняття рішень та контроль процесу реалізації рішень.

У відповідності з технологією розв'язання однотипних задач розріз­няють індивідуальні і колективні АРМ. Індивідуальні АРМ призначені для автоматизації специфічних функцій конкретного спеціаліста і наданням можливостей їх конкретної роботи, наприклад, АРМ топ-менеджерів в основному індивідуальні.

Колективні АРМ розраховані для групи функціональних спеціалістів, об'єднаних організаційно і територіально. Раціональні розміри таких груп - 3-5 осіб активних користувачів із запиту інформації. АРМ функціо­нальних працівників апарату управління за своєю природою є колек­тивними, оскільки вони працюють з єдиною інформаційною базою торговельного підприємства.

За характером оснащення технічними і програмними засобами виділя­ються АРМ загального призначення (оснащені ПЕОМ в стандартних конфігураціях) і спеціалізовані (оснащені ПЕОМ із специфічними зовніш­німи пристроями). До АРМ загального призначення відносяться, наприк­лад, АРМ бухгалтера, до спеціалізованих- АРМ касира, фасувальника.

АРМ касира складається із касового терміналу, підключеного до центральної ЕОМ. АРМ фасувальника має ПЕОМ, до якої підключені електронні ваги, пристрої друкування етикеток, ярликів, штрихових кодів.

Слід зауважити, що така класифікація носить умовний характер і ознаки окремих її видів можна знайти в АІС різних типів.

2.5. Структура АРМ менеджера торговельного підприємства (АРМ-М ТП)

в§* АРМ-М ТПменеджера — це система, яка є сукупністю

взаємопов'язаних елементів, призначених для дослідження

аналізу і прогнозування попиту населення на товари і

послуги, а також для управління логістичними процесами

руху товарів.

АРМ менеджера, як система, має характерні властивості і певну

структуру. Під його структурою розуміють сукупність елементів

системи (функціональних і забезпечуючих) і зв'язків між ними, які

206

ЧАСТИНА 2.

відображують їх взаємодію. Наявність того чи іншого компонента структури АРМ-М ТП впливає на його специфічні особливості і влас­тивості, а також на технологічні можливості реалізації передбачених у часі функцій. Структура АРМ-М ТП автоматизує функції менеджера при встановлених критеріях функціональної повноти і надійності управ­ління. Функція управління - це сукупність взаємопов'язаних операцій збирання, реєстрації, обробки, передавання і зберігання інформації і прийняття рішень. Для оцінки складу окремих частин системи, що визна­чаються як підсистеми і відносин між ними, вирізняються основні її части­ни. АРМ-М ТП виділяється функціональна та забезпечуюча частини.

Функціональна частина АРМ-М ТП є складовим компонентом його структури. Вона визначає основні функції менеджера торговельного підприємства (тобто такі задачі і завдання управління, які на нього покладені), як процес взаємодії логічно-функціональних елементів, які забезпечують безперебійний процес ведення управлінської діяльності. Функціональна частина АРМ-М ТП містить опис сукупності взаємо­пов'язаних завдань, які враховують усі види формалізованої діяльності менеджера. Завдання - це частина функції управління, під якою розу­міють алгоритм або сукупність алгоритмів - формування результатних вихідних документів, які мають певне функціональне призначення в управлінні торговельним підприємством. Завдання, залежно від мети дослідження, групують у комплекси, а комплекси завдань-у підсистеми, наявність яких характерна для всіх архітектурних рішень АІС. Утому випадку, коли АРМ-М ТП є елементами АІС, їхня функціональна частина визначає зміст не тільки конкретних АРМ, а й усієї АІС.

В основу функціонального забезпечення АРМів закладено вимоги працівників-користувачів, що утворює функціональну специфікацію АРМ, яка включає опис таких компонентів автоматизованих функцій корис­тувача:

• сукупностей вхідної і вихідної інформації;

• засобів і методів підвищення достовірності та вірогідності інформації;

• застосовуваних носіїв інформації;

• технічних засобів, необхідних для реалізації функцій;

• описів інтерфейсів.

В спеціалізованих АРМах функціональні специфікації включають також опис засобів захисту від несанкціонованого доступу та відновлення системи у разі збою управління системою в нестандартних умовах.

РОЗДІЛ 2.

207

І Функціональні специфікації АРМ-М з вивченням попиту (АРМ-М ТП) [мають свої особливості і закладені у декомпозиції його функцій, яка [обов'язково передбачає наявність таких можливостей, як:

• складання програм вивчення споживчого попиту для контрольно-асортиментних пунктів (КАП) і контроль за їх виконанням;

• збирання, узагальнення і аналіз інформації, яка надходить від \КАПів; прогнозування обсягу і асортиментної структури попиту з метою подальшого обґрунтування заявок і замовлень;

• автоматична підготовка та складання заявок та замовлень на поставку товарів;

• розробка окремих інформаційно-дослідницьких матеріалів згідно з кон 'єктурою ринку та складання документів оглядів кон 'єктури;

• оперативного коригування замовлень з урахуванням змін попиту і виробничих потужностей промислових підприсмств-поста-чальників у поточному році;

• забезпечення взаємодії з виробничими і торговельними органі­заціями по закупівлі товарів у номенклатурі (відповідно до видів, моделей, оздоблення, розмірів і т. ін.);

• дистанційного оформлення закупівлі товарів на ринках виставках;

• розробка рекламних заходів щодо популяризації нових видів товарів і товарів достатнього асортименту власного торговель­ного підприємства.

Однією з основних і специфічних функцій менеджера є прогнозування обсягів діяльності в майбутньому періоді на підставі виявлених об'єк­тивних тенденцій розвитку споживчого попиту. Воно виступає частиною системи (функції) планування показників торговельно-господарської діяльності. У зв'язку з цим комплекс задач прогнозування охоплює весь комплекс процедур, операцій і факторів, якими можна управляти і які мають вплив на розвиток попиту. Прогнозування попиту повинно врахо­вувати реальні можливості розвитку товарного і грошового обмінів, що в значній мірі забезпечує прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Менеджер, опираючись на використання програмних засобів і матема­тичних функцій, може визначити тенденції розвитку попиту і враховує обсяги і структуру роздрібного товарообороту підприємства у плановій перспективі.

Декомпозиція функціональної частини АРМ-М ТП здійснюється з урахуванням особливостей комерційних рішень, характеру і специфічних

Рис 2.8. Склад програмного забезпечення АРМ торговельних

працівників.

особливостями і специфікою застосування комп'ютерної техніки (специфікою роботи торговельного підприємства).

Операційна система (ОС) ПЗ АРМ являє собою програму або групу взаємопов'язаних програм, які відіграють роль посередника між запит-ними засобами і користувачем ПЕОМ і виконують повністю або частково такі функції як: управління процесором, пам'яттю, периферійними пристроями, файлами; планування завдань і управління обчислювальним процесом; обслуговування користувачів. Сюди також включається виконання допоміжних функцій, які забезпечують можливості організації мереж, використання службових програм і мов високого рівня тощо.

Доцільність включення в ОС набору різноманітних функцій визнача­ться, як правило, частістю їх використання в прикладних програмах.

Розрізняють такі види ОС: (1) - виконавчі (ВОС), (2) - технологічні

п^' ^ ~ ^загальнофункціональні (ЗФОС).

Перші виконують готові програми, забезпечують мультипрограмний

ВОС

^Жим ПЕОМ з динамічним розподілом її ресурсів між кількома програ-^и> управляють операціями обміну між оперативною пам'яттю ПЕОМ ¹³⁰^^нішніми пристроями.

поділяють на два класи: резидентный і дисковий.

езидентний ВОС повністю знаходиться в ЗЗП, забезпечують йМУ/^{ЛЬНИЙ ЧаС реакції ПЕ}°М на зовнішні сигнали (RMX/80, RXII.S, W61, MRDS-68K, VRTX). Дискові ВОС знаходяться на магнітних

211

LISADRAW, PC STORYBOARD, PC illustrator PCI, Boing Groph, Dr Hallo), табличні процесори ((Supercac, Visicalc, Multiplan, lotus 1-2-3), СУБДС BASE, Foxbase, R: Base).

Нижче наведений короткий опис деяких вітчизняних пакетів приклад­них програм (ППП), що зайшли застосування в АРМ(ах)-М ТП:

"ОФІС-ІНФО" - СУБД реляційного типу з непроцедурною мовою запитів для ПЕОМ, сумісних з IBM PC;

"СПЕКТР-2" - інтегрований пакет, орієнтований на розробку АРМ адміністративно-управлінського та інженерно-технічного неарсоналу на ПЕОМ, сумісний з IBM PC;

"КЕРІВНИК" - інтегрований пакет для створення і ведення інформа­ційно-пошукових систем типу електронних картотек на ПЕОМ, сумісних з IBM PC;

"КИД-МІКРО" - пакет для контролю виконавчої дисципліни в організації на ПЕОМ, сумісних з IBM PC:

"ДОВІДНИК" - пакет для створення інформаційно-пошукових систем документального типу, сумісних з IBM PC;

"RIGA" - система вироблення і обґрунтування рішень на підставі знань та даних на ПЕОМ, сумісних з IBM PC;

"ІСОД СПЕКТР-2" - пакет для створення АРМ адміністративно-управлінського персоналу на ПЕОМ типу IBM PC;

"МІКРО-ПП" - пакет для розв'язування задач лінійного програму­вання на ПЕОМ типу IBM PC;

"МІКРО-РС-2" СУБД реляційного типу на ПЕОМ типу IBM PC;

"ВАРІАНТ-16"-табличний процесор для ПЕОМ типу IBM PC;

"ПРИН" - пакет для розв'язування багатокритеріальних оптиміза-Ційних задач на ПЕОМ типу IBM PC;

"КАРС-МІКРО" - реляційно-повна СУБД на ПЕОМ типу IBM PC;

"ПЕРСАНА" - інтегрований пакет для створення АРМ різного призначення (бухгалтера, комірника та ін.) на ПЕОМ типу IBM PC;

"СУПЕРПРОГ"-пакет для створення АРМ адміністративного та виробничого персоналу на ПЕОМ типу IBM PC;

"КРОНА-ФОРМАТ" - пакет для створення екранних і друкованих Форм на ПЕОМ типу IBM PC;

"САКС" - пакет для багатовимірного статистичного аналізу даних на ПЕОМ типу IBM PC;

"СУБД-Р" - СУБД реляційного типу для ПЕОМ типу IBM PC;

212

ЧАСТИНА 2.

АРМ МТС - пакет для автоматизації процесу формування і обробки інформації щодо матеріально-технічного забезпечення і постачання на ПЕОМ типу IBM PC.

Програмне забезпечення АРМ-менеджера торговельного підпри­ємства складається із загальносистемного і прикладного (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Склад програмного забезпечення А РМ менеджера торговельного підприємства.

Організаційно-економічне забезпечення являє собою сукупність мето­дичних матеріалів, довідників, інструкцій, що регламентують порядок роботи менеджера з вивчення попиту і роботи з замовленнями клієнтів.

2.6. Мережні конструкції АРМ

Тепер у торгівлі значного поширення набули міні та мікро ЕОМ різних виробників, використання яких сприяло децентралізації технологій обробки даних, і дало можливість створення розподіленої системи обробки даних (РСОД).Ця система поєднує різноманітні ЕОМ, об'єднані через канали передавання даних або через провідні зв'язки з викорис­танням спеціального обладнання (модемів, інтерфейсів та ін.). Вона забезпечує численним користувачам доступ до обчислювальних інфор­маційних ресурсів цих ЕОМ, на базі яких організовуються і сумісно використовуються функціонально пов'язані системи АРМ.

З допомогою АРМ спеціалісти торговельних підприємств і організацій можуть автоматично обробляти тексти, посилати і приймати повідом­лення, які зберігаються в пам'яті ЕОМ, брати участь в теленарадах, організовувати і вести особисті архіви документів на машинних носіях,

РОЗДІЛ 2.

213

проводити різні види моделювання для вивчення поведінки системи, виконувати розрахунки і отримувати результати в табличній, графічній формі і іншій формі.

У системах АРМів підприємства інформаційна база (ІБ) організована у вигляді файлів або бази даних. Файл створюється, як правило, для розв'язання одного або кількох інформаційних взаємопов'язаних завдань; бази даних -для багатьох завдань при реалізації функцій управління (прогнозування, планування, обліку, аналізу, оперативного управління та ін.).

АРМ може функціонувати в різних типах локальних обчислювальних мереж: ієрархічній, локальній, зіркоподібній, радіально-кільцевій і комбінованій.

В ієрархічній мережі АРМ розрізняють за рівнем ієрархії та статусу. На кожному рівні обробляються повідомлення (транзакції) і в разі потреби передаються АРМ(ах) вищого рівня (рис. 2.10). Наприклад, на оптовій базі - на найнижчому рівні орієнтовані на розв'язання спеціальних завдань АРМ таких як: АРМ комірника, АРМ завідуючого складу, АРМ товарознавця і на використання комерційних мікроЕОМ.

Середній рівень складають А-РМи менеджера, товарознавця-реаліза-тора, бухгалтерів, плановиків тощо. До верхнього рівня включаються АРМ(и) адміністративних працівників і вищого управлінського персоналу. В ієрархічній системі відмова у роботі АРМ(ів) верхнього рівня часто призводить до суттєвих порушень всієї системи, а нижніх - тільки до зниження її працездатності і відмові реалізації деяких функцій.

В ієрархічній РСОД торговельних підприємств (комерційній діяльності ^взагалі) дані в АРМ розподіляються згідно з функціями і розподілом ^м'ж системами.

214

ЧАСТИНА 2.

У локальній обчислювальній мережі з кільцевою конфігурацією АРМ(и) об'єднуються між собою через загальну шину (рис. 2.11).

Рис. 2.11. Кільцева конфігурація системи АРМ.

Між АРМ(ами) за допомогою спеціального алгоритму відбувається обмін трансакціями, даними та іншою інформацією із зазначенням адресі і одержувача. Кожна ПЕОМ локальної обчислювальної мережі АРМ(ів) має свою адресу. На основі передавання транзакцій між АРМ(ами) локальної обчислювальної мережі (А 1С торговельного підприємства) із кільцевою конфігурацією здійснюється обмін фрагментами баз даних і результативною інформацією. Відмова будь-якого АРМ(у) суттєво не впливає на роботу всієї системи. Завдяки цієї властивості кільцеву конфігурацію РСОД АРМ переважно використовують при невеликих інформаційних обмінах.

При зіркоподібній конфігурації мережі одне з АРМ утворює центр зірки - центральний АРМ (ЦАРМ), який зв'язаний з рештою АРМ(ів), підпорядкованих йому (рис. 2.12). ЦАРМ локальної обчислювальної мережі забезпечує ведення центральної бази даних, а також підключення решти АРМ. Наприклад, на робочих місцях .менеджерів, економістів, бухгалтерів здійснюється реєстрація і первинна обробка даних з подаль­шим передаванням її по каналах зв'язку в ЦАРМ для зберігання торговельно-економічної інформації у вигляді бази даних (або сховищу даних) і розв'язування функціональних завдань.

При виконанні запиту на формування і виведення певного документа ЦАРМ вибирає необхідний фрагмент бази даних і передає його у відповідну АРМ для подальшої обробки. Після закінчення формування вихідного документа результати обробки передаються від АРМ

РОЗДІЛ 2.

215

Рис. 2.12. Зіркоподібна конфігурація системи АРМ.

менеджера, економіста, бухгалтера в ЦАРМ для коригування стану бази даних і запам'ятовування (якщо це потрібно).

Зіркоподібна локальна мережа може бути фрагментом ієрархічної мережі обробки даних. При цьому центральне АРМ і АРМ-сателіти розглядаються як окремі рівні ієрархії. Так, наприклад, підключення центрального АРМ(у) зіркоподібної мережі АРМ(ів) до обчислювальної машини типу ЄС або CM дає змогу організувати ієрархічну систему обробки даних, яка складається з трьох рівнів. МікроЕОМ сателітів встановлюються безпосередньо на складах, у торговельному залі і відділі, бухгалтерії або бути віддаленими від центрального АРМ.

Рис. 2.13. Радіально-кільцева конфігурація системи АРМ.

Локальні мережі радіально-кільцевої конфігурації об'єднують у собі всі переваги розглянутих вище структур (див. рис. 2.13).

216

ЧАСТИНА

Слід зауважити, що розглянуті вище мережі конструкції є найбільш дорогими з огляду на складність апаратури, яка забезпечує можливості обміну даними. Проте у перспективі вони окупаються завдяки підви­щенню ефективності функціонування органів управління.

У багатьох випадках для більшості складно утворених торговельних підприємств (супермаркетів, інтермаркетів) при обробці великих обсягів інформації здійснюється організація комбінованої локальної обчислю­ваної мережі, при якій функціональні АРМи входять у різні системи з власною структурною організацією. Приклад комбінованої конфігурації системи АРМів супермаркету є з елементами кільцевої та ієрархічної структур наведений на рис. 2.14.

Рис. 2.14. Комбінована конфігурація системи АРМ.

Для РСОД торговельного підприємства властиве розміщення техніч­них засобів по місцях безпосереднього виникнення і використання інформації і розподілення всього процесу обробки і управління на низку слабо зв'язаних функцій, а також розподіл цих функцій між окремими ПЕОМ. За організацією РСОД на базі АРМ(ів) поділяються на горизон­тальні і вертикальні конфігурації.

В вертикальних РСОД АРМ(и) нижчого рівня являються системами, які обробляють власні транзакції і при необхідності передають їх або набори даних ієрархічно вищестоящим АРМ. При цьому АРМ(и) різних рівнів можуть бути несумісними, тому передбачається можливість взаємодії між АРМ(ами) нижніх рівнів.

До вертикальних РСОД відносяться ієрархічна і зіркоподібна конфігу­рація системи АРМ, в яких в загальному випадку розподіл інформації здійснюється функціями і по системах. АРМ в вертикальних системах РОД розбивається, як правило, за рангом і статусом, тобто можуть

розділ^

217

утворюватися системи "нерівноправних" АРМ(ів) в горизонтальних рСОД, які мають однаковий статус.

Системи АРМ з розподілом за функціями дозволяють реалізувати і забезпечити:

дефективний діалог за рахунок персональної іншерактивності, локальної пам'яті в терміналі і високої швидкості взаємодії;

> зниження затрат на організацію зв'язку за рахунок скорочення числа обмінних повідомлень, зменшення їх розмірів, зниження числа звернень до ліній передачі великих обсягів даних (накопи­ чення, зберігання, а потім передача по комутованих лініях), ущільнення даних, маршрутизація за мінімумом вартості, керованості доступу до мережі;

• підвищення надійності за рахунок локальної автономності, автоматичного резервування і з'єднання, автоматичної альтер­нативної маршрутизації, можливості уведення керуючих процедур, автоматичного регулювання навантажень;

• скорочення навантажень на головну ЕОМ (головний АРМ) за рахунок розпаралелення роботи великої кількості периферійних АРМ;

• зменшення часу реакції за рахунок організації діалогового управління процесами в реальному масштабі часу;

^розподіл збору даних з врахуванням застосування АРМ для уведення даних і локального контролю помилок, управління вимірювальними процесами і механізмами;

^ більш зручного виведення, в тому числі локальне редагування даних;

^ розв 'язок проблеми пікових навантажень;

^ забезпечення надійної секретності інформації;

^ простоту під 'єднання до мережі;

^ використання віртуальних терміналів і АРМ(ів).

При РСОД периферійні АРМ зберігають власні дані і можуть працю­вати як автономно, так і в режимі взаємодії АРМ більш високого рівня. Ц^е здійснюється в випадках, коли необхідна потужність великої машини або вимагаються дані, які зберігаються нецентралізовано. Якщо ні один ^{13 Цих} випадків не має місця, транзакція обробляється локально.

Передумовою становлення РСОД в комерційній діяльності являються, ^ПеРШ за все, процеси децентралізації управління підприємствами і

218

^С7^_г

організаціями торгівлі, високі темпи їх приватизації, а також широк розповсюдження міні-ЕОМ, які характеризуються достатньо низькою вартістю і малими габаритними розмірами, підвищеною надійністю простотою в обслуговуванні і експлуатації. Ці технічні характеристики мікро-ЕОМ дозволили наблизити їх до місця виникнення і використання інформації, розподілити за окремими функціональними сферами діяльності.

РСОД створюють принципово нові можливості для високоефективної автоматизації процесів управління товарорухом, зокрема таких, як автоматизація документообігу, первинна обчислювальна обробка вхідних даних; забезпечують торговим підприємствам можливість прийняття оптимальних рішень оперативного управління торгово-господарьськими процесами; збільшують гнучкість і підвищують надійність системи (вихід з ладу одного персонального комп'ютера не призводить до відмови всієї системи).

При цьому саме функціонування РСОД в комерційній діяльності дає змогу диференційованого розподілу периферійних пристроїв ЕОМ та програмних засобів, внаслідок чого скорочуються витрати на обробку інформації. Правильна організація системами АРМ(ів) дає можливість раціоналізувати потоки інформації і зменшити витрати на апаратні і програмні засоби обробки інформації при одночасному збільшенні оперативності і своєчасності прийняття управлінських рішень.

[ ? ) Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення системи (управлінської, інформаційної, торговельної).

2. Назвіть приклад взаємодії елементів комерційної системи.

3. Що служить входами і виходами комерційної діяльності?

4. Що означає "ієрархічна система управління" в комерційній діяльності?

5. Назвіть і дайте характеристику властивостям складної системи на прикладі торговельної організації?

6. Чим відрізняється динамічна системи від статичної?

7. Назвіть етапи системного аналізу об'єкта управління на приклад' торговельного підприємства.

8. Розкрийте понятійний образ "елементарної одноконтурно!* системи управління".

рОЗДЩЗ: ___________ 219

9. Дайте визначення функції управління торговельним підприємством.

10. Обгрунтуйте місце і значення інформації в системах управління торговельними підприємствами.

11. Назвіть і дайте характеристику видам інформації, що використо­вується в управлінських системах.

12. Яке значення має поділ інформації на види в управлінських системах?

13. Дайте визначення АРМ комерційного працівника. Вкажіть і охарактеризуйте його основні властивості.

14. Наведіть класифікацію АРМ. Вкажіть особливості АРМ праців­ників торговельних підприємств.

15. Назвіть і охарактеризуйте основні принципи створення АРМ.

16. Яка структурна організація АРМ(у) менеджера торговельного підприємства?

17. Що означає функціональна специфікація АРМ працівника торго­вельного підприємства?

18. Дайте характеристику програмного забезпечення АРМ торго­вельного працівника.

19. Перерахуйте вітчизняні пакети прикладних програм, що викорис­товуються в АРМ-менеджерів торговельних підприємств.

20. Що розуміється під системою АРМ(ів) торговельного під­ приємства?

21. Перерахуйте типи локальних мереж в яких функціонують АРМ(и)) торговельних підприємств.

22. Дайте визначення ієрархічної конфігурації системи АРМ(ів) торговельних працівників.

23. Дайте визначення кільцевої конфігурації системи АРМ(ів) торговельних працівників.

24. Дайте визначення радіально-кільцевої конфігурації системи АРМ(ів) торговельного підприємства.

25. Що дозволяють забезпечити системи АРМ в управлінні торго­вельним підприємством?

220

РОЗДІЛ З

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АРМ МЕНЕДЖЕРА

ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Q План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Організація ведення та обробки даних вивчення попиту і товароруху.

2. Організація бази даних АРМ-М.

3. Автоматизація формування вихідних документів.

3.1. Організація ведення та обробки даних вивчення попиту і товароруху

Дані про попит населення на товари зберігаються і накопичуються на гнучких магнітних дисках (дискетах) для використання на ПЕОМ. Виходячи з практики роботи підприємств інформаційно-обчислюваного обслуговування торгівлі, джерелами інформації є дані: статистичної і бухгалтерської звітності, вибіркового анкетного обстеження підприємств роздрібної! оптової торгівлі.

Розрізняють реалізований, незадоволений і попит, що формується.

• Реалізований попит відповідає тій частині грошових доходів населення, яка фактично задоволена в результаті купівлі товарів у роздрібній мережі торговельних підприємств всіх форм власності (державної, приватної та кооперативної торгівлі, підприємствах гро­мадського харчування і на колгоспних ринках).

• Незадоволений попит - це та частина фактично пред'явленого населенням попиту (в грошовому еквіваленті), яка в даний чи інший момент часу не була реалізована у зв'язку з причинами об'єктивного і суб'єктивного характеру.

• Попит, що формується, являє собою попит на реально існуючі товари, у тому числі й нові, який формується під впливом цілої низки чинників. Із метою його перспективного формування й прогнозування, дані про попит повинні накопичуватись у відповідних обсягах, структурі та динамічних г - тах. Розрізняються оперативні і архівні масиви даних. Сукупність оперативних, архівних і довідкових масивів даних утворюють

розділ^

221

базу даних. Із закінченням поточного року, кварталу або сезону), оперативні дані про попит у агрегованому вигляді переносяться у архів. Обробка інформації з бази даних здійснюється за допомогою системи управління бази даних (СУБД). Для ведення бази даних попиту в малих і середніх торговельних підприємствах застосовується пакет програм типу dBASE II (пакет Ребус).

Попит вивчається в розрізі товарних група і асортиментних позицій (різновидів). Реалізований попит, як правило, визначається на основі ста­тистичної звітності (форми № 3-торг-зведена) та матеріалів вибіркових обстежень. Вибіркові обстеження попиту проводиться з тієї причини, що існують дані статистичної звітності не включають необхідних даних в повному обсязі, оскільки змоги з достатньою повнотою робити виснов­ки про розвиток попиту форма № 3-торг-зведена містить відомості тільки відносно агрегованих груп товарів (чого не досить для економічного обгрунтування заявок і замовлень на поступлення, які складають, згідно з більш деталізованою номенклатурою товарів, наприклад, статистичні дані про продаж товарів складається по 92 товарним групам, а плани товарного забезпечення роздрібного товарообороту торговельних підприємств - більш ніж за 150 позиціями).

Для організації вибіркового обстеження попиту на роздрібних підпри­ємствах торгівлі створюються служби маркетингу (СМ) по типу кон­трольно-асортиментних пунктів (КАПів). У бланк-завдання на вибіркове обстеження попиту включають рядки, у які заносяться дані про товари однієї або кількох товарних груп: про товарні записи на початок і кінець звітного періоду, про надходження й реалізацію товарів, величини незадоволеного попиту на товари (якщо ведеться така форма). Форми № 3-торг-зведена і бланк-завдання заповнюють економісти і менеджери Щокварталу. Дана форма формується автоматично на підставі даних, Що є у базі даних (запис здійснюється при формуванні товарно-транс­портних накладних і рахунків-фактур), а дані бланків-завдань заносяться У базу даних вручну.

Повнота і вірогідність даних бланків-завдань CM перевіряється Методом порівняння із даними форми № 3-торг-зведена. Прогнозування попиту на товари (реалізованого і незадоволеного) здійснюється в номен­клатурі асортименту, що міститься в бланку-завданні. Прогнозування попиту, що формується, за даними вибіркового обстеження КАП є ^НаДзвичайно складним в реалізації і потребує більш складних методів

222 ЧАСТИНА,

анкетного обстеження. Дані прогнозування попиту є основою для скла­дання обґрунтованих (збалансованих) замовлень-заявок на постачання товарів торговельним підприємствам.

Всі розрахунки здійснюються в технології АРМ.

На автоматизованому робочому місці менеджера (товарознавця-реалізатора) розв'язуються такі основні завдання: обробка замовлень-заявок покупців; виписування й обробка листів на відбір товарів; виписування рахунків-фактур і прибутково-видаткових документів; облік руху товарних запасів; облік надходження товарів в розрізі реквізитів: угод, постачальник, товар.

Документом, яким оформляється вибірка товарів на підприємствах типу супермаркету (інтермаркету, оптово-роздрібного продажу), є замов­лення покупців, складене в двох примірниках у торговельному підпри­ємстві. Один примірник передається товарознавцю-реалізатору і зали­шається на підприємстві, а другий передається покупцеві (оптовому). Замовлення-заявку складають за єдиною формою, яка містить усі необ­хідні реквізити: найменування покупця; його адресу, номер розрахункового рахунку, найменування і кількість замовлених товарів, їх ціну. Належно оформлені замовлення-заявки передаються товарознавцям-реаліза-торам для реєстрації в базі даних покупців, де вказують номер і дату замовлення, найменування замовника-покупця, величину партії реалізації.

На основі замовлення-заявок покупця товарознавець-реалізатор заповнює відбірковии лист (при необхідності), який передають на склад (або торговельне підприємство), де відповідальна особа здійснює форму­вання партії товарів. В разі потреби коригування відповідальний працівник зв'язується з товарознавцем-реалізатором, який вносить відповідні корективи. Відбірний лист містить такі дані: код товару, назву, кількість. ціна, суму (з ПДВ і без ПДВ).

Операції з відпуску товарів оформлюються розхідною накладною (рахунком-фактурою), яка може виписуватися автоматично (на основі відбірного листа). Заповнюються кількісні реквізити рахунка-фактури. Перевірені і підписані відповідальною особою рахунки-фактури пере­даються для відпуску відібраного товару покупцеві за його реквізитами. На основі рахунку-фактури заповнюється супровідна накладна для відправки товарів покупцеві.

Постійний контроль за станом і рухом товарних мас, які перебувають на оптово-роздрібних підприємствах, здійснюється за допомогою

«РОЗДІЛ^ 223 автоматичного ведення залишків товарних запасів (Ost). За своїм зміс­ том цей масив замінює традиційну картотеку товарів,, яка містить зве­ дення про залишки товарів на торговельному підприємстві. Кожний запис складається з певного набору реквізитів, таких як: код товару, назва товару, код одиниці виміру, ціна, кількість, сума (можуть ще включатись реквізити: номер угоди, назва постачальника, дата постачання).

Користуючись картотекою, товарознавець (менеджер) з реалізації обробляє замовлення-заявку покупців, викликом на дисплей інформації із масиву Ost "Дані про наявність товарів на складі" за кодом товару.

Автоматизація обліку надходження товарів здійснюється для підви­щення оперативності і якості аналізу поступлення (за терміном, датою, постачальниками).

У процесі роботи на АРМ-менеджера інформацію кодують (якщо цього не було зроблено централізовано), використовуючи довідники поста­чальників, товарів та ін. Для кодування товарів і тари може викорис­товуватися локальний код - порядковий номер товару (ПНТ). Довжина ПНТ- вісім цифрових десяткових знаків, включаючи контрольний розряд. Перші розряди цього кодового позначення, як правило, різні: від позна­чення самого підприємства до ідентифікації секції, відділу.

Другий і третій - товарна група, четвертий - товарна підгрупа, п'ятий, шостий, сьомий - номер товарної позиції в межах товарної підгрупи. Класифікатор товарів з їх порядковими номерами утворює довідник з структурою:

Таблиця 3.1

224 4ЈЈ™HAj.