- •Частина 1. Інформаційні системи в комерційній діяльності
- •Частина 4. Електронна комерція
- •14 Частина 1.
- •1.2. Види комерційної інформації
- •1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
- •1.4. Комерційна інформація як ресурс управління торговельною діяльністю
- •Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.
- •2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
- •2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціонального управління
- •44 Частина1
- •3.2. Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства
- •3.4. Класифікація інформаційних систем
- •56 _ Частина1
- •76 : Част"Наі.
- •4.5. Організація інформаційного процесу управління
- •82 Частина ,.
- •114 Частниц,
- •122 __ Частиш,
- •2.3. Основи створення арм(ів)
- •2.4. Класифікація арм
- •3.2. Організація бази даних арм-м
- •3.3. Автоматизація формування вихідних документів
- •Загальне програмне забезпечення
- •Операційна система
- •Графічне середовище Windows
- •Структура вікна
- •Програмний інтерфейс
- •Операції з мишею
- •Запуск застосувань
- •Операції з буфером
- •Завершення сеансу
- •Автоматизація обробки інформації маркетингових досліджень торговельного підприємства.
- •5.3. Організаційно-економічні основи маркетингу
- •5.3.1. Вступ у маркетингові дослідження
- •Підготовка та презентація звіту
- •5.3.3. Розробка плану дослідження
- •Визначення вибірки.
- •5.3.4. Описове дослідження
- •5.3.5. Визначення необхідної інформації. Вимірювання
- •5.3.6. Визначення вибірки
- •5.3.7. Збір даних та підготовка їх до аналізу
- •5.3.8. Аналіз даних
- •5.3.9. Підготовка та презентація звіту
- •5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
- •5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах
- •Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера.
- •Методика визначення економічної ефективності арм менеджера.
- •6.1. Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера
- •6.2. Методика визначення економічної ефективності арм менеджера
- •7.1. Загальні положення організації арм-м торговельного
- •7.2 Технологічні аспекти оперативного управління в мережі
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп.
- •Реалізація комплексу задач "Кількісно-сумового обліку".
- •7.2.2. Опис організації і ведення нормативно-довідкової інформації в мережі арм тп
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп
- •1.1. Інформаційна технологія як система
- •1.2. Компоненти і структура it
- •1.3. Технологічні моделі обробки даних
- •1.4. Моделі розвитку it
- •Головні поняття.
- •Технологічний процес.
- •Технологічні операції.
- •2.1. Головні поняття
- •2.3. Технологічні операції
- •2.3.2. Підготовка даних
- •2.3.3. Ввід даних
- •2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних
- •3.1. Пакетна обробка
- •3.6. Безпаперова технологія
- •4.3. Компоненти лом
- •486 Частина 3.
- •Загальні положення реалізації технології регіональних і глобальних мереж (р -Гмереж:).
- •Технологія "електронної пошти".
- •7.4. Wais - технологія
- •1.3. Види е-комерції
- •1.4. Архітектура е-комерції
1.3. Технологічні моделі обробки даних
Модель будь-якої складної інформаційно-обчислювальної системи можна представити структурою, яка складається з двох компонент: центру обробки даних (ІДОД) - центрального комплексу з набором базових загально-системних засобів і периферії- комплексу допоміжних і сервісних засобів, за допомогою яких здійснюється доступ кінцевого користувача до інформаційно-обчислювальних ресурсів ІДОД. Таку модель розглядають як базову. Вона має назву "Центр-Периферія" ("Ц-П"). Представлення моделі інформаційно-обчислювальної системи як "Ц-П" має своє відображення в сучасній термінології. У мережах ЕОМ ЦОД називається хост-процесором (від англ. host - господар), а для позначення всієї множини периферійних засобів використовується узагальнюючий термін пери-інформатика.
Основою розвитку IT є концепція циклічності розвитку інформаційно-обчислювальних систем, коли згідно моделі "Ц-П" цикл здійснюється у дві стадії: на першій відбувається кількісний ріст периферії і центру за рахунок внутрішніх резервів, на другій - структурна реорганізація системи (ввід нових обчислювальних потужностей). Даний процес проілюстрований на діаграмах, наведених на рис. 1.1.
Представлені на рис. 1.1 діаграми, що характеризують переходи від окремої ЕОМ до термінального комплексу і від термінального комплексу до локальної мережі.
Розвиток IT на основі концепції циклічності трактується як неперервний процес вирішення соціально-технологічних і технічних протиріч. У цьому процесі окремі етапи закінчуються створенням нових структурно-функціональних конструкцій - технологічних моделей обробки даних (ТМ ОД): окрема ЕОМ - термінальний комплекс—локальна мережа ЕОМ - розподілена мережа - складна розподілена мережа. При цьому кожна технологічна модель є не лише виразом технологічного процесу обробки даних, але й відображенням досягнутого рівня комунікації та обчислювальної потужності в розвитку IT.
Не зважаючи на інтенсивний і достатньо успішний розвиток технологічних моделей обробки даних, проблеми побудови інформаційно-обчислювальних систем все ще великі і складні. Проектування комунікаційного середовища в Україні ще не закінчено.
Роботи щодо зміни його характеристик, аналізу складних системних
модулів і створенню схем реалізації мережного програмного забезпечення - все ще знаходяться на стадії становлення і розвитку. ЦЄ]-, процес відбувається не просто заміщенням ранніх технологічних моделей новими, а й створенням з них складних взаємопов'язаних систем у рамках нового комунікаційного середовища, що розвивається. Кожна технологічна модель описує локальний технологічний процес і при цьому є складовою частиною більш загальної структури, у ній реалізуються глобальніші процеси. Різні варіанти взаємодії інформаційних систем можна проілюструвати даними, наведеними в таблиці 1.1.
Технологічна модель, що відповідає обчислювальному • Центру є сукупністю кількох (може бути - одного) термі-" пальних комплексів і окремих ЕОМ, які розміщено в одному
приміщенні і здійснюють обробку даних на принципах
централізації.
Таблиця 1.1 Розподіл інформаційних систем за способом організації
взаємодії
Спосіб організації взаємодії |
Масштаб розміщення |
Відстань (км) |
Обчислювальний центр |
Приміщення |
0,01-0,1 |
Обчислювальний комплекс |
Приміщення, будинок, територія |
0,01-0,1 0,04-0,2 0,2-2,0 |
Локальна інформаційно-обчислювальна система |
Будинок, територія, взаємопов'язані території, місто |
0,01-0,5 0,2-2,0 2,0-30,0 3,0-5,0 |
Регіональна інформаційно-обчислювальна система |
Район, місто, регіон |
2,0-5,0 3,0-50,0 50,0-60,0 |
Велика регіональна і нформа ці йно-об- числювальна система |
Місто, регіон |
30-50 50-100 |
Глобальна інформацій- но-обчислюваїьна система |
Регіон, країна, континент, земна куля |
50-200 100-600 >1000 >10000 |
рОЗД!й± 423
Технологічна модель локальної мережі ЕОМ є сукупністю І кількох термінальних комплексів і окремих ЕОМ, у кожній # з яких реалізується деякий локальний технологічний процес,
підпорядкований загальній меті, визначеній при створенні
локальної мережі.
При цьому, у розвитку окремих моделей особливу роль відіграють місця (вузли) та їх взаємодія, наприклад, комунікаційні процеси в мережі. Головна функція таких вузлів полягає в забезпеченні узгодженої роботи мережі, комунікацій, ПОД різних рангів у рамках єдиної технологічної моделі.
Велику роль у технологічних моделях обробки даних виконує стандартизація, яка проводиться в міжнародному масштабі. Дотримування стандартів і рекомендацій у цій галузі слід вважати однією з найважливіших умов їх успішного розвитку. Інформаційно-обчислювальні системи, задовольняючи вимоги міжнародних стандартів, дають можливість використання апаратних і програмних засобів у різних країнах, забезпечують успішну інтеграцію систем різної спрямованості. Крім цього, дотримання міжнародних стандартів, "де юре" чи "де факто", є обов'язковою умовою широкого розвитку програмного забезпечення і різноманітних периферійних пристроїв. Прикладом може бути ПЕОМ фірми IBM. Вона стала фактичним міжнародним стандартом і за перші 5-7 років її розповсюдження зусиллями програмістів усього світу для неї було напрацьоване програмне забезпечення обсягом біля ЗО мільйонів людино-років.
Застосування існуючих рекомендацій повинно здійснюватися з урахуванням особливостей реалізації мереж у даній галузі. До них відносяться, по-перше, переважно, інформаційний характер, а не обчислювальний, по-друге? практична визначеність її топології ще до початку проектування, поскільки вузли мережі і зв'язки між ними вже існують, по-третє, об'єднання в мережу засобів обчислювальної техніки, яка є в промисловій експлуатації.
Подібно як розвиток методів використання обчислювальних ресурсів привів до створення потужних операційних систем із розмаїтими засобами допомоги користувачу, так і розвиток інформаційно-обчислювальних систем обумовив ускладнення і різноманітність технологій обробки даних. Слід очікувати, що цей процес продовжуватиметься й у майбутньому з використанням усе нових елементів стандартизації й універсалізації.
424
ЧАСТИНА^