3.6. Безпаперова технологія

Одним із шляхів підвищення ефективності діяльності складних вироб­ничо-економічних об'єктів, таких, як сучасні супермаркети і оптово-роздрібні торговельні підприємства і організації, полягає в об'єднанні автоматизованих систем організаційно-економічного типу з автоматизо­ваними системами управління технологічними процесами в єдині інтег­ровані системи обробки даних (ІСОД). Такий підхід приводить до певного витиснення паперових (документальних) носіїв, зменшення їх ролі в роботі торговельного підприємства до розумних меж. Було б абсолютно неправомірним зв'язувати з безпаперовою технологією повне витиснення паперу як носія даних і інформації. Максимальному скоро­ченню підлягають, насамперед, процеси підготовки, друкування, переписування і пересилки паперових носіїв інформації.

Організація обробки даних у режимі ІСОД є одним з варіантів техно­логії роботи в реальному масштабі часу (РМЧ). Головною характерис­тикою цієї технології є час реакції системи управління на зміни стану об'єкта або процесу, управління яким здійснюється. Залежно від специ­фіки об'єкта розрізняють три класи ІСОД організаційно-економічного характеру:

^ з високою швидкістю реакції па вхідний потік (частка секунди, секунди);

^ з середньою швидкістю (хвилини);

^ низькою швидкістю (години).

Застосування ІСОД для управління перебігом процесів на об'єкті

^торговельному підприємстві) вимагає наявності двох контурів управ-

^1Ння - організаційно-економічного і технічного. Останній передбачає

³аємодію і прямий зв'язок ЕОМ із джерелом виникнення інформації.

456 ™£[ИНаз

Організація роботи ІСОД у режимі реального часу потребує розробки так званої, інформаційної системи реального часу (СРЧ).

Розглянемо головні технологічні операції, характерні для СРц Відомості (дані), які поступають від джерел інформації можуть бути двох типів: ті, що фіксують стан і події на об'єкті, і запити від користувача СРЧ. Перші формуються автоматичними датчиками чи пристроями реєстрації процесів (наприклад, як це зроблено на автоматизованому складі), другі - вводяться користувачем (завідувачем складу або менед­жером) з клавіатури. Кожне повідомлення підлягає синтаксичному і семантичному контролю, аналізу черговості поступлення і пріоритету обробки, визначенню класу функціональної операції і знаходження відхи­лень. Після цього дані або обробляються відразу, або записуються у відповідні файли. Помилкові дані записуються у файл тимчасового зберігання до виправлення помилок. Відомості про фактичні події оброб­ляються системою модифікації об'єкта, яка переводить динамічну модель об'єкта з одного стану в інший і відслідковує правильність проходження операцій. Вона забезпечує також збереження даних. При цьому вхідні повідомлення групуються за відповідними ознаками, стискуються, архівуються.

Виходячи з реальних значень параметрів, що характеризують стан або окремий процес об'єкта, їх нормативних значень і завдань функціо­нування об'єкта (процесу), система формує відповідні (як правило, регламентні) управлінські повідомлення і доводить їх до відповідних виконавців, ще до того часу, як зміни приймуть незворотний характер.

У СРЧ поступають також відомості про фактори, які можуть нега­тивно впливати на стан (процеси) об'єкта управління. Такі дані обробля­ються підсистемою прогнозування і також доводяться до виконавців у режимі управління з випередженням.

Важливою технологічною операцією СРЧ є видача інформації про стан об'єкта (процеси) у відповідь на запит користувача. Ця операція в АІС комерційної діяльності виконується переважно диференційовано, в залежності від повноважень автора запиту (спеціаліст функціональний, менеджер рівня, менеджер служби). На кожний запит видається строго регламентована інформація, на яку даний користувач має право. ДД^Я попередження помилкових дій користувачів створюється список-матриия користувачів з переліком їх допустимих (дозволених) дій. Здебільшого список-матриця є таблицею, у рядках якої вказані імена каталогів і файлів у стовпчиках - рівні доступу до даних (читати, додавати записи, реДА"

457

3.

PO0H

рувати тощо), а у відповідних клітинках таблиці - код користувача. Інколи список-матриця представляється списковою структурою.

робота в режимі реального часу найкраще відображає чисто безпапе-PQgy технологію, оскільки в цьому випадку використання паперових носіїв зводиться до мінімуму.

Ще однією характерною рисою безпаперової технології є базування технологічних рішень на децентралізованій основі з використанням розосереджено-розподілених баз даних. Вона реалізується мережею терміналів (робочих станцій), на які покладено виконання певних функцій, і тому їх можна розглядати як окремі, вузькоспеціалізовані АРМи. Як правило, вони встановлюються в місцях виникнення і попереднього використання інформації й охоплюють функції не тільки низової ланки в ієрархії двох- і трьохрівневих автоматизованих систем, а й менеджерів різних рівнів.

Термінали (робочі станції, касові електронні ваги) низового рівня призначаються для збору і реєстрації даних у ритмі торговельно-виробничого процесу. Якщо при цьому необхідне формування документа, то здійснюється суміщення операцій видачі документа й організації відповідних файлів даних. Ці файли можуть, використовуватися як машинні облікові регістри, що в різних ракурсах видаються на друк або на екран, або як дані, що після попередньої оперативної обробки передаються в БД вищого рівня.

Один з можливих варіантів схеми технологічного процесу в реальному масштабі часу наведений на рис. 3.3.

458

ЧАСТИНА 3.

Описана форма організації технологічного процесу дозволяє проводил і інформаційну роботу в ритмі торговельного процесу і, порівняно з ручним методом, здійснюється швидше в декілька сотень разів, а за методом, при якому формування первинних документів суміщається з одночасною фіксацією даних на машинних носіях, - у декілька десятків разів. Практичний досвід розвинутих країн, де подібні технології вже набули широкого впровадження, свідчить, що наслідком такого радикального підвищення продуктивності праці не може бути відповідне за величиною скорочення штатів, а, швидше, розширення сфери функціональних обов'язків виконавців з метою покращання якості їх роботи, прийняття управлінських рішень. Наслідком такого підходу є значне підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств в цілому і зростання результативності їх роботи.

3.7. Напрями подальшого розвитку форм організації технології обробки даних

Подальший розвиток форм організації технології обробки даних пов'язується з двома напрямами у спрощенні операцій вводу інформації в ЕОМ.

Роботи в першому напрямі (відеомовному вводу даних) тривають у цілому світі вже біля трьох десятків років. Якщо не рахувати деяких систем спеціального призначення, наприклад, військових, то слід визнати, що поки що таких систем, придатних для широкого комерційного розповсюдження, ще нема.

Іншим напрямом, порівняно новим, є системи оптичного розпізнавані ія текстів. Робота таких систем базується на вводі образу сторінки з друко­ваним текстом у пам'ять ЕОМ з подальшим розпізнаванням символів. Точність розпізнавання символів сучасних багатомовних систем досягає 95-98%. Відповідне програмне забезпечення комплектується потужними засобами зв'язку з іншими ЕОМ, супроводу файлів і архівування. Дані системи і технології отримали комерційне розповсюдження в великих і складних логістичних системах, особливо в його базових компонентах, транспорті, складуванні, розміщенні.

РОЗДІЛ 3.

459

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте шлях розвитку інформаційних технологій.

2. Які чинники впливають на розвиток форм організації технології обробки даних?

3. Розкрийте зміст пакетного режиму обробки даних.

4. Наведіть визначення пакетного режиму.

5. Яка головна мета пакетного режиму?

6. Які варіанти роботи можливі при використанні пакетного режиму?

7. У чому суть послідовної обробки даних?

8. У чому суть паралельної обробки даних?

9. Як здійснюється формування завдання при пакетному режимі?

10. Які фактори сприяли втраті актуальності використання пакетного режиму?

11. У яких галузях обчислень використання пакетного режиму є доцільним?

12. У чому полягає концепція використання пакетів прикладних програм?

13. Розкрийте організаційний аспект пакетної технології обробки даних.

14. Опишіть основні технологічні операції обробки даних на ОЦ в умовах пакетної обробки.

15. Що стало основою реалізації ділового режиму обробки даних?

16. Яке співвідношення пакетного і діалогового режимів?

17. Наведіть визначення технології обробки даних у діалоговому режимі.

18. У чому основний зміст діалогового режиму?

19. Що забезпечує використання діалогового режиму?

20. Що таке сценарій діалогу?

21. Яка структура сценарію діалогу?

22. Чим визначається інформаційна модель повідомлення?

23. Розкрийте послідовність формування схеми діалогу.

24. Що відображають вершини дерева схеми діалогу?

25. У чому полягає різниця між пакетним і діалоговим режимом обробки даних?

26. Перерахуйте позитивні риси діалогового режиму.

27. У чому суть концепції АРМу?

28. Перерахуйте можливі варіанти організації роботи АРМу.

29. Що розуміють під ППП?

460

ЧАСТИНА з

30. У чому суть інтегрованих ППП?

31. Як інтерпретується діалогова технологія в умовах інтелекту-лізованих систем?

32. Що розуміють під експертними системами?

33. У чому суть інтегрованих систем обробки даних?

34. Що розуміють під обробкою даних у реальному масштабі часу?

35. Перерахуйте головні технологічні операції, характерні для систем реального часу.

36. Які основні характерні риси бєзпаперової технології?

37. Що становить технічну основу реалізації СРЧ?

38. Як впливає використання бєзпаперової технології на характер роботи спеціалістів?

39. Наведіть схему технологічного процесу в реальному масштабі часу.

40. Перерахуйте напрями подальшого розвитку форм організації технології обробки даних.

розді/U.

461

РОЗДІЛ 4

ТЕХН ОЛОГІЯ ЛОКАЛЬНОЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ (ЛОМ)

Q План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

4.1. Поняття ЛОМ.

4.2. Семирівиева модель ЛОМ як класичне представлення організації мережних конструкцій в комерційній діяльності.

3. Компоненти ЛОМ.

4. Мережне програмне ^забезпечення.

5. Технологічні рішення побудови ЛОМ.

6. Технологія обробки дамі их у ЛОМ.

Основні п оняття і терміни
• телефонні і телеграфні	інтерфейсу, міст і ворота, сервер
мережі	теледоступу, мережна операційна
• мережа обчислювальних	система, мережне програмне
машин: історія створення	забезпечення
•локальна обчислювальна	• класи конфігурації ЛОМ:
мережа (ЛОМ)	широкомовні та послідовні
• особливості та вимоги ЛОМ	• сучасні технології ЛОМ
• семирівиева модель ЛОМ:	• середовища передачі сигналів
поняття, особливості, склад	• централізовано-розподілена
• компоненти мережі: робоча	технологія обробки даних у ЛОМ
станція, файловий сервер,	• методи доступу до середовища
сервер баз даних, сервер	передачі даних
друку, карта мережного	• технологічні рішення в ЛОМ

Роботи по творенню ЛОМ почалися ще в 60-х роках у США зі спроби ввести нову технологію телефопного зв 'язку. Розробка розраховувалася па забезпечення гнучкості, характерної для систем цифрової передачі даних, і одночасне спрощення проблеми пр окладки зовнішніх і внутрішніх телефонних ліній зв 'язку.

Ідея єдиної. фрової системи зв'язку для рішення всіх локальних комуніка­ційних задач знову виникла на початку 70-х років у ряді дослідних лабораторій. Упертих експериментальних мережах здебільшого випробовувалася шинна або кільцева магістраль із швидкістю передачі даних понад 2 Мбіт/с. Подаль­ші дослідженшвелися з орієнтац ією на використання комунікацій кабельного

462

ЧАСТИНА з.

телебачення (СА ТУ), розробку мереж; великих ЕОМта мереж мікро-ЕОМ'.

На початку 80-х років ринок наповнився великою кількістю мікро-ЕОМ, наслідком чого було зростання потреби в накопичувачах на магнітних дисках. Узв 'язку з їх високою на той час вартістю, виявилося надзвичайно важливим зробити дисковод доступним для звертання з кількох мікро-ЕОМ, з цією метою були розроблені спеціальні мультиплектори. У1981 р. з 'явилася тенденція до зближення різних напрямів досліджень (рис. 4.1), внаслідок чого була розроблена концептуальна основа локальної обчислювальної мережі (ЛОМ).

Мережі ЕОМ виявилися принципово необхідними для реалізації наступних головних функцій:

Р інформаційної взаємодії між підрозділами підприємства та між: різними підприємствами (особливо це важливо для багато профільних торговельних підприємств);

Рвстановлення ділових контактів між: людьми;

Рзабезпечення колективного доступу до загального фонду інформації (що є визначальним для оптових торговельних підприємств);

Рколективне використання дорогих ресурсів.

Телефонні мережі орієнтовані, насамперед, на здійснення зв 'язку між людьми, а також на забезпечення взаємодії підприємств та доступу до загальної інформації. Особливістю телефонної мережі с її аналоговий характер формування сигналу.

Телеграфні мережі передачі повідомлень (телекс) мають те ж саме призначення, сне в них домінують потоки повідомлень ділового характеру. Телеграфна мережа є також аналоговою, при цьому її фізична реалізація не має жодних відмінностей від телефонної.

РОЗДІЛ 4.

463

Обчислювальні мережі здебільшого створюються без орієнтації на підтримку взаємодії людей, однак, у даний час сфера їх застосування постійно розширюється. Прикладом може бути VNET- внутрішня обчислювальна мережа фірми IBM, орієнтована лише на обмін даними, файлами і програмами між ЕОМ. Але за станом на 2000 р. 93% всього переданого обсягу даних складав текст, тобто, інформація, орієнтована на людину; очікується, що частка такої інформації в потоці даних у майбутньому зростатиме.

Застосування систем цифрової передачі даних і мови по звичайних теле­фонних лініях зв 'язку відкриває ще більші можливості використання мереж передачі даних та мереж: ЕОМ для забезпечення функціональних зв 'язків на підприємствах. І в першу чергу це стосується застосувань в комерційній діяль­ності: корпоративних утвореннях національного і регіонального масштабів.

Спочатку всі обчислювальні ресурси були централізованими і, отже, до них спільно зверталися всі абсолютно абоненти. Цей принцип змінився з широким впровадженням ПЕОМ. Успіх впровадження ПЕОМ у вузлах комуні­каційних мереж: привів навіть до думки, що ПЕОМ, у принципі, можуть замінити інші типи ЕОМ. Однак, така думка сьогодні визнається помилковою.

Велика частина даних орієнтована на колективне використання. Неза­лежно, чи буде це група продавців, чи бухгалтерів, чи програмістів, принци­пово важливо те, що певні дані-списки цін, протерміновані рахунки тощо -не є власністю якого-небудь конкретного користувача і до них можуть зверта­тися всі інші користувачі. З появою в користувачів власних терміналів і ПЕОМ, створення мережі для забезпечення доступу до спільних даних стало просто необхідним. В умовах колективного використання даних було б небезпечно покладати відповідальність за їх цілісність на одного з цілого ряду рівно­правних користувачів. У такому випадку організацію доступу до загальних інформаційних фондів покладають на систему обробки даних, яка стає незалежним гарантом їх цілісності.

У будь-якій системі є деякі корисні ресурси (апаратні, програмні, інфор­маційні), які є занадто дорогими, щоб встановити їх у всіх користувачів. Такі ресурси раціональніше використовувати колективно і здійснити це можна за допомогою мережі. Наявність у інформаційних системах можли­вості гнучкого сумісного використання ресурсів дає цілий ряд непрямих пере­ваг. Наприклад, потреба багатьох торговельних підприємств у розширенні своєї обчислювальної мережі (потужності) здебільшого не задовольняється наявними в них технічними засобами. Застосування спільних запам 'ятовуючих пристроїв великого обсягу дозволяє скоротити витрати, оскільки вартість зберігання одиниці інформації в запам 'ятовуючих пристроях малої ємності значно вища.

рР*ЗДІЛ 4. 46_5

_not)M до файлів і баз даних, передачею аудіо- і відеоповідомлень у реаль­ному масштабі часу. ЛОМ торговельного підприємства повинна дозво­лити підключати велику кількість різноманітних стандартних і спеціальних пристроїв, у тому числі:

• персональних і робочих станцій ЕОМ;

• терміналів, в тому числі касових і електронних ваг;

• пристроїв зовнішньої нам 'яті;

• друкарок від матричних до лазерних;

• графопобудовувачів;

• фотокопіювальних пристроїв;

• факсимільних пристроїв;

• контрольного і керуючого устаткування;

• мостів до інших ЛОМ та шлюзів до інших мереж;

• телефонів;

• теле-, відеокамер і моніторів.

ЛОМ повинна підтримувати комплекс стандартних інтерфейсів та, крім цього, будь-яких пристроїв, орієнтованих на спеціальну роботу в мережі.

ЛОМ, що використовуються в комерційній діяльності, повинні відпо­відати цілому роду вимог, які переважно співпадають з вимогами стандарту IEEE (Institute Electrical and Electronic Engineers). Нижче перераховуються головні вимоги цього стандарту:

1. ЛОМ повинна передавати пакет адресату з великою надійністю. Гїри цьому мережа повинна забезпечувати як канали передачі даних, ^т^к і дейтаграмне обслуговування.

2. ЛОМ має забезпечувати "прозорий" режим обслуговування.

3. Комунікація між підключеними пристроями повинна здійснюватися безпосередньо через шину без використання деякого третього пристрою, ^формаційний потік може проходити через проміжні пристрої, якщо вони ³- (ійснюють перетворення протоколів чи функції реєстрації потоку.

4. Одна ЛОМ повинна підтримувати роботу не менше 200 пристроїв ¹ Охоплювати територію діаметром не менше 2 км.

5. ЛОМ повинна передбачати просте підключення нових пристроїв і ^в ідключення інших без порушення роботи мережі тривалістю більше

сек. (що надзвичайно важливо для підтримки торговельних процесів).

6. Якщо пристрої сумісно використовують будь-які ресурси мережі і, °сооливо, смугу пропускання шини, до них, як ресурсів повинен Убезпечуватися рівноправний доступ усіх пристроїв.

466

ЧАСТИНА 3.

7. Швидкість передачі даних повинна складати не менше 20 Мбіт/с.

8. Пристрої зв'язку повинні забезпечувати адресацію пакетів іншим пристроям, групам пристроїв, усім підключеним пристроям.

9. ЛОМ повинна допускати співіснування різноманітних керуючих та інших мережних процесорів.

10. ЛОМ повинна мати допоміжні засоби для обслуговування системи і локалізації збоїв. Засоби виявлення помилок повинні виявляти всі пакети, які містять до чотирьох спотворених біт. Відмова або втрата живлення підключеного до ЛОМ пристрою (особливо касового терміналу)повинні викликати тільки перехідну помилку.

11. Необхідна висока надійність ЛОМ. Час її неробочого стану не повинен бути більшим 0,02 % від повного часу роботи (це складає біля 20 хв простою в рік для системи на торговельному підприємстві).

Виконати всі функціональні вимоги до ЛОМ в комерційних застосу­ваннях не тільки складно, а і дуже важко, бо це з певністю привело б до неспіввимірного зростання складності системного проектування та вартості мережі. Зростання складності, у кінцевому рахунку, знижує надійність, а висока вартість звужує ринок застосування.

Таким чином, наданий час головний підхід до проектування організа­ційно-функціональних ЛОМ для торговельних підприємств України полягає в достатньому забезпеченні необхідних (конкретних у кожному випадку) функціональних вимог і можливому зменшенні наслідків невиконання інших вимог. Тобто, сучасні ЛОМ в Україні створюються, в основному, за функціональним принципом, для обслуговування певної автоматизованої системи (наприклад, АІС супермаркетів, АІС торго­вельно-закупівельних підприємств, АІС корпоративних утворень тощо), кількох автоматизованих систем або АІС регіонального масштабу.

Створення ЛОМ можливе і за територіальним принципом: окремі, взаємодіючі між собою або автономні ЛОМ, можуть міститися на різних територіально віддалених об'єктах (приміщеннях) (що, наприклад, має місце в торговельних системах споживчої кооперації). При цьому, у всіх випадках взаємодія ЛОМ здійснюється через спеціальні машини-шлюзи, які забезпечують апаратне і програмне спряження через інтерфейси і протоколи обміну, які використовуються в ЛОМ, що з'єднуються.

468

ЧАСТИНА з

Таким чином, стає можливою взаємодія для машин різних виробників а не тільки для кількох типів машин одного виробника.

Перший рівень - фізичний - забезпечує взаємодію між машиною в мережі і середовищем передачі дискретних сигналів (відповідність електричних, механічних і часових характеристик) на найнижчому рівні. Він керує потоком даних через цей інтерфейс. Стандарти фізичного рівня включають рекомендації V.24 МККТТ (ССІТТ - Consultive Committee for International Telephony and Telegraphy) - одного з комітетів ООН. Рекомендації стандарту V.24, в основному, співпадають з стандартом RS-232 Асоціації електронних промисловців (ЕІА - Electronik Industries Association).

Другий рівень - канальний - забезпечує функції і процедури встанов­лення, підтримки і звільнення зв'язку при передачі даних між елементами мережі. Це рівень управління доступом до середовища передачі, вияв­лення і виправлення помилок передачі, формування з даних, що переда­ються, так званих "кадрів" або сукупності кадрів. Найбільш розповсюд­женим стандартом цього рівня є стандарт ISO HDLC (High Level Data Link Control) - високорівневий протокол управління каналом передачі даних.

Третій рівень -мережний- відповідальний за маршрутизацію інфор­мації в мережі з тим, щоб "кадри" рівня 2 (тут вже вони називаються "пакетами") могли передаватися каналами однієї або кількох мереж. Крім цього, мережний рівень забезпечує обробку помилок, мультиплєк-сування й управління потоками даних. Найбільш розповсюджений стандарт цього рівня - стандарт синхронних комунікаційних протоколів Х.25 МККТТ.

Четвертий рівень - транспортний - забезпечує взаємодію процесів у мережних машинах і управління рухом пакетів між кінцевими маши­нами. Вищевказані чотири рівні, у цілому, реалізують функції передачі даних. Інші рівні служать рівнями обробки даних.

П'ятий рівень - сеансовий - підтримує сеанс зв'язку між приклад­ними програмами на різних машинах, забезпечуючи взаємодію між відповідними процесами. При цьому, може передбачатися кілька різних сеансових рівнів для процесів різних типів (як, наприклад, передача мовного сигналу в цифровому коді та інтерактивні обчислення, наприк­лад, під час "спілкування касового терміналу і ЕОМ") в АІС торговельного підприємства.

РОЗДІІЦ

469

Шостий рівень - представлення даних - відповідальний за перетво­рення форматів і вивід даних, виконує функції інтерпретації даних, що передаються під час діалогу. На цьому рівні аналізується представлення символів (залежно від таблиці кодування символів) та деяких спеціальних типів даних (наприклад, дати), формат сторінок, графічне кодування. При управлінні екраном терміналу реалізуються різні функції (наприклад, стирання екрану, захисту певних частин екрану від стирання, виділення на екрані полів тощо).

Сьомий рівень - прикладний - реалізує всі функції, які не можуть бути реалізовані на нижньому рівні. До них відноситься обслуговування мережі, управління завданнями і протоколами обміну даними певного рівня. Функції сьомого рівня можуть відрізнятися настільки, що для їх специфікації виникає потреба продовження ієрархії верхніх рівнів.

Узагальнюючи досвід проектування й експлуатації ЛОМ у різних функціональних прикладних областях, Комітет по локальних обчислю­вальних мережах ШЕЕ в 1990 р. прийшов до висновку про необхідність подальшого виділення рівнів, виконав декомпозицію першого та другого ршнів.

Так, канальний (другий) рівень поділений на два відносно самостійні підрівні:

1. - управління логічним каналом (LLC - logical Link Control);

2. - управління доступом до середовища передачі (МАС - Medium Access control).

Функції LLC полягають у передачі кадрів між машинами, включно з виправленням помилок. Цей підрівень не залежить від алгоритмів доступу до середовища. Підрівень МАС реалізує алгоритми доступу до середовища й адресацію робочих станцій (кінцевих машин).

Фізичний (перший) рівень розділений на три підрівні:

1. - передачі фізичних сигналів (PS - Physical Signalling);

2. - інтерфейсу пристрою доступу (Ani - Access-Unit Interface);

1. - підключення до фізичного середовища (РМ А - Physical Medium Attachment). PS виділений з метою полегшення схемної інтеграції з канальним рівнем.

РМА узгоджує сигнали PS з вимогами середовища передачі. AUI (у фізичній реалізації це кабель) дозволяє розміщувати PS та підключений пристрій на деякій відстані від носія (що має особливе значення в АІС торговельних підприємств, де комп'ютер, як правило, розміщується від

470

ЧАСТИНА 3.

електронних ваг на заданій відстані).

Усі сучасні ЛОМ відповідають моделі взаємодії відкритих систем OSI, хоча можуть й зустрічатися невеликі винятки.