3.2. Організація бази даних арм-м

Інформаційною базою АРМ та інших складних систем програмного забезпечення є або системи незалежних файлів, або бази даних (БД). Система незалежних файлів використовується у відносно простих зв'язках між даними і за умови стійкості структури інформаційної бази. Будь-які модифікації і розширення цієї структури (неминучі в процесі розвитку складної системи) виключають потребу в значній переробці програмного забезпечення і болісно відбиваються на функціонуванні автоматизованих інформаційних торговельних підприємств. Обслуго­вування файлових структур у такій інформаційній базі здійснюється засобами операційних систем (ОС).

База даних становить сукупність файлів, які обслуговуються спеці­альним програмним забезпеченням - системою керування базами даних (СКБД). Основними функціями СКБД є: створення баз даних необхідної структури; модифікація структури баз даних; заповнення баз даних інформацією; оновлення (актуалізація) інформації в базах даних; забезпечення цілості і секретності (конфінденціальності) інформації в базах даних; видача інформації з баз даних у потрібному користувачеві вигляді (на дисплей або друкуючій пристрій, у формі довідки або документа, у вигляді файла для перенесення і передавання на інші ЕОМ тощо). В А 1С торговельних підприємств переважно використовуються реляційні бази даних.

Реляційною базою даних називається сукупність таблиць, які містять початкові дані (базові таблиці), і набір операцій для побудови з них нових (похідних) таблиць. Іншими словами, реляційна база даних - це струк­турна надбудова над типізованою множиною даних. Кожна таблиця (як базова, так і похідна) задає певне відношення (relation) на множині даних і має регулярну структуру, яка обов'язково задовольняє наступним вимогам:

<=> відношення с множиною записів таблиці, тому вони не повторюються, а їх порядок в таблиці не мас значення;

■=> елементи таблиць є неподільними об 'сктами даних (наприклад, об'єктами числового, текстового, логічного типу, але не можуть самі бути таблицями);

•=> всі елементи стовпчика мають один і той же тип. Стовпчики таблиці іменуються, всі імена стовпчиків таблиці відрізняються.

Сукупність імен стовпчиків таблиці разом з типами об'єктів в них називається структурою таблиці.

Для забезпечення першої вимоги рекомендується, щоб один із стовпчиків таблиці містив унікальні значення (такий стовпчик називається ключовим); реляційна база даних пропонує спеціальний тип даних з унікальними цілочисленими значеннями - Counter, - його значеннями є порядкові номери записів таблиці.

Як серед типів даних, так і серед операцій над таблицями виділяються базові та похідні. До базових операцій реляційної бази даних відносяться:

• об'єднання таблиць однакової структури; в результуючу таблицю включаються записи обох початкових таблиць і усуваються повтори (тому довжина результуючої таблиці може бути меншою від суми довжин початкових таблиць);

• перетин таблиць однакової структури; в результуючу таблицю включаються лише спільні записи;

• різниця таблиць однакової структури; в результуючу таблицю включаються всі записи першої таблиці, яких немає в другій;

• перестановка стовпчиків таблиці; довжина таблиці залишається незмінною, лише міняється порядок елементів в записах;

• вибір (фільтрування) таблиці; в результуючу таблицю включаються лише деякі записи початкової; важливим параметром операції є фільтр (умова, критерій фільтрування записів);

• проекція таблиці на певні стовпчики - в результуючу таблицю вклю­чаються лише задані стовпчики початкової таблиці; проектування звужує відношення, тому деякі записи можуть дублюватися і в результуючій таблиці може бути менше записів, ніж у початковій;

• (декартовий) добуток таблиць; структура результуючої таблиці с об'єднанням структур початкових таблиць; якщо структури почат­кових таблиць не перетинаються (не мають співпадаючих імен стовпчиків), то запис результуючої таблиці утворюється з'єднанням (конкатенацією) записів початкових таблиць, в неї включаються всі можливі комбінації записів початкових таблиць, тому її довжина Дорівнює добутку довжин початкових таблиць;

' з'єднання таблиць через однотипні стовпчики (принаймні в одній з таблиць цей стовпчик повинен бути ключовим); якщо він є ключовим і в другій таблиці, то операція з'єднання називається відношенням 1x1 , інакше - lxN; в результуючу таблицю включаються конкатенаї ці

226

ЧАСТИНА 2.

відповідних стрічок початкових таблиць, тому у відношенні 1_х1 кожній стрічці першої таблиці відповідає не більше, ніж одна стрі_Чка другої, а у відношенні lxN кожній стрічці першої таблиці можуть відповідати декілька стрічок другої; оскільки стовпчики, через які реалізується з'єднання, співпадають (звичайно співпадають також і їх імена), то один з них в результуючу таблицю не включається. Звичайно базові типи даних та операції над таблицями надаються системою керування базами даних, а похідні - визначає користувач при конструюванні своєї бази даних.

Розглянемо сказане вище на прикладі організації таблиці товарних груп та підгруп (рис. 3.1). На рис. 3.2 наведено таблицю, побудовану з'єднанням таблиць через стовпчики з іменем NTG та проекції результату на стовпчики NTG, Назва Групи, NTSG, Назва Підгрупи. Операція з'єднання таблиць є відношенням типу lxN: його перші три записи утворюються зчепленням першого запису таблиці товарних груп з першими трьома записами таблиці підгруп; четвертий запис утво­рюється з другого запису таблиці товарних груп та четвертого запису таблиці підгруп; третій запис таблиці груп не має відповідних записів:

227

Структури записів файлів бази даних для вивчення споживчого попиту наведено в таблицях 3.3,3.4,3.5.

Таблиця 3.3

Структура запису бази даних ТО. DBF

Номер поля	Ім'я поля	Тип	Довжина	Коментар
1	NGP	С	3	Номер товарної групи
2	GOD	N	4	Поточний рік
3	KWART	N	1	Поточний квартал
4	TOVOB	N	9,3	Обсяг товаро­обороту
5	DENDON	N	9,3	Доходи населення
6	TOVKVM	N	9,3	Товарооборот з 1 м2 торгової площі
7	TOVPRED	N	9,3	Обсяг товарної пропозиції
8	TZAPN	N	9,3	Товарні запаси на початок кварталу
9	POSTUP	N	9,3	Надійшло за квартал
10	TZAPK	N	9,3	Товарні запаси на кінець кварталу

Таблиця 3.4 Структура запису файла бази даних GENSPR. DBF

Номер поля	Ім'я поля	Тип	Довжина	Коментар
1	GNRUDS	N	9,3	Обсяг незадоволеного попиту
2	GREALS	N	9,3	Обсяг реалізованого попиту
3	GZAPN	N	9,3	Товарні запаси на початок кварталу (в СУМІ)
___4_ 5	GPOSTUP	N	9,3	Надійшло за квартал
	GZAPK	N	9,3	Товарні запаси на кі­нець кварталу (в сумі)

228

.

Таблиц» 3.5 Структура запису файла бази даних DINSPRN. DBF

Номер поля	Ім'я поля GNEUDS11	Тип N	Довжина 9,3	Комен гар Незадоволений попит 1 кварталу 1 року Незадоволений попит 2 кварталу І року
1
2	GNEUDS 12	N	9,3
20	GNEUDS 54	N	9,3	Незадоволений попит 4 кварталу 5 року

База даних АРМ менеджера (або товарознавця-реалізатора) склада­ється з наступних файлів: довідників покупців (MAG.DBF) і поста­чальників (POST.DBF), відомості про наявність товарів на складі підприємства (OST.DBF).