- •Частина 1. Інформаційні системи в комерційній діяльності
- •Частина 4. Електронна комерція
- •14 Частина 1.
- •1.2. Види комерційної інформації
- •1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
- •1.4. Комерційна інформація як ресурс управління торговельною діяльністю
- •Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.
- •2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
- •2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціонального управління
- •44 Частина1
- •3.2. Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства
- •3.4. Класифікація інформаційних систем
- •56 _ Частина1
- •76 : Част"Наі.
- •4.5. Організація інформаційного процесу управління
- •82 Частина ,.
- •114 Частниц,
- •122 __ Частиш,
- •2.3. Основи створення арм(ів)
- •2.4. Класифікація арм
- •3.2. Організація бази даних арм-м
- •3.3. Автоматизація формування вихідних документів
- •Загальне програмне забезпечення
- •Операційна система
- •Графічне середовище Windows
- •Структура вікна
- •Програмний інтерфейс
- •Операції з мишею
- •Запуск застосувань
- •Операції з буфером
- •Завершення сеансу
- •Автоматизація обробки інформації маркетингових досліджень торговельного підприємства.
- •5.3. Організаційно-економічні основи маркетингу
- •5.3.1. Вступ у маркетингові дослідження
- •Підготовка та презентація звіту
- •5.3.3. Розробка плану дослідження
- •Визначення вибірки.
- •5.3.4. Описове дослідження
- •5.3.5. Визначення необхідної інформації. Вимірювання
- •5.3.6. Визначення вибірки
- •5.3.7. Збір даних та підготовка їх до аналізу
- •5.3.8. Аналіз даних
- •5.3.9. Підготовка та презентація звіту
- •5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
- •5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах
- •Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера.
- •Методика визначення економічної ефективності арм менеджера.
- •6.1. Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера
- •6.2. Методика визначення економічної ефективності арм менеджера
- •7.1. Загальні положення організації арм-м торговельного
- •7.2 Технологічні аспекти оперативного управління в мережі
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп.
- •Реалізація комплексу задач "Кількісно-сумового обліку".
- •7.2.2. Опис організації і ведення нормативно-довідкової інформації в мережі арм тп
- •7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп
- •1.1. Інформаційна технологія як система
- •1.2. Компоненти і структура it
- •1.3. Технологічні моделі обробки даних
- •1.4. Моделі розвитку it
- •Головні поняття.
- •Технологічний процес.
- •Технологічні операції.
- •2.1. Головні поняття
- •2.3. Технологічні операції
- •2.3.2. Підготовка даних
- •2.3.3. Ввід даних
- •2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних
- •3.1. Пакетна обробка
- •3.6. Безпаперова технологія
- •4.3. Компоненти лом
- •486 Частина 3.
- •Загальні положення реалізації технології регіональних і глобальних мереж (р -Гмереж:).
- •Технологія "електронної пошти".
- •7.4. Wais - технологія
- •1.3. Види е-комерції
- •1.4. Архітектура е-комерції
5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
Окрім поточного вивчення попиту важливе значення має виявлення перспективних тенденцій і напрямів його розвитку. Ця проблема розв'язується шляхом складання науково обґрунтованих прогнозів попиту населення в умовах належного інформаційного забезпечення.
Інформаційне забезпечення комплексу задач вивчення і прогнозування попиту складається із двох блоків: інформаційної бази даних і бази даних моделей та методів.
Інформаційна база даних складається із файлів інформації про: обсяги і структуру оптового і роздрібного товарообігу, запаси товарів в роздрібній мережі і на оптових базах (ТО, ZAP), чисельність населення і його статево-вікову структуру (NAS), норми споживання продовольчих і непродовольчих товарів (NSPO) і ін.
В цій базі формується також архівна інформація, яка складається із даних, поданих у вигляді динамічних рядів за низку років (в даний час, як правило, за три попередніх роки). Ці дані характеризують обсяги реалізації товарів, товарних запасів, незадоволеного попиту. Інформація подається в розрізі позицій номенклатури форми 3-торг-зведена.
База даних моделей і методів включає такі економіко-математичні методи і моделі: кореляційно-регресійний аналіз, авторегресивний аналіз, трендові моделі, експоненціальне згладжування, коефіцієнт еластичності та нормативний метод.
Кінцевою метою розв'язування задач реалізованого і незадоволеного попиту є визначення потреб в товарах шляхом прогнозування і складання замовлень на поставку товарів на плановий період. В основі прогнозування попиту населення лежить припущення про зберігання основних тенденцій формування структури купівельного попиту в новому часовому періоді і впливаючих на нього факторів, які характерні для попереднього звітного періоду. Основними факторами, які впливають на попит, є:
& ріст виробництва товарів народного споживання при неперервному обновлені асортименту і покращення якості виробів;
& підвищення грошових і реальних доходів на душу населення;
ф зміни чисельності населення і його статево-вікового складу;
& рівень цін на товари народного споживання;
с> розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази торгівлі, покращення обслуговування населення тощо.
323
5.
дача, таким чином, зводиться до випадку невід'ємного d.
^едоліком методу трендових моделей є те, що не враховуються
'язки між попитом і чинниками, що зумовлюють його розвиток. Час важається чинником, який би причинно визначив розвиток попиту.
Більш досконалим, на наш погляд, є використання одно- і багатофак-тсрних кореляційно-регресивних моделей. При цьому приймається, що основним чинником, який впливає на розвиток попиту, є величина доходів населення (величина платоспроможного попиту).
У прогнозуванні споживчого попиту використовуються однофакторні моделі, які за формою аналогічні трендовим і приводяться в таблиці 5.22.
Таблиця 5.22
де п - кількість емпіричних даних; і - номер елемента даних; у .. значення даних про попит покупця на певний вид товару; х. - /.Те значення емпіричних даних про доходи населення.
Коефіцієнт кореляції (г) набуває значень від -1 до +J. Якщо він наближається до нуля, то вважається, що зв'язку між попитом і доходами населення немає або зв'язок мас нелінійну форму. При цьому чим ближче абсолютна величина коефіцієнта кореляції до одиниці, тим сильніша залежність. Знак коефіцієнта кореляції вказує на характер зв'язку: плюс - прямий, мінус - обернений.
Достовірність коефіцієнта кореляції перевіряється за критерієм Стью-дента. Для цього розраховується середньо-квадратична помилка коефіцієнта кореляції за формулою:
(5-37)
Квадрат коефіцієнта кореляції (або коефіцієнт детермінації) показує, як зміна поліпу залежить від зміни доходів. Різниця (1-г2) визначає частку варіації, зумовлену впливом інших чинників.
Табличні значення /-критерію Стьюдента tT беруться із відповідних таблиць, а розрахунок проводиться за формулою:
Якщо величина є <20 %, то вважається, що метод коефіцієнта еластичності досить адекватно відображає реальний процес формування попиту.
Однак, як показала практика не всі торговельні підприємства мають можливість накопичувати архівні дані динамічних рядів про реалізацію товарів за останні 10-15 років. Тому для поточних прогнозів розглядаються динамічні ряди, які характеризують реалізацію товарів за три попередні роки. Такий відрізок часу цілком достатній для прогнозу, оскільки на протязі одного-двох років, як правило, не відбувається ні радикальних зсувів в технологічних процесах виробництва і позиційному асортименті, так і не спостерігається різких коливань в кон'юнктурі торгівлі і попиті на товари.
Величина попиту визначається шляхом розв'язання моделі задачі, а результат видається в декількох варіантах. Модель задачі представляє систему рівнянь прямої і квадратичної залежностей. Вибір цих рівнянь обумовлений тим, що процес розвитку реалізації товарів в минулому характеризується по різному: для одних товарів - яскраво виражена стійка прямолінійна тенденція, для других - її відсутність; для третіх -нестійка прямолінійна тенденція, яка проявляється. По деяким товарам на протязі періоду часу, який аналізується, коефіцієнти рівняння змінюються в часі. Тому вище названі рівняння доповнюються методом експоненціального згладжування. Сутність його - згладжування часового ряду даних про реалізацію з допомогою зваженої ковзкої середньої, в якій вага підкоряється експоненціальному закону. Зважена ковзка середня з експоненціально розподіленою вагою визначає значення процесу на кінці інтервалу згладжування, тобто є середньою характеристикою останніх рівнів ряду. Прогноз на плановий рік видається в чотирьох варіантах по кожному виду товара.
Результат розв'язку задачі презначений для працівників комерційних відділів торговельних підприємств (організацій). Дана задача безпосередньо пов'язана із задачею облік реалізованого попиту, оскільки вихідні дані останньої використовуються при її розв'язанні.
В процесі розв'язку задачі використовуються довідники товарів і одиниць виміру грошових еквівалентів. Вихідна інформація формується
За вище вказаним алгоритмом, по кожній назві товарів видається розрахунок прогнозу (реалізації) на плановий період в чотирьох варіантах.
Перспективне прогнозування полягає в розробці довгострокових прогнозів структури попиту на товари поточного споживання і довготривалого користування. В довгострокових прогнозах особливого значення набувають прогнози наукових відкриттів і економічного прогресу, які можуть значно змінювати множину напрямів в розвитку економіки і структурі потреб людей (споживчого попиту). Тому в практиці маркетингових досліджень для визначення прогнозу перспективного попиту на продовольчі і непродовольчі товари часто застосовують нормативний метод. Для продовольчих і непродовольчих товарів попит може бути встановлений на основі потреби в товарах, виходячи із фізіологічних та раціональних норм споживання на душу населення, які розробляються спеціалізованими науково-дослідними інститутами на Декілька років. Фізіологічні норми споживання враховують фізіологічні
340
ЧАСТИНА 2.
потреби організму, а також національні та регіональні особливості споживання продовольчих товарів.
Раціональні норми споживання непродовольчих товарів - це така їх величина (обчислена в середньому на душу населення), яка необхідна для щорічного покриття зносу цих товарів і підтримки їх наявного набору на раціональному рівні.
Найбільш простим варіантом є проведення розрахунків на перспективу фізіологічних і раціональних норм споживання товарів на душу населення, а також статистичних даних про прогнозну чисельність населення. В цій методології потреба в j-ому товарі розраховуються за формулою:
(5.118)
де Nk - норма споживання j-oro товару в к-тому році; гк - чисельність населення розрахування для к-тото року.
Як показує практика, прогнозування попиту на продовольчі товари на перспективний період доцільніше здійснювати за формулою:
(5.119)
де Рп - споживання або попит на товари в прогнозованому році; Р -фактичний продаж за перед плановий рік; І* - індекс чисельності населення; П - науково обґрунтована норма споживання на середньодушове споживання у перед плановому році; п - термін досягнення норми; а:- число років віддалення від перед планового року.
При розв'язанні задачі потреба визначається по кожному виду продовольчих і непродовольчих товарів. Для розрахунків потреби населення в продовольчих і непродовольчих товарах використовуються дані з нормами споживання (файл NSPO) і статистичні дані про кількість населення зони обслуговування торговельного підприємства (файл NAS).