1. Визначення планування ділового розвитку фірми (25).

2. Визначення потреби у фінансуванні проекту за допомогою балансу кеш-фло (25).

3. Вимоги до змісту маркетингового розділу ділового плану (25).

4. Вимоги до змісту розділу "Управління і власність" (25).

5. Вимоги до формування виробничого розділу ділового плану (25).

6. Вимоги інвесторів до змісту ділового плану (25).

7. Забезпечення циклічності формування ділового плану (25).

8. Загальна характеристика програмних засобів упорядкування ділових планів (25).

9. Загальний порядок розробки ділових планів (25).

10. Загальний порядок формування фінансового розділу ділового плану (25).

11. Загальні вимоги до формування розділу "Опис фірми та бізнесу" (25).

12. Задачі і порядок здійснення опису ділового циклу (25).

13. Задачі обґрунтування товарної (продуктової) політики фірми (25).

14. Калькуляції та кошториси операційних витрат (25).

15. Логіка формування та впровадження бізнес-ідеї (25).

16. Обґрунтування системи керівництва майбутнім бізнесом (25).

17. Обґрунтування системи матеріально технічного забезпечення та заповнювання відповідних регістрів "Project Expert" (25).

18. Обгрунтування форми власності у діловому плані (25).

19. Передумови ефективного планування ділового розвитку

20. Передумови планування ділового розвитку (25).

21. Показники марк розділу ділового плану у середовищі "PE"

22. Показники, які характеризують ринкову сталість фірми

23. Поняття культури планування ділового розвитку фірми (25).

24. Поняття та характеристика ділового циклу (25).

25. Порядок визначення потреб у інвестиційних витратах (25).

26. Порядок визначення потреб у операційних витратах (25).

27. Порядок заповнення регістрів товарної політики у середовищі "Project Expert" (25).

28. Порядок заповнювання регістрів "Project Expert" щодо інвестиційних витрат (25).

29. Порядок заповнювання регістрів "Project Expert" щодо операційних витрат (25).

30. Порядок обґрунтування можливого обсягу продажу (25).

31. Порядок обґрунтування стратегії маркетингу та його бюджету (25).

32. Порядок обґрунтування цінової політики фірми (25).

33. Порядок проведення аналізу сучасної ситуації на ринку (25).

34. Призначення модулю «Компанія» у середовищі "PE"

35. Призначення та види ділових планів (25).

36. Спрощений порядок завдання обсягів продажу у середовищі "Project Expert" (25).

37. Сутність ділового розвитку фірми (25).

38. Сутність та методи реалізації політичної функції планування ділового розвитку (25).

39. Формування кошторисів адміністративних та загальногосподарських витрат у середовищі "Project Expert" (25).

40. Формування та аналіз балансу кеш-фло у середовищі "Project Expert" (25).

41. Формування та аналіз плану з прибутків у середовищі "Project Expert" (25).

42. Функції планування ділового розвитку фірми (25).

43. Характеристика змістовної частини ділового плану (25).

44. Характеристика основних вихідних форм фінансового розділу ділового плану (25).

45. Хар-ка модулю «Операційний план» у середовищі "PE"

46. Хар-ка модулю «Оточення» у середовищі "PE"

22. Показники, які характеризують ринкову сталість фірми

Для аналізу ринкової сталості фірми прийнята система показників, згрупованих за даними критеріями:показники ефективності; стабільності; -ліквідності. Показники ефективності вимірюють прибутковість фірми і спроможність використати активи.

Валова прибутковість = прибуток від реалізації/обсяг продажу *100%.

Нетто-прибутковість продажів = чистий прибуток/обсяг продажу*100%Цей показник показує яка частина кожної одиниці продажів стає чистим прибутком.

Коефіцієнт оборотності активів= обсяг продажу/середньорічна вартість активів

Характеризує спроможність фірми виробляти і реалізувати товари на основі наявних активів. Показує скільки одиниць реалізації припадає на кожну одиницю коштів, вкладених в активи. Чим вищий обіг, ти краще використовуються активи. Показник прибутковість активів ( прибуток на інвестиції) складається з 2 елементів:

Прибутковість активів = нетто-прибутковість продажу*оборотність активів

Прибутковість активів = чистий прибуток/ середньорічна вартість активів

Прибутковість капіталу= чистий прибуток/ середньорічна вартість власного капіталу

Враховує прибуток на вкладення акціонерів компанії.

Для акціонерних товариств важливим коефіцієнтом, що хар-ує положення на ринку, є відношення ринкової ціни акції до прибутку на 1 акцію. Це відношення показує яку чатсину прибутку на акцію фірми інвестори бажають за неї заплатити. відношення ринкової ціни акції до прибутку на 1 акцію= ринкова ціна акції/прибуток на 1 акцію

Важливим чинником ринкової усталеності фірми виступає її стабільність. При цьому використовується велика сукупність показників, серед яких найбільше поширення одержали такі: заборгованість кредиторам; -робітникам і власникам; -рівень фін ліверіджу. Показник заборгованості показує також яка чатсина активів компанії фінансуються за рахунок кредиторів:

1. питома вага позичкових коштів в активах= загальна сума зобов’язань/ загальна сума активів

2. питома вага акціонерного капіталу в активах = загальна сума акц. Капіталу/загальна сума активів

Визначає чатсину активів фірми, що фінансується за рахунок внесків акціонерів.

Досягнутий фірмою рівень фін ліверіджу відповідає фактичному співвідношенню між пасивами фірми та зобов’язаннями і розраховується на основі перших 2 показників стабільності.

Рівень фін ліверіджу = питома вага позичкових коштів в активах/питома вага акц. Капіталу в активах

При оцінці рівня ліквідності розрізняють короткострокові та довгострокові коефіцієнти ліквідності.

Коефіцієнт покриття = поточні активи/короткострокові зобов’язання

Використовується як загальний індикатор платоспроможності фірми і можливості погасити першочергові платежі.

Сума нетто-працюючого капіталу свідчить, чи спроможна фірма виконати свої короткострокові зобов’язання за рахунок коштів на рахунках і в касі, а також за рахунок активів, що легко реалізуються.

Нетто-працюючий капітал = короткостр активи – короткостр пасиви

Щоб оцінити ліквідність деб заборгованості використовують показники оборотності по розрахунках.

Коефіцієнт оборотності по розрахунках = виторг від реалізації / середня сума деб заборгованності

Термін погашення деб заборгованості = тривалість звітнього періоду/коеф оборотності по розрахункам

Коефіцієнт оборотності запасів = с/с продукції, що реалізується/сердня сума товарно-мат запасів

Цей коефіцієнт є показником того, на скільки ефективно фірма розпоряджається своїми вкладеннями в товарно-мат запаси. Аналізуючи цей показник треба обов’язково враховувати тенденції його зміни.

Середній термін обороту товарно-мат запасів= кількість днів у звітному періоді/коеф оборотності мат запасів

Він показує через скільки днів мат запаси перетворюються в грошові кошти.

Для аналізу ліквідності кред заборгованості розраховують 2 показники:

1) оборотність кред заборгованості= вартість товарів, придбаних фірмою протягом року в кредит/ середня сума кред заборгованості

Показує як швидко компанія погашає свої зобов’язання.

2)тривалість кред заборгованості = кількість днів в період / оборотність кред заборгованості

Показує через скільки днів здійснюється погашення зобов’язань фірми перед кредиторами.

Цикл обороту робітничого обігового капіталу = середній термін погашення деб заборг + середній термін обороту мат запасів + середній термін погашення кред заборгованості.

43.Характеристика змістовної частини ділового плану. Змістовна частина ділового плану повинна включати наступні розділи:

• Резюме або реферат;

• Загальна характеристика фірми та бізнесу;

• Аналіз ринку і маркетингова стратегія;

• Продуктова стратегія;

• Виробнича стратегія;

• Розвиток системи управління і власності;

• Фінансова стратегія.

Передує бізнес-план "Резюме", в якому в концептуальній формі дається характеристика самого діла та основної комерційної ідеї. В стислій формі наводяться основні висновки про її здатність принести успіх, потребу в інвестиційних ресурсах, основних фінансових результатах здійснення проекту.

У “Резюме” повинні бути представлені відповіді на питання інвестора про суть передбачуваного проекту, серйозність намірів і можливого результату. Якщо після ознайомлення з резюме у інвестора не відпаде бажання продовжувати ознайомлення з бізнес-планом, значить воно складене добре.

“Резюме” краще всього слід писати після розробки всіх інших розділів бізнес-плану з таким розрахунком, щоб в ньому в стислій формі була відображена суть діла і індивідуальний підхід до нього з боку підприємця. Знайомство з діловим планом починається із характеристики сьогоднішнього стану справ фірми. Даний матеріал супроводжується статистичною інформацію та аналізом звітів про основні показники її діяльності не менш ніж за 2-3 останніх років. Найбільш повну інформацію в цьому розділі надають показники обсягу продажу (реалізації), витрат на виробництво продукції, що реалізувалася (робіт або послуг), валовий і чистий прибуток. Джерелами інформації для цього розділу можуть служити прийняті в Україні форми бухгалтерської звітності: баланс підприємства, звіт про фінансові результати і їхнє використання, звіт про наявність і рух коштів підприємства та звіт про стан майна підприємства. Крім того, у даному розділі формулюється висновок про доцільність використання в подальшому, раніше відпрацьованих засобів управління бізнесом.

Основна частина маркетингового розділу повинна бути присвячена безпосередньо визначенню попиту і можливості ринку, конкуренції і інших чинниках впливу на його динаміку. У підсумку, повинні бути уявлені і обґрунтовані висновки про те, як передбачуваний бізнес буде впливати на ринок і реагувати на ймовірні кон’юнктури. Отже і підприємець повинен мати на увазі, що перспективи прийняття його плану в багатої мірі залежить від якості розробці маркетингу комерційної ідеї.

У розділі "Продуктова (товарна) стратегія" вказується перелік основних видів продукції, що випускається, її призначення і якісні характеристики, що показують переваги створюваного фірмою продукту (послуги) або його унікальність. Наприклад, які більш прийнятні для покупців особливості продукції (послуг) будуть відрізняти їх від аналогічних товарів, що випускаються конкурентами.

Зв'язок з попереднім розділом повинен полягати в доказі факту відповідності потреб ринку продуктом, що випускається фірмою. Крім даного якісного параметру, велике значення тут мають розрахунки можливого обсягу продажу. Отримані результати повинні бути підтверджені конкретними пропозиціями покупців у вигляді контрактів, протоколів про наміри, тощо.

Розділ "Виробнича стратегія" містить техніко-економічне обґрунтування обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), передбачуваних витратах і потреби у придбанні активів. Важливішим результатом розробки даного розділу є дані про виробничі витрату при реалізації проекту,розраховуються потреби у всіх видах ресурсів: основних фондах, поточних активах, сировини та матеріалів, робітничій силі.

У розділі "Розвиток системи управління і власності" приводиться організаційна структура підприємства, сутність можливої реорганізації, аналізується управлінський і кадровий склад. При цьому доцільно показати організаційну схему підрозділів підприємства, з якої повинно бути видно: хто чим буде займатися, як будуть взаємодіяти між собою всі служби, як намічається координувати та контролювати їхню роботу. Значна частина розділу присвячена розробці кошторисів витрат на управління, а також адміністративні витрати. Розраховуючи дані витрати треба порівнювати їх з можливими результатами бізнесу, а також функціями управління. Також як у виробничому розділі плану дані, витрати підрозділяються на поточні та капітальні.

Завершує змістовну частину бізнес-плану фінансовий розділ. У ньому узагальнюються матеріали попередніх розділів з точки зору їхнього впливу на формування фінансових результатів. Важливою особливістю фінансового розділу бізнес-плану є подання розрахунків по рокам реалізації проекту. Тобто інвестору необхідно надати можливість оцінити перспективу проекту не тільки в цілому, але і показати можливість підтримувати нормальну платоспроможність протягом всього планового періоду.

45.Характеристика модулю «Операційний план» у середовищі "Project Expert". Состав модуля «Операционный план» программного продукта Project Expert: План сбыта, план производства, персонал, общие затраты, материалы и комплектующие, текст.

В первую очередь, при заполнении регистров модуля "Операционный план", необходимо сформировать перечень материальных ресурсов, которые будут использоваться при производстве продукта. Это делается нажатием на клавишу "материалы и комплектующие". В результате появляется окно с данными о номенклатуре и условиях материально-технического обеспечения производства. Т.е. здесь формируется входная информация, которая необходима для разработки производственного цикла и других параметров данного раздела делового плана. Конкретные условия снабжения можно определиться по каждому виду материальных ресурсов. Существующие регистры входной информации, которые содержатся в данном разделе приведенные в табл.

Параметры для описания условий приобретений материальных ресурсов

После составления перечня материалов следует приступить к формированию плана производства. Активизируя модуль "План производства" открывается окно, где перечислены наименования предлагаемых к производству продуктов. Значок напротив конкретного товара означает, что ему соответствуют данные о расходах на его производство. Эта группа расходов являются прямыми и рассчитываются на единицу продукции.

К видами прямых производственных расходов, которые учитываются в данном блоке, относятся:

• материалы и комплектующие;

• сдельная зарплата;

• прочие расходы;

• потери.

Формирование калькуляции по каждой группе прямых расходов возможно двумя способами. Первый состоит в ручном исчислении калькуляции и учете итоговых данных в дальнейших расчетах. В этом случае надо сделать активной опцию «суммарные прямые расходы» и внести рассчитанные итоги в соответствующую графу. Второй способ заключается в детальной разработке калькуляции в среде РЕ. Эта возможность появляется если активизировать опцию «описание материалов и комплектующих». В этом случае открываются окна для заполнения информации по расходу материальных ресурсов, список операций для расчета сдельной зарплаты, список прочих расходов. Формирование калькуляции по расходу материальных ресурсов осуществляется путем выбора их из списка, который был составлен ранее и указанием соответствующей нормы расхода.

Второй способ лучше использовать, если план посвящен производству относительно сложного продукта, когда используется несколько видов ресурсов, а технологический процесс состоит из значительного числа операций. В этом случае, если в ходе технологических испытаний окажется, что в процесс изготовления продукта надо внести определенные коррективы, то исправление соответствующих показатели делового плана не составит больших усилий. Последняя опция, которую следует сформировать в производственном разделе делового плана, состоит из разработки графика производства. Для большинства деловых планов подходит его автоматическое формирование. Для этого следует сделать активной функцию "неограниченное производство". Эта возможность появляется при нажатии клавиши "график производства".

Под неограниченным производством следует понимать, что его объем определяется только объемами продажи, которые планируются и фиксируются ранее (при разработке товарной политики) и нормами запаса готовой продукции. Дальнейший процесс расчета плана в среде РЕ происходит автоматически.