30

Індивідуальні завдання передбачені картою самостійної роботи студентів для шостого семестру Тема «Ефективність і продуктивність праці»

ЗАВДАННЯ 1

Мета завдання: набуття навичок виміру продуктивності праці вартісним методом й вмінь пояснити економічний зміст отриманих результатів.

В цеху виготовляються машини А та Б. У базовому році виготовлено 5 машин А та 8 машин Б; у звітному році – по 7 одиниць кожного виду. Калькуляція витрат на виготовлення машин надано в таблиці (тис. грн).

	Варіант 1.1		Варіант1. 2
Статті витрат	Машина А	Машина Б	Машина А	Машина Б
1.Сировина і матеріали	19658	25200	18628	33001
2.Зворотні відходи (віднімаються)	560	-	-	852
3.Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати й послуги за кооперацією	18250	10150	16450	22365
4.Паливо й енергія на технологічні потреби	2150	4560	2010	6650
5.Основна заробітна плата виробничих робітників	4767	3000	5332	7800
6.Додаткова заробітна плата виробничих робітників	2220	1460	2600	3400
7.Відрахування у соціальні фонди	2800	1600	3200	4500
8.Витрати на підготовку та освоєння виробництва	2390	5160	1975	6000
9.Витрати на утримання й експлуатацію обладнання	4900	6050	4220	5555
10. Цехові витрати	4700	3000	5300	6321
11.Загально заводські витрати	3675	2610	3645	3356
12. Інші виробничі витрати	1250	2000	1800	2000
13. Позавиробничі витрати	3200	4160	4530	6655

Норматив рентабельності до собівартості за мінусом прямих матеріальних витрат складає: по машині А – 39%, по машині Б – 20%. Заробітна плата промислово-виробничого персоналу за річним звітом за рік, який передував розрахунку нормативу, склала 797007 грн, з цієї суми основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників 480000 грн. На виготовлені машин було зайнято в базисному році – 30 осіб, у звітному році – 25 осіб.

Визначити: 1) рівні продуктивності праці в цеху за нормативно-чистою продукцією й за товарною продукцією; 2) порівняти індекси росту продуктивності праці за товарною і за нормативно-чистою продукцією. Зробити висновки.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З метою розрахунку продуктивності праці за нормативом чистої продукції необхідно визначити величину самого нормативу чистої продукції. Для цього за даними калькуляції (дані в таблиці) слід виконати такі розрахунки:

1)визначити суму прямих матеріальних витрат (сума строк 1,2,3,4);

2)визначити величину виробничої собівартості (сума прямих матеріальних витрат з 5-ї по 12-ту строку);

3)розрахувати величину повної собівартості як суму виробничої собівартості і величини позавиробничих витрат;

4)визначається собівартість за вирахуванням матеріальних витрат як різниця між величиною повної собівартості і сумою прямих матеріальних витрат;

5)визначається нормативний прибуток як добуток нормативу рентабельності до собівартості за вирахуванням матеріальних витрат на величину цієї собівартості, розрахованої на попередньому кроці;

6)визначається розмір заробітної плати промислово - виробничого персоналу по обслуговуванню і управлінню виробництвом по кожній машині, оскільки ця заробітна плата включається в розрахунок нормативу чистої продукції. Для цього спочатку розраховується коефіцієнт (Кз) за формулою:

Кз = (ЗПпвп – ЗПр) / ЗПр,

де ЗП — заробітна плата промислово-виробничого персоналу підприємства за рік, що передував розрахунку нормативу; ЗПР — основна і додаткова заробітна плата виробничих робочих підприємства в тому ж році.

Потім, помноживши Кз на заробітну плату виробничих робочих, що враховується в калькуляції по рядках 5, 6 і 7 табл. 1.2, визначають розмір заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування працівників, пов'язаних з виготовленням машин А та Б, й що включаються в розрахунок нормативу чистої продукції;

7)визначається норматив чистої продукції (Нчп) як сума нормативного прибутку, заробітної плати виробничих робітників за калькуляцією витрат на виготовлення машин А і Б, заробітної плати промислово-виробничого персоналу по обслуговуванню й управлінню виробництвом і відрахувань на соціальне страхування;

8)оптова ціна (Цо) для розрахунку товарної продукції визначається як сума нормативного прибутку і повної собівартості.

Продуктивність праці за нормативно чистою ( ППнчп) і товарною (ППт) продукцією розраховується по формулах:

n n

ППнчп = ∑ (Нчп х Qі) / Чр, ППт = ∑ (Цоі х Qі) / Чр ,

і=1 і=1

де Qі – обсяг продукції кожного виду; n – кількість видів продукції.

ЗАВДАННЯ 2

Мета завдання : надбання навичок розрахунків трудомісткості виробничої програми.

На основі даних таблиці визначити

1)фактичну технологічну трудомісткість (у чол.-год.) збірки верстатів А, Б і В;

2)фактичну трудомісткість обслуговування й виробничу трудомісткість при збірці верстатів;

3)фактичну трудомісткість управління;

4)повну фактичну трудомісткість виготовлення кожного виду верстату;

5)повну цехову фактичну трудомісткість виробничої програми.

Вихідні дані	Варіанти
	2.1	2.2	2.3	2.4
1.Нормована трудомісткість виготовлення верстатів, нормо-годин: верстат А верстат Б верстат В	1855 1805 4652	1840 1810 4500	1860 1815 4600	1850 1800 4565
2.Середній відсоток виконання норм виробітку по цеху, %	138,6	130,0	125,0	115,0
3.Річна програма випуску виробів., од. - верстатів А - верстатів Б - верстатів В	120 140 30	100 150 40	110 140 40	125 135 35
4. Вага верстатів, кг: - верстат А - верстат Б - верстат В	17500 17000 36000	18000 18500 35000	17500 16000 30000	18000 18500 35000
5. Чисельність допоміжних робітників за функціями, осіб: - транспортна і навантажувально-розвантажувальна; - енергозабезпечення; - виготовлення і підтримка у робочому стані технологічного оснащення;; - підтримка в робочому стані будівель і споруд; - приймання, зберігання, видача матеріальних цінностей; - організаційно-технологічна функція.	14 1 9 7 6 3	15 1 8 8 5 4	14 1 9 7 6 3	15 1 8 8 5 4
6.Середній річний ефективний фонд робочого часу, годин	1812	1840	1820	1830
7. Численність фахівців і службовців, з них майстрів	27 2	25 3	26 2	27 3

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. На основі нормованої технологічної трудомісткості збірки кожного вказаного виду верстатів (Т^т_ні ) визначається фактична трудомісткість (Т^т_ф) ( чол.-год) за формулою:

Т^т_фі = Т^тні / Кв.н

де Кв.н — середній коефіцієнт виконання норм виробітку в цеху.

2. Фактична технологічна трудомісткість річного випуску всіх видів верстатів (Т^т_ф) визначається за формулою:

Т^т_ф =∑ (Т^тфі х Q i)

де —Qi річна програма випуску i-го виду верстатів; n – кількість видів верстатів.

3. Трудомісткість обслуговування. Критерії розподілу витрат праці допоміжних робітників на основну продукцію цеху різні. У даному завданні пропонується розподілити витрати праці допоміжних робочих за функціями транспортній і навантажувально-розвантажувальною, по прийманню, зберіганню і видачі матеріальних цінностей пропорційно вазі верстатів; витрати допоміжних робочих за іншими функціями — пропорційно фактичної технологічної трудомісткості.

Коефіцієнтом розподілу витрат пропорційно вазі (К_k) є кількість людино-годин, витрачених конкретною функціональною групою (Т^ор_k) на одиницю ваги верстата:

n

К_k = Т^ор_k / Р; Т^ор_k = ∑ (Фе х Ч k),

k = 1

де Т^ор_k — трудомісткість обслуговування допоміжними робочими k-ої функціональної групи (в даному випадку транспортною і навантажувально-розвантажувальною й потім по прийманню, зберіганню і видачі матеріальних цінностей), чол.-год. ; Фе — ефективний фонд робочого часу; Ч_k — чисельність допоміжних робочих k -й функціональної групи; Р — сумарна вага верстатів, виготовлених в цеху.

Трудомісткість допоміжних робіт по k-ій функціональній групі, яка переноситься на і-й верстат, визначається за формулою:

Т^ор_{k і} = К_k х Рі

де Р— вага одного верстата і-го виду.

Коефіцієнт розподілу (К_k) при віднесенні витрат праці допоміжних робочих по решті функцій розраховується як відношення трудомісткості по k-й функції (Т^о_k, чол.-год) до сумарної (річній) фактичної технологічної трудомісткості виробничої програми основного цеху (Т^тф):

К_k= Т^от_k / Т^т_ф

Трудомісткість допоміжних робіт k-й групи, яка відноситься на і-й верстат пропорційно фактичній технологічній трудомісткості, визначається за формулою

Т^от_{k і} = К _k х Т^о_фі

4. Виробнича трудомісткість визначається як сума технологічної трудомісткості і трудомісткості обслуговування.

Трудомісткість обслуговування і-го верстата рівна сумі трудомісткості віднесених на і-й верстат допоміжних робіт по всім k-м функціональним групам:

n

Т^о_фі = ∑ (Т^ор_{k і} + Т^от_{k і})

i = 1

Виробнича фактична трудомісткість збірки кожного верстата і-го виду (Т^в_і) складе:

Т^в_{ф і} = Т^т_фі + Т^о_фі

де Т^т_фі — трудомісткість (технологічна) і-го станку.

Фактична виробнича трудомісткість програми цеху визначається за формулою:

Т^в_пф = ∑ (Т^в_{ф і} х Q i)

де Т^в_пф – виробнича трудомісткість програми цеху; Qі - річна програма випуску i-го виду верстатів.

5. Трудомісткість управління. Витрати праці управлінського персоналу цеху можуть переноситися на конкретну продукцію пропорційно технологічній або виробничій трудомісткості продукції, що випускається. За першим принципом розподіляються трудовитрати фахівців, керівників, які безпосередньо пов’язані з технологічним процесом (наприклад, майстрів). Фактична трудомісткість управління конкретного виду продукції визначається за формулою:

Т^у_фі = Т^т_фі х ( Т^ут_ф / Т^т_ф )

де Т^у_фі — трудовитрати на управління процесом виробництва верстатів, які відносяться на один верстат і-го виду; Т^ут_ф — трудовитрати по управлінню, що розподіляються по і-м видам верстатів пропорційно технологічної трудомісткості, чол.-год.; Т^т_ф — технологічна виробничої програми цеху; Т^т_фі — фактична трудомісткість технологічна і-го верстата.

Загальні трудовитрати з управління (Т^ут_ф) визначаються як добуток фонду робочого часу одного робочого на число майстрів, зайнятих в процесі управління випуском верстатів. Праця решти фахівців і службовців переноситься на окремі види верстатів пропорційно виробничій трудомісткості по формулі:

Т^ув_фі = Т^в_{ф і} х (Т^ув_ф / Т^в_пф)

де Т^ув_фі — трудовитрати на управління цехом, які відносяться на один верстат і-го виду; Т^в_{ф і} — виробнича трудомісткість одного верстата і-го вигляду, чол.-год.; Т^ув_ф — трудовитрати з управління цехом, які розподіляються за видами верстатів пропорційно виробничої трудомісткості, чол.-год. (визначаються як добуток фонду часу одного робочого за рік на кількість фахівців і службовців, зайнятих управлінням цеху); Т^в_пф — виробнича трудомісткість виробничої програми.

Трудомісткість управління за кожним видом верстатів складе:

Т^у_фі = Т^ут_фі + Т^ув_фі

А загальна трудомісткість управління в цеху буде дорівнювати сумі трудомісткості управління за усіма видами верстатів.

Т^у_пф = ∑ (Т^у_{ф і} х Q i)

6. Повна трудомісткість верстату визначається як сума виробничої трудомісткості і трудомісткості управління. Повна трудомісткість програми випуску (Т^пп) буде дорівнювати сумі добутку повної трудомісткості продукції кожного виробу помноженої на річну програм випуску продукції, або дорівнювати сумі фактичної виробничої трудомісткості та трудомісткості управління на всю програму випуску:

Т^пп = Т^в_пф +Т^у_пф

ЗАВДАННЯ 3

Мета завдання: надбання навичок розрахунків продуктивності умовно-натуральним і вартісними методами.

Визначити індекс продуктивності праці на швейній фабриці в умовно-натуральному вимірі та у вартісному вимірі за даними, наведеними в таблиці. Розрахувати індекси постійного, змінного складу та структурних зсувів. Зробити висновки щодо впливу на продуктивність праці змін в структурі виробництва.

Коефіцієнти переведення в умовні штуки визначити за плановою трудомісткістю, прийнявши за одиницю чоловічу сорочку моделі М12.

Таблиця. Обсяг виробництва і витрати праці за видами продукції

Вид продукції	Ціна одниці, грн.	Обсяг виробництва, тис. шт.		Витрати праці, тис. людино-годин
		План (Q пл)	Факт (Q ф)	План (Тпл)	Факт (Т ф)
Сорочка мод.М12	130	150	112	750	600
Сорочка мод.М15Н	225	220	220	1540	1500
Сорочка мод.Д15Л	185	90	130	320	455

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1.Коефіцієнт (К_і) переведення в умовні штуки для кожного виду продукції визначається як частка від ділення планової трудомісткості кожного виду продукції(t_і) на планову трудомісткість одиниці продукції, що прийнята за умовну одиницю (t_у)

К_і = t_і / t_у

2.Планова трудомісткість одиниці продукції кожного виду визначається поділом планових витрат праці на даний вид продукції на її плановий випуск:

t_і = Тпл _і / Q пл _і

3.Плановий випуск продукції на швейній фабриці в умовних одиницях визначається за формулою:

Q пл. (у) = ∑ Qі пл* К_і

де Qі – плановий випуск продукції кожного виду.

Аналогічно визначається фактичний випуск продукції в умовних одиницях:

Q ф (у) = ∑ Qі ф * К_і

4. Рівень продуктивності праці в умовних одиницях визначається поділом обсягу продукції в умовних одиницях на фактично відпрацьований час. Показник розраховується як за планом, так і за фактом:

ПП_(у) = Q _(у) / Т.

5. Зростання продуктивності праці визначається поділом фактичного рівня продуктивності праці в умовних одиницях на плановий рівень продуктивності праці

І_пп = ПП_{ф (у)}/ ПП_{пл (у)}

6. Рівень продуктивність праці вартісним методом визначаємо як за окремими видами продукції, так і в цілому на фабриці (відповідно). За окремими видами продукції продуктивність праці визначаємо за формулою:

Іпп і = Qі * Ці / Ті

В цілому на підприємстві рівень продуктивності праці визначається таким чином

Іпп ( змін) = ∑Qі * Ці / ∑ Ті.

Визначений індекс продуктивності праці є індексом змінного складу.

7. Індекс продуктивності праці постійного складу визначається за формулою :

∑ Іппі * Ті ф

Іпост = ---------------------

∑ Ті ф

8. Індекс структурних зсувів визначається за формулою:

Істр = Ізмін : І пост.