16.Обґрунтування системи керівництва майбутнім бізнесом

Люди, яким адресується бізнес-план, повинні бути упевнені у тому, що менеджерам фірми цілком під силу запровадити свій план у життя. Для цього вони хочуть одержати максимально відкриту інформацію про її керівництво.

При підготуванні цієї частини бізнес-плану насамперед необхідно скласти список осіб, про які варто дати інформацію. Звичайно у нього включаються ті, хто буде грати значну роль у функціонуванні підприємства, а також особи, спроможні зміцнити в рецензента віру у надійність команди. Для зручності знайомства з лідерами проекту їх доцільно розподілити по таких групах: 1Підприємці-засновники. 2Активні інвестори. 3Співробітники на ключових посадах.

Після упорядкування списку, необхідно визначитися з тою інформацією, яку доцільно було б надати для твору враження на гаданого інвестора. Частіше усього тут приводяться факти фахових досягнень, усіляких нагород, участь у відомих проектах, освітній рівень і т.п. Надані дані повинні носити максимально конкретний характер, із тим, щоб їх можна було б легко перевірити.

В більшості випадків одним з етапів формування розділу є подання організаційної структури. Вона повинна супроводжуватися поясненнями, що доказують її відповідність задачам поставленим у бізнес-плані. Крім того дана структура потрібна для того, щоб вірно оцінити планові витрати на управління бізнесом.

Традиційно дана структура описується у виді схеми. Для її упорядкування потрібно керуватися вже сформованим матеріалом бізнес-плану. Зрозуміло, що конкретна форма організації змінюється в залежності від специфіки діяльності фірми.

Якщо мова йде про нову компанію, то варто розумно підходити до суми витрат на управління. Бажано мінімізувати і підтримувати їх на цьому рівні. Тому важливо добре подумати про терміни комплектування штатів.

Якщо виробнича і товарна стратегії припускають серйозні зміни у функціонуванні фірми, то в цьому розділі варто передбачити відповідні новації в структурі управління.

Далі необхідно описати гадану систему оплати праці, включаючи стимулювання. Це важливо не тільки в якості інформації для інвестора, але і для подальших розрахунків фінансового розділу бізнес-плану. У цьому випадку, достатнім є приведення показника, що формує розмір преміальних доплат.

18. Обгрунтування форми власності у діловому плані.

Найважливішою задачею є надання інформації про можливу форму власності, яка повинна сприяти ефективним діям з реалізації ділового плану. Інвесторів це питання цікавить з точки зору гарантій повернення вкладених засобів і можливості впливати на здійснення бізнесу. Тому треба розглядати структуру капітала і його необхідний обсяг, а також розподіл часток між власниками.

Необхідно довести необхідність змін у правах власності в зв'язку з розвитком фірми. Так, якщо при плануванні товарної і виробничої політики виявлено необхідність здійснення довгострокових інвестицій, то варто передбачити варіант їх здійснення за допомогою збільшення статутного фонду, випуску облігацій і т.п.

При цьому необхідно враховувати можливі зміни в структурі керування під впливом перерозподілу прав власності, а також переваги і хиби різноманітних організаційних форм функціонування фірми. Дані особливості тих або інших організаційних форм бізнесу потрібно розглядати з погляду їхньої зручності у формуванні капіталу, керуванні і зниженні рівня ризику для інвестора.

При виборі організаційної форми бізнесу підприємцю доводиться мати справу з трьома головними перемінними: відповідальність, контроль, податки.

Відповідальність звичайно прямо пропорційна розміру коштів, що залучаються з зовнішніх джерел Якщо вони невеликі, то краще зупинити свій вибір на індивідуальному підприємництві, тому що воно характеризується найменшим впливом з боку держави та простою схемою оподаткування. Таким чином, знаючи параметри власного бізнесу, з огляду на власні амбіції й інші особисті чинники, можна визначитися з перевагами і недоліками можливих організаційних форм підприємництва.

Індивідуальне підприємство. Переваги: Простота формування, повна свобода в прийнятті управлінських рішень, мінімальні вимоги до урахування, простота і низький рівень оподатковування. Недоліки: Складності з притягненням джерел фінансування, найбільше високий ступінь ризику і відповідальності.

Товариства. Переваги: Кращі можливості для керування і притягнення інвестицій, обмежена відповідальність. Недоліки: Великий вплив особистих чинників у керуванні фірмою.

Акціонерні товариства Переваги: Кращі можливості для притягнення інвестицій, простота у визначенні частки власності. Недоліки: Найбільше високий рівень оподатковування, максимальний контроль і вимоги до звітності.