8. 2. Недоцільність використання чужого конспекту

Для нас чужий конспект - незнайомий письмовий текст, для опрацювання якого потрібні додаткові зусилля. Тому він малопридатний для повсякденного використання.

Як уже зазначалось, конспект лекції є результатом відбору, исреформулювання та фіксації мовного повідомлення. В конспектах різних слухачів зафіксована фактично одна й та ж інформація, подана лектором. Проте за відбором, скороченням, иереформулюванням та фіксацією в конспекті ця інформація має суто індивідуальний характер. Тому чужий конспект малопридатний для використання. Це можна пояснити цілою низкою причин.

По-перше, кожен студент має свій активний словниковий чапас, різний рівень поінформованості. При конспектуванні ми фіксуємо викладений лектором матеріал так, щоб він складав сдине ціле з тією-інформацією, яка зберігається в нашій пам'яті. Тому при читанні чужого конспекту може виявитися, що в ньому є зайва для нас інформація і відсутня необхідна. По-друге, саме через те, що всі ми маємо різний інформаційний запас, ми по-різному скорочуємо та узагальнюємо отриману інформацію, по-третє, кожен з нас має свої характерні, притаманні лише нам особливості скороченого запису слів і фраз, які досить важко відтворюють сторонні люди. Саме з цих причин використання чужого конспекту рідко приносить позитивні результати. Інформація, отримана від лектора, нібито та сама, але для нас чужий конспект - лише незнайомий письмовий текст, для опрацювання якого потрібні додаткові зусилля. Отже, індивідуальний конспект призначений для особистого корис­тування. І це лише характерне особливість, а не його недолік. Післялекційне доопрацювання конспекту

Процес конспектування передбачає активну розумову роботу, завдяки чому запам'ятовування матеріалу відбувається більш повно і точно. Проте для того, щоб ліпше закріпити необхідну інформацію в пам'яті, до конспекту потрібно повертатись для подальшого опрацьовування матеріалу. Тому велике значення мають не тільки вид і структура записів, а й їх оформлення. Бажано, щоб це оформлення відображало результати того опрацьовування матеріалу, яке відбувалось у процесі конспектування.

Часто викладачі звертають увагу на те, що за своїм зовнішнім виглядом конспекти студенток значно відрізняються від конспектів студентів. Ця відмінність полягає в тому, що для конспектів дівчат характерне використання великої кількості різного роду підкреслювань, застосування кольорових ручок і маркерів, виділення певних частин тексту за допомогою рамочок та ін. Таке оформлення конспекту має свої позитивні та негативні моменти. Позитивні полягають у тому, що такий конспект полегшує зорове сприйняття матеріалу, сприяє ліпшому запам'ятовуванню і подальшому відтворенню його змісту.

Доопрацювати конспект необхідно після лекції, оскільки з плином часу думки, які виникли під час лекції і > можуть виявитись корисними для доповнень та виправлень, зникають під впливом нових вражень.

Проте помилковою буде думка, що таке "кольорове" оформлення взагалі не потрібне. Поірібне, і навіть дуже важливе, але не безпосередньо в процесі конспектування під час лекції, а в подальшому доопрацьовуванні цього конспекту. Тобто повинно відбуватись не тільки доопрацьовування, а й дооформлення записів. Якщо при конспектуванні друкованого тексту записи можна одразу належно оформляти (часу вистачає), то при конспектуванні усної інформації це зробити Значно важче. І причини тут можуть бути різні - від занадто швидкого темпу викладу лекції до відсутності в ній чіткої структури. Але те, що ми

і іс можемо зробити безпосередньо під час лекції, ми можемо чробити пізніше при її доопрацьовуванні. Головне, щоб це доопрацьовування відбувалось одразу після лекції, оскільки з млином часу думки, які виникали під час лекції і можуть виявитись корисними для доповнень та виправлень, втрачаються під ниливом нових вражень.

У процесі післялекційного доопрацьовування конспекту річні підкреслювання і виділення слів, фраз, заголовків маркерами ііхіїа робити безпосередньо в самому конспекті, а назви окремих часгин, на які ми розбиваємо конспекг під час доопрацьовування, нумерацію різних пунктів і підпунктів варто записувати на полях, інідси й рекомендація відділяти поля не як у шкільному зошиті - з човнішнього краю кожної сторінки, а на кожній сторінці з лівого боку. Проте, можна вести записи взагалі на одному боці розвороту чошита - на правому, а лівий бік використовувати як поля для різних доповнень, які вноситимуться в конспект у процесі ) допрацьовування.

Можливі й інші варіанти розміщення основного тексту та ніслялекційних записів. Проте варто звернути увагу на те, що конспект повинен читатись швидко й сприйматись легко. Тому шписи треба вести розбірливо, досить великими літерами, але праховувати, що для ліпшого зорового сприйняття тексту иідстань між рядками повинна бути дещо більша, ніж висота самих літер. Звичайно, змінити почерк важко, але ннорядкувати його цілком можливо. До речі, робота над почерком с водночас і роботою над своїм характером. Це один з важливих прийомів самовиховання людини, формування її дисциплінованості та волі. Чіткий та акуратний почерк полегшує роботу над конспектом, робить його справжнім помічником студента.