1. 2. Принципи побудови курсу методики викладання

психології

Наукове пояснення психічних явищ будується на таких положеннях.

1. Усі психічні явища розглядаються психологією як відображенні дійсності. Відображаючи світ у процесі діяльності, іюдина одержує знання про предмети і явища навколишнього світу, про їхні властивості і якості, зв'язки і відношення ііж ними. Відображення дійсності людиною носить активний характер, тому що воно відбувається в процесі її діяльності, я:а змінює і перетворює навколишнє. Усе, що пізнає людина, поеломлюється крізь призму її індивідуальних особливостеї, накопиченого досвіду і знань. У процесі психічної діяльності у свідомості людини формується суб'єктивний образ об'єктивногосвіту.

2. Психка є властивістю організованої матерії - мозку. Дані науковїх досліджень, клінічні спостереження незаперечно доводять првильність цього положення. В основі психічних явищ поклад по рефлекторну діяльність мозку, яка виникає під впливом зсзнішнього середовища. Цей вплив викликає протікання вмозку нервових процесів збудження і гальмування, утворення крвових зв'язків. Рефлекторна діяльність мозку забезпечує вцповідну реакцію організму на вплив із зовні.

Звороти інформація, що надходить у мозок від рецепторів, визначає ефестивність реакції. До складу зворотної аферентації можуть входіти як рецептори, які знаходяться в м'язах і зв'язках, і ви:онують рух, так і зорові, слухові й інші рецептори, що сигналізузть про умови виконання дії і про його результати. Завдяки наявюсті зворотної аферентації можлива саморегуляція діяльності оранізму тварин і людини. Ця регуляція визначається не тільки зонішніми впливами, але і тим комплексом нервових зв'язків, які /творилися в мозку внаслідок минулих впливів, тобто під впіивом минулого досвіду тварини і людини. Збіг результатів дї з уявленнями про нього, що сформувались у минулому дювіді людини, забезпечує виконання цієї дії. Регулююча рль психіки, зумовлена ускладненням будови і функцій нервтої системи, зростає в процесі еволюції.

3. Уся кихічна діяльність людини причинно зумовлена. Вона викли;ається впливами зовнішнього середовища і внутрішніх станів особистості, що відповідає на ці впливи.

Думки і почуття людини, усі дії і вчинки зумовлені п попереднім життям, умовами середовища і виховання. Щоб пояснити їх, потрібно знати її мотиви, вчинки. Зрозуміти причини, що їх викликали, можна, тільки знаючи, у яких умовах людина росла, які люди її оточували, які взаємини з ними. Щоб правильно впливати на студентів, педагогу важливо знати не тільки особливості їхньої особистості на сьогодні, але й історію їхнього розвитку.

4. Усі психічні явища розглядаються в їхньому розвитку. Це положення належить до розвитку психіки тварин, історичного розвитку свідомості людини і розвитку психіки дитини. Розвиток - це завжди якісна зміна, виникнення нового. У процесі розвитку формуються, наприклад, такі властивості особистості, як спостережливість, глибина і гострота думки, виникають і розвиваються нові, складні, вищі людські почуття — патріотизм, почуття боргу, чуйність тощо. Нові властивості особистості виникають і формуються в процесі практичної діяльності, у спілкуванні з іншими людьми. Так, у процесі сприймання розвивається спостережливість; розв'язуючи розумові задачі, людина опановує операції мислення: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення й абстрагування; у діяльності розвиваються розумові здібності людини. Удосконалюються в процесі розвитку ! складні вольові дії - неясні спонукання, які покладено в основу дій дитини, у дорослого стають усвідомленими мотивами цілеспрямованої діяльності. Вольові якості — рішучість, наполегливість, ініціативність розвиваються лише в процесі виконання вольових дій.

Причини психічного розвитку особистості відображаються у протиріччях, які виникають між вимогами, поставленими перед дитиною, умовами її життя і діяльності, її можливостями, тобто рівнем розвитку, якого досягла, і який недостатній для задоволення цих вимог.

5. Психіка людини виявляється і формується в процесі діяльності. Людина пізнає предмети, їхні властивості, зв'язки між ними, тільки впливаючи на них. У процесі діяльності людина пізнає інших людей і саму себе. Специфікою діяльності є потреба в успішному її виконанні, яка впливає на розвиток різних рис особистості.

6. Кожне психічне явище повинне розглядатися в цілісності. Психологія людини - це психологія цілісної особистості. Особливості особистості, її спрямованість, знання, життєвий досвід додають своєрідність психічним явищам. Риси темпераменту людини впливають на особливості протікання багатьох психічних процесів. Формуючись у процесі діяльності, психічні властивості особистості впливають на протікання психічних процесів, змінюючи їхній характер, визначають дії і вчинки людини. Усі властивості особистості взаємозалежні. Від спрямованості особистості залежить мотивація її діяльності, здатність до цілеспрямованих вольових дій. Зміна спрямованості особистості і зміст її почуттів пов'язані з виникненням нових потреб та інтересів. Розвиток уваги залежить від формування вольових рис у характері дитини.

7. Теоретичні психологічні знання пов'язані з практичною педагогічною діяльністю. Основне місце серед психологічних дисциплін займає вікова (дитяча) і педагогічна психологія. Знання особливостей дитячої психіки і закономірностей її розвитку виникають на основі знань про загальні закономірності психічної діяльності людини. Вивчення особливостей психіки дитини пов'язане із визначенням причин і умов їх виникнення і розвитку.

У курсі дитячої психології розглядаються основні лінії та перспективи розвитку психіки дитини. З'ясовується значення для формування в особистості цілеспрямованого впливу дорослих, які організують діяльність і спосіб життя дітей. Щоб зрозуміти сутність процесу розвитку психіки, потрібно простежити за формуванням індивідуальних психічних властивостей. Сукупність цих властивостей визначає психологічний вигляд особистості дитини. Тому у вивченні дитячої психіки повинен бути індивідуальний підхід.