6. Методичні особливості викладання теоретичної психології

Література:

І. Ьадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии,- М.:

ВЛАДОС, 2001.-304 .'.. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. -

Ростов н/Д.: Фенікс, 1999. - 416 с. I. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. - М.: Логос, 2000. - 384 с.

4. Мостова І.М. Навчання без надмірних зусиль. - Чернівці, 2000.-96 с.

5. Педагогічна психологія: Навч. посібник / Л.М.Проколієнко, М.Й.Боршевський та ін.; За ред. Л.М.Проколієнко, Д.Ф.Ніколенка. - К., 1991.

6. Савчин М.В. Педагогічна психологія. Навчальний посібник. - Дрогобич. - 142 с.

6.1. Методичні особливості викладання ігеоретичної психології

Метою вивчення психології є одержання студентами наукового орієнтування в психології людини, щоб розуміти і пояснювати особливості проявів психіки у діях, учинках, поведінці людей і на цій основі навчитися правильно взаємодіяти з ними в повсякденній практиці.

Ця мета хоча і загальна і відноситься до вивчення будь-якої дисципліни, але стосується вона діяльності тільки студента: саме він повинен прагнути до її досягнення. А щодо викладача, то його діяльність має свою специфічну відмінність від студентської мети. У студента мета — вивчення науки, а у викладача — її впровадження. В кінцевому результаті мета обох сторін об'єднується. Але при визначенні мети кожен має свої завдання: студент націлений на те, щоб „узяти знання" у викладача, — а викладач націлений „дати" студенту необхідні знання і навчити його користуватися ними.

Вивчаючи психологію, кожен студент незалежно від йог" майбутньої професії, повинен навчитися мислити психологічно аналізуючи й оцінюючи людські дії і вчинки, виявляючі особливості характеру і здібностей, темпераменту та інш властивості особистості, соціально-психологічні явища суспільстві, колективі, спілкуванні з іншими людьми тощо.

Отже, мета вивчення психології і мета викладання ма< спільний результат: сформувати в студента уміння практичн керуватися науковими психологічними знаннями, взаємодіючи з іншими людьми, що і передбачає формування уміння мислит психологічно.

Викладаючи ті чи інші теми і розділи, необхідне враховувати особливості різних галузей науки психології.

Теоретичну (загальну) психологію прийнято називати пояснювальною, а прикладну психологію — практични додатком до цієї теорії.

Однак прикладна психологія пояснює конкретні факти реального психічного життя; соціальна психологія —пояснює явища громадського життя, факти групової поведінки; інженерна психологія — визначає особливості взаємодії людини з технікою; педагогічна психологія — вивчає факти, пов'язані з умовами ефективності навчання і виховання; медична психологія — обґрунтовує психологічні причини поліпшення чи погіршення здоров'я; військова психологія — вивчає особливості поведінки людини в небезпечних ситуаціях бою тощо.

Завданнями прикладної психології також є пояснення, як і в теоретичній психології, але прикладна пояснює факти у своїй сфері, які належать до компетенції прикладної галузі психології.

Практичне застосування психологічної теорії, загальної чи прикладної, є однією з двох різновидів використовування теорії психології на практиці. Першу можна назвати — застосування для пояснення психічних явищ. Другу — застосування для перетворення психологічних фактів, для корекції, яка належить до компетенції практичної психології, наукова назва - психотехніка.

Отже, прикладна психологія практично застосовується і ними способами: пояснюючи психологічні явища (теоретична ті піна прикладної психології) і перетворюючи ті чи інші тропи психіки (практична частина прикладної психології, мі ихотехніка).

Якщо викладач психології у вузі працює над розвитком инірчого мислення студентів і всіляко сприяє цьому ■ ін'ціальними інтелектуальними вправами, то це свідчить, що він іііііпитий не тільки теоретичною психологією — обгрунтуванням її цінності теорії, роз'ясненням її ідей, але і практичною психологією, психотехнікою, тому що спрямовує зусилля на рдпіп.не формування навичок мислення, розвитку здатності "іі римувати розумові (аналітико-синтетичні) задачі опираючись ції матеріал теоретичної психології.

Отже, загальною метою вивчення психології є формування и студентів уміння психологічно мислити, застосовуючи свої ихологічні знання для наукового пояснення фактів і явищ їм ихіки, а також для перетворення психіки людини, розвиваючи п особистість (навчання і виховання, формування колективу, психологічної корекції поведінки, яка відхиляється, або психотерапевтичне лікування нервово-психічних розладів тощо).

Загальна мета студентів, які навчаються на психологічній псціальності, — навчитися психологічно мислити, природно. І.сз уміння психологічно мислити психолог не є фахівцем, тоді ми для біолога-орнітолога такий недолік не буде настільки ініжливим, хоча психологічні знання й уміння мислити психологічно, безсумнівно, додали б переваг.

Однак поряд із загальною метою вивчення психології в і.иібутніх психологів-професіоналів різного напрямку (теоретичного, прикладного, практичного) теж є свої завдання.

По-іншому виглядає мета підготовки психолога, яка ірунтується на прикладній психології — педагогічній, віковій, правовій (юридичній), інженерній, медичній (клінічній) тощо, н ка знаходить застосування для пояснення явищ психіки у иузьких галузях дослідження, у своїй практичній частині (у психотехніці) — застосування для перетворення психіки. Така подвійна роль прикладної психології змушує нас визначнії особливу мету викладання та її вивчення студентом. ІІІ

Отже, метою викладання психології є: формування і студентів, психологічного складу мислення для аналізу, оцінки І пояснення психічних явищ у певній галузі психології, а також оволодіння ними психотехнічних прийомів і способі? застосування наукових положень даної галузі до позитивної зміни психічного в людині. Т

Отже, студент-медик, готуючись стати лікарем, вивчаі| клінічну психологію для оволодіння методами психотерапевтичного, психокорекційного, психопрофі­лактичного впливу на хворого з метою його зцілення; студенті юрист (майбутній слідчий, судця, прокурор тощо) застосовує положення психології для з'ясування причин І МОТИВІВ ЗЛОЧИН) чи злочинної поведіїїки підозрюваного з метою правильного вибору виправно-профілактичних заходів; майбутній учителі опановує умінням аналізувати психологічні причин* невстигання учня або, навпаки, успішного навчання з предмета, вивчаючи кожного індивідуально.

При цьому викладач психології може планувати свою роботу так, щоб загальна мета викладання — формування психологічного мислення досягалася в основному на лекційних і семінарських заняттях; практичні уміння — на лабораторних і практичних заняттях, а також під час навчальної практики в школах, дитячих садках, на підприємствах і фірмах, у юридичних консультаціях, судах і прокуратурах, у медичних закладах.

Тому, вплив методики викладання залежить у першу чергу від усвідомленості мети викладання і підпорядкування їй усієї сукупності методичних прийомів.

Отже, викладання теоретичної психології і її прикладних галузей має свої особливості не тільки в плані змісту, та й методики. Оскільки методика викладання постійно шукає найбільш доступні прийоми і методи, серед яких можна виділити деякі методичні особливості.