Питання для самостійного вивчення

1. Відчуття та сприйняття.

2. Розвиток творчого мислення та уяви.

 

Інформаційні джерела конспектувати! Основна література

1. 1.     Гамезо М.Т., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986. – С. 113–192.

2. 2.     Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. – К.: Либідь, 1999. – С. 181–326.

3. 3.     Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення. – К.: Екс Об, 1999. – С. 126–145.

4. 4.     Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Вид. 2-е. – К.: ЦНЛ, 2004. – С. 141–206.

5. 5.     Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 109–171.

 

Ознайомитися! Додаткова література

6. 6.   Немов Р.С. Психология. – М.: ВЛАДОС, 1997. – Кн. 1. – С. 16–25.

7. 7.   Психология и педагогика: Учебн. пособие / Под ред. Радугина А.А. – М.: ЦЕНТР, 1997. – С. 40–47.

8. 8.   Пашукова Т.І. та ін. Практикум із загальної психології / Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 204 с.

[Вверх] [Вниз]

Тема 3. Емоційно-вольова сфера особистості

(лекція – 2 год., семінар – 2 год.)

Методичні поради до вивчення теми

Студенту слід за рекомендованою літературою зробити конспект питання про емоції, з’ясувати, що емоції – це психічне відображення у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій. Наші потреби розмовляють із нами мовою емоцій. Негативні емоції викликають щоразу, коли задоволення потреби не відбувається, позитивні – реакція на задоволення потреби. Розуміючи потреби людини, можна передбачити її емоції та навпаки, побачивши емоції в той чи іншій ситуації можна виявити потреби людини. Важливо усвідомити, що й негативні, й позитивні емоції виконують надзвичайно важливі біологічну, мотиваційну та соціальну функції. Емоції допомагають організму на фізіологічному енергетичному рівні підготуватися до адекватної реакції, поведінки в наявній ситуації, інформують про значення того чи іншого об’єкта, явища для особистості, спонукають до дій, дають змогу встановити безпосередні контакти з людьми, регулюють соціальну поведінку.

Важливо, щоб студент міг розрізняти три головних компоненти емоцій: нейрофізіологічний, експресивно-руховий, чуттєвий, які одно­часно проявляють себе на різних рівнях функціонування організму.

Треба на пам’ять вивчити які базові фундаментальні емоції виділяє К. Ізард. Подумайте, чому саме цікавість, радість; здивування; страждання; гнів; відраза; презирство; страх; сором; провина названі базовими для людини?

Зверніть увагу на те, що існують різни механізми виникнення емоцій. Так, порівняння себе з іншими, розбіжність між реальністю та очікуваннями можуть призводити до виникнення таких соціальних емоцій та почуттів, як: образа, провина, сором, заздрість, злорада, пиха.

Студент повинен чітко усвідомити, що, в науці між поняттям почуття та емоції розуміють різни психічні процеси та стани. Так, почуття – це специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до певних предметів і явищ навколишнього світу, мають культурно-історичний характер. До вищих почуттів відносять: моральні, естетичні, інтелектуальні, праксичні.

Ця тема складається з двох частин. Перша присвячена емоційної сфері, друга – вольовій.

Воля – свідома саморегуляція людиною своєї поведінки і діяльності, здатність активно домагатись свідомо поставленої мети, переборюючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Воля виявляється в зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке долає людина прагнучи діяти або стримуючи себе.

Функції волі – спонукальна – активізація діяльності, спрямованої на мету; гальмівна – утримання від небажаних дій, вчинків

Важливо, щоб студент розумів, що воля особливо потрібна у таких випадках:

• –      у ситуації вибору рівних за значенням мотивів і цілей;

• –      за відсутності в індивіда актуальних потреб у дії;

• –      за наявності зовнішніх або внутрішніх перешкод і т. ін.

Складна вольова діяльність вимагає значного напруження сил, терплячості, наполегли­вості. До вольових якостей особистості відносяться: витримка, ініціативність, наполегли­вість, організованість, рішучість, самовладання, самостійність, цілеспрямованість тощо. Для вивчення індивідуальних характеристик волі розроблено кілька тестів, тому студенту слід вивчити свої особливості та надати загальну характеристику своїм вольовим якостям.

Воля тісно пов’язана із відповідальністю людини за свої вчинки. В залежності від того, на кого людина перекладає відповідальність за те, що з нею трапляється, розрізняють людей із зовнішнім та внутрішнім локусом контролю – екстерналів та інтерналів. Як позитивні, так і негативні якості волі не є вродженими. Вони формуються шляхом виховання та самовиховання. Воля потребує постійних тренувань. Формування в дітей працьовитості, спонукання закінчувати розпочату справу, спорт, змагання сприяють розвитку активності, самовладання, сильної волі.