Практичні завдання та рекомендації до їх виконання

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ (за вибором):

1. Підготуйте стінгазету, присвячену видатним вітчизняним або закордонним педагогам (+1 б.).

2. Зробіть презентацію, опорний конспект, таблицю, схему, кросворд до питання про педагогічну спадщину Полтавщини (+1 б.).

 

Питання для самостійного вивчення

1. Виникнення та історія розвитку педагогіки.

2. Галузі педагогіки.

3. Завдання та значення педагогіки.

 

Інформаційні джерела конспектувати! Основна

1. 1.     Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – № 26. – 2002. – С. 2–4.

2. 2.     Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення. – К.: Екс Об, 1999. – С. 199–208.

3. 3.     Степанов О.М., Фіцула М. М. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 231–303.

4. 4.     Балл Г. Гуманiзацiя освiти в контекстi сучасностi:психолого-педа­гогiчнi орiєнтири // Освiта i управлiння. – 1999. – № 3. – С. 21–32.

 

Ознайомитися! Додаткова

5. 5.     Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ.пед. вузов: в 2 кн. – М.: ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1. – С. 9–71.

6. 6.     Психология и педагогика: Учебн. пособие / Под ред. Раду­гина А.А. – М.: ЦЕНТР, 1997. С. 182–192.

[Вверх] [Вниз]

Тема 11. Теорія і методика навчання

(на самостійне вивчення)

Методичні поради до вивчення теми

Студент повинен засвоїти, що на сучасному етапі розвитку освіти перед закладами освіти стоять завдання: формування в учнів творчих здібностей, самостійності, потреби і вміння систематично вчитися, вміння робити самостійні висновки. Здійснення принципу розви­ваючого навчання потребує від викладача цілеспрямованого керу­вання пізнавальною діяльністю учня. Учіння доцільно розглядати як активну цілеспрямовану діяльність, яка полягає у засвоєнні знань, навичок та умінь, способів їх набуття, форм поведінки та видів діяльності.

Своєрідністю учіння є те, що воно спрямоване не тільки на засвоєння суб’єктом знань, умінь та навичок, а й на формування якісних змін у самого суб’єкта учіння. Учіння є необхідною умовою всебічного психічного розвитку людини і триває у різних формах протягом життя.

Індивідуальний підхід і диференційоване навчання можуть бути реалізовані за умови, що вчитель ураховуватиме рівень знань учнів, вікові та індивідуальні особливості їхнього духовного розвитку, мотиви навчання, здібності, вольові і моральні риси особистості, властивості темпераменту.

Навчання – це цілеспрямований процес формування і розвитку в людей знань, навичок і умінь з урахуванням вимог сучасного життя і діяльності. Навчання як суспільне явище є цілеспрямована, органі­зована, систематична передача старшими і засвоєння підростаючим поколінням досвіду суспільних відносин, результатів розвитку суспільної свідомості, культури продуктивної праці, знань про активне перетворення й охорону навколишнього середовища. Нав­чання забезпечує спадкоємність поколінь, повноцінне функціонування суспільства і відповідний рівень розвитку особистості. У цьому полягає його об’єктивне призначення в суспільстві.

Головними механізмами освоєння змісту в процесі навчання є цілеспрямовано організована в спеціальних формах взаємодії спільна діяльність дітей і дорослих, їх змістовне пізнавальне спілкування. Навчання залежить від конкретно-історичних умов. Різноманітні епохи і цивілізації залишають свій відбиток на його організації.

Соціальна, педагогічна, психологічна сутність навчання найбільше повно і яскраво виявляється в його функціях.

Зверніть увагу на функції навчання:

•       Формування в людей знань, навичок і умінь. У ході її реалізації в індивідів формуються і закріплюються основні необхідні для усіх випадків життя і діяльності знання, навички й уміння.

•       Формування світогляду людини. Він формується в дітей і дорослих поступово, у міру узагальнення знань, що дозволяють судити про навколишній світ.

•       Функція розвитку особистості і самостійного мислення. Розвиток людини є кількісне і якісне зростання його фізичних, фізіологічних і психічних характеристик, серед яких виділяються насамперед інтелектуальні.

•       Профорієнтаційна функція навчання. У процесі навчальної і продуктивної праці, набуття конкретних знань і навичок в галузі тієї або іншої фахової діяльності в дитині формується інтерес до неї.

•       Функція підготовки до безупинного навчання орієнтує людину на активну участь у виробництві і суспільних відносинах, готує до практичної діяльності, націлює на постійне удосконалювання своєї політехнічної, фахової, загальноосвітньої підготовки.

•       Функція креативності націлює особистість на безупинний розвиток її всебічних якостей та творчості.

Вивчення теми передбачає чітке усвідомлення сутності, струк­тури і рушійних сил навчання. Зовнішньо навчальний процес постає перед нами як спільна діяльність педагога і учнів, у ході якої педагог націлює, інформує, організує, стимулює діяльність, коректує й оцінює її, а той, якого навчають, опановує зміст, види діяльності, що відображені в програмах навчання. Очевидний двосторонній харак­тер навчання, що завжди містить взаємозалежні і взаємообу­мовлені процеси – викладання і учіння.

Учитель у навчальному процесі виступає як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, він створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися.

Учіння – це система пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально-виховних завдань.

Ефективність засвоєння знань багато в чому залежить від мотивації учіння.

Оволодіння знаннями, засобами діяльності (уміннями) може відбуватися в двох основ­них варіантах побудови навчального процесу: репродуктивному і продуктивному (творчому).

Репродуктивний варіант містить у собі сприйняття фактів, явищ, їхнє наступне осмислення (установлення зв’язків, виділення головного і т. д.), що призводить до розуміння. Основне з матеріалу (вихідні положення, теза, аргументація, доказ, висновки) студент повинен утримати в пам’яті, що вимагає спеціальної мнемічної діяльності. Запам’ятовування зрозумілого призводить до засвоєння матеріалу.

Продуктивний варіант побудови навчального процесу (табл. 1) містить ряд нових елементів. Він складається з орієнтувального, виконавчого і контрольно-систематизуючого етапів. Здобування, застосування знань тут носить пошуковий, творчий характер. Стимулюються самоаналіз, саморегулювання, ініціатива.

Виходячи з цього, можна визначити логічні ланки навчального процесу. Навчальний процес у цьому контексті – це ланцюг навчальних, ситуацій, пізнавальним ядром яких є учбово-пізнавальні задачі, а змістом – спільна діяльність педагога учнів у вирішенні задачі з залученням різноманітних засобів пізнання і навчання.

Таблиця 1