Семінарське заняття № 7 План

1. Елементи аналізу конфлікту.

2. Психологічні класифікації видів конфлікту.

3. Поведінка людини в конфлікті.

 

Теми для написання рефератів

1. 1.    Зіткнення інтересів як основа конфлікту.

2. 2.    Внутрішньоособистісний конфлікт.

3. 3.    Основні фази конфлікту.

4. 4.    Позитивні й негативні варіанти виходу з конфлікту.

5. 5.    Психологічна готовність до згоди.

6. 6.    Раціональна поведінка у конфлікті: основні характеристики.

 

Термінологічний словник

Інцидент – конфліктна взаємодія, відкрите зіткнення опонентів.

Конфлікт внутрішньогруповий – зіткнення між членами групи з приводу суперечностей у ділових або емоційних відношеннях. У групах вищого рівня розвитку частіше виникають ділові конфлікти, низького – навпаки. Можливі наслідки конфлікту у групі:

створення підгруп; усування інакомислячих членів групи; вибір цапа відбувайла; організаційні зміни у групі: а) зміна цілі або поява спільної; б) зміна плану дій; в) реформування структури групи; поява або зміна керівництва, лідера; розпад групи.

Конфлікт внутрішньоособистісний – зіткнення майже рівних за силою, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів, бажань у свідомості людини. Найчастіше цей вид конфлікту виникає, коли людина знаходиться у таких ситуаціях вибору:

а) вимушений вибір однієї із двох у рівній мірі привабливих альтернатив;

б) коли одна й та ж ціль у рівній мірі і притягує, і відштовхує;

в) примусовий вибір одного з двох непривабливих варіантів.

Конфлікт міжгруповий – опонентами стають соціальними угру­пуваннями, які мають несумісні цілі та заважають одне одному їх досягати (наприклад, відділ контролю якості та бригада робітників, яким сплачують за кількість зробленого продукту тощо).

Конфлікт міжособистісний – зіткнення двох осіб, які переслі­дують несумісні цілі, мають різні уявлення про шляхи їх досягнення, або одночасно у конкурентній боротьбі прагнуть до одної цілі, яка не може дістатися їм обом, тому що є неподільною (здобути кредит з обмеженого джерела, зайняти вакантну посаду, стати неформальним лідером групи тощо).

Конфлікт об’єктивний (діловий організаційний) – виходять із особливостей організації, закладені в структурі підприємства, вини­кають за об’єктивною причиною незалежно від складу діючих осіб. Кожна організація має такі підрозділи, між якими існує потенціальна можливість конфлікту – через їх функцію контролю, або через розподіл фінансів, ресурсів, людей тощо.

Конфлікт цього типу, як правило, має конструктивну природу, стимулює удосконалення організації. Завершення конфлікту твердо пов’язано з його причиною. Конфлікт, який виник об’єктивно, не може закінчитися суб’єктивно за бажанням опонентів, закликами до злагоди «хлопці давайте жити дружно», або зміною складу діючих осіб. Повністю вирішити такий конфлікт можуть тільки організаційні корінні зміни.

Конфлікт «Пастка відповідальності» – виникає через неспра­ведливий, нерівний розподіл відповідальності, прав, обов’язків. Коли, наприклад, батьки хочуть контролювати кожний крок своїх дорослих дітей, вони тим самим порушують право дитини нести відповідальність за свої вчинки. Або якщо у сім’ї хтось не хоче виконувати домашню роботу, інші змушені робити її за нього.

Розв’язання конфлікту часткове – відбувається, коли долається тільки конфліктна поведінка, взаємодія, але залишається внутрішнє прагнення до конфлікту, яке лише стримується.

Розв’язання конфлікту повне – ліквідується як конфліктна поведінка, так і внутрішній образ конфлікту, прагнення до нього, формуються нові погляди, цінності, відношення.