Семінарське заняття № 2 План

1. Увага.

2. Пам’ять.

3. Відчуття та сприйняття.

4. Мислення.

5. Уява.

Запитання для поточного контролю знань

1. 1.    Назвіть пізнавальні психічні процеси.

2. 2.    У чому різниця та схожість процесів відчуття та сприйняття?

3. 3.    Наведіть приклади образів, створених за допомогою різних прийомів уяви.

4. 4.    Які види уяви виділяють у психології?

5. 5.    Дайте визначення мисленнєвим операціям.

6. 6.    Поясніть криву забування за Еббінгаузом.

7. 7.    Які існують індивідуальні особливості пам’яті. У чому сила вашої пам’яті?

8. 8.    За допомогою яких прийомів можна покращити запам’ято­вування?

9. 9.    Як можна визначити свій об’єм уваги?

10. 10.     Які є види уваги?

Теми для написання рефератів

1. 1.    Характеристика розумових якостей.

2. 2.    Проблема виміру інтелекту.

3. 3.    Творче мислення.

4. 4.    Засоби активізації мислення.

 

Практичні завдання та рекомендації щодо їх виконання

І. Виконайте обов’язкове практичне завдання № 1 (+2 б.)

Проаналізуйте вплив реклами на пізнавальні психічні процеси споживача.

Орієнтуйтеся на таку схему аналізу

1. Виберіть на власний розсуд яку-небудь телевізійну, друковану, або радіорекламу, опишіть її або вклейте у зошит її зразок (для графічних видів).

2. Які засоби привертання уваги використовуються в рекламі?

3. Які види відчуттів беруть участь у сприйнятті цієї реклами, що є фігурою, а що фоном?

4. Які тези, аргументи, умовиводи наводяться у рекламі та які операції мислення у свідомості споживача вона викликає?

5. Чи запам’ятовується реклама, завдяки яких прийомів?

6. Які образи уяви є в цій рекламі та які асоціації, уявлення, образи виникають у свідомості споживача?

7. Які емоції відображені в цій рекламі, які емоції вона викликає в споживача?

8. На які можливі мотиви споживання рекламованого товару привертають увагу споживача?

9. Які засоби психологічного впливу були використані у цій рекламі (переконування, навіювання, зараження, наслідування, маніпуляції)?

10. На яку групу споживачів розрахована ця реклама?

Іі. Розв’яжіть задачі (0,5 б. За кожну)

1. Яка властивість уваги проявляється в описаних випадках?

Про видатного філософа Лейбніца розповідають такий анекдотич­ний випадок. Одного разу по дорозі додому вченого осяяла думка з приводу розв’язання задачі, над якою він тривалий час працював. Необхідно було зразу ж записати цю думку і використати її в розрахунках. Паперу в Лейбніца не було, але знайшовся шматочок крейди. Вчений підійшов до фаетона, що стояв на вулиці, і на задній його стінці почав робити розрахунки. Промайнув певний час. Розра­хунки були успішно закінчені, і Лейбніц із задоволенням подумав, що зараз він поїсть та відпочине. Але озирнувшись, він побачив себе далеко за містом, серед поля. Виявилось, що захопившись розв’я­занням задачі, Лейбніц не помітив, як фаетон повільно рушив, а він ішов за ним, займаючись своїми розрахунками.

2. Визначте, до якої групи досліджуваних належать числові дані експериментів, що характеризують більш повне і міцне запам’я­тання.

Одній групі учнів запропонували запам’ятати зміст тексту шляхом чотирикратного читання підряд, другій (по черзі) двократне читання і двократне відтворення. Виявилося, що повнота і міцність запам’я­товування в цих групах неоднакова. Через годину, після заучування в одній із груп матеріал було утримано пам’яттю на 75 %, у другій – на 52 %, через 10 днів – відповідно на 72 і 25 %.

3. У якому із описаних за Л.В. Занковим експериментів було допущено 14 помилок, у якому 52? (заповніть таблицю). На підставі чого ви зробили такі висновки?

Учні і дорослі повинні були запам’ятати текст. Відтворення проходило після одноразового читання; у першому експерименті пропонувалось оповідання, в другому – розрізнені речення.

Виявилося, що як у першому, так і в другому випадках не всі слова були правильно відтворені (див. табл.).

№ експерименту	Кількість помилок
1 2	14 52

4. У якому з описаних далі випадків запам’ятання було найбільш ефективним, у якому найменш ефективним? Якою закономірністю це пояснюється?

За А.О. Смирновим, досліджувався процес запам’ятання в учнів X класу. В одному випадку текст просто читався три рази, підряд; у другому – учні ознайомилися з планом, відповідно до якого було складено текст, і читали текст один раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання тексту скласти до нього план. У всіх випадках перед учнями не ставилося завдання запам’ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам’ятання була різною.

5. Яку розумову операцію виконують учні, коли на основі спостереження певних фактів виводять та формулюють правило:

а) аналіз; б) синтез; в) узагальнення; г) порівняння.

6. Який з двох наведених силогізмів правильний:

а) усі планети обертаються навколо Сонця. Земля обертається навколо Сонця. Земля – планета;

б) усі планети обертаються навколо Сонця. Земля – планета. Земля обертається навколо Сонця.

7. Перечитайте певний розділ якого-небудь підручника з психології й сформулюйте питання, які спонукали б студентів:

а) порівняти факти, що вивчаються;

б) класифікувати явища чи предмети;

в) конкретизувати положення;

г) відтворити вивчений матеріал;

д) узагальнити наведені факти;

е) систематизувати правила, закономірності.

8. Визначте, які прийоми (аглютинація, гіперболізація, загост­рення, типізація) використані для створення образів творчої уяви. За якими ознаками це можна встановити?

а) у міфах і легендах давнини описуються різні фантастичні істоти – кентаври (істоти з головою людини і тілом коня), сфінкси (істоти з головою людини і тілом лева), дракони та ін.;

б) говорячи про створення літературних образів, О.М. Горький зазначав: «Вони створюються, звичайно, не портретно, не береться якась людина, а беруть тридцять-п’ятдесят образів однієї лінії, одного ряду, певного настрою і з них створюють Обломова, Онєгіна, Фауста, Гамлета, Отелло та ін.». Він радив молодим письменникам: «Якщо ви описуєте крамаря, то треба робити так, щоб в одному крамареві було описано 30 крамарів, в одному попові – 30 попів, щоб, якщо цю річ читають у Херсоні, бачили херсонського попа, а читають в Арзамасі – арзамаського попа...»;

в) який прийом створення образу уяви використано під час конструювання аеросаней, танка-амфібії, дирижабля, екскаватора, тролейбуса та інших механізмів?