Характеристика типів темпераменту

Сангвінік – особистість, якій притаманна висока активність і великі запаси енергії. Така людина легко спілкується з оточуючими, легко пристосовується до нових умов життя. У сангвініка знижена чутливість, емоційно він не дуже вразливий. Почуття виникають дуже легко і так само легко змінюються. Має виразну міміку, він жвавий і рухливий. Сангвінік швидко схоплює все нове, легко переключає увагу та засвоює нові навички. Він характеризується високою працездатністю, винахідливістю, ініціативністю та оптимізмом, швидкістю і стійкістю вольових процесів, гнучкістю мислення. Сангвінік – екстраверт. Риси сангвінічного темпераменту по-різному виявляються залежно від спрямованості особистості: за відсутності серйозних інтересів у житті сангвініки бувають легковажними і поверховими.

Холерик – характеризується надзвичайно високим рівнем нервово-психічної активності, як наслідок, високою енергійністю. Йому притаманна циклічність у діяльності і поведінці: може цілком віддатися справі, енергійно переборювати труднощі і раптом усе лишити. Надлишок енергії зумовлює різкість рухів, високу імпульсивність. Для нього властиві стійкі інтереси та прагнення, наполегливий у досягненні цілей, запальний, дещо впертий. У спілкуванні холерик нестриманий і задерикуватий; відзначається сильною волею, яку виявляє бурхливо. Це пояснюється тим, що інтенсивна діяльність підкірки головного мозку не завжди достатньо регулюється корою, збудження переважає над гальмуванням.

Холерик ініціативний, однак не завжди вміє доводити свої ідеї до кінця; подобається швидке досягнення мети. Йому подобається бути лідером, керувати; все пристосовує до себе, але не пристосовується сам. Холерик – екстраверт. Люди з серйозними, позитивними інтересами реалізують себе в ініціативних, енергійних та принципових справах. Якщо ж таких інтересів немає, холерик виявляється в афективних переживаннях, роздратованості, нестриманості.

Флегматик – зовні пасивний тип, хоча має приховану енергію, яку вдало використовує в звичній обстановці, це забезпечує йому високу працездатність. Концентрація і переключення уваги дещо уповільнені. Така людина стримана і повільна, зате наполеглива і може виконувати з успіхом тривалий час навіть рутинну роботу. Флегматик спокійний у рухах, мовленні, манерах. До нових умов адаптується повільно. Постійний у почуттях і настроях, ставленні до людей; емоції виявляє мляво, залишається спокійним навіть у неприємних ситуаціях. Вольовий і мало піддається зовнішньому впливу. Дуже наполегливий, розпочату справу завжди завершує, йому важко концентрувати та переключати увагу. Такі люди працюють зосереджено, наполегливо, вирізняються посидючістю, стійкістю уваги. Флегматик – інтроверт, йому важко сходитися з людьми, він не має потреби в нових знайомствах. Разом з тим йому властиві товариськість, рівне ставлення до інших людей, він рідко «виходить з себе», не схильний до афектів.

Меланхолік – властива слабкість як збудливого, так і гальмівного процесів. Легко відвертає увагу, нетривалий час концентрується на певному об’єкті, тому йому потрібно робити невеликі паузи у роботі. Меланхолік дуже емоційний тип, хоча зовні емоції виражає слабо, принаймні їх важко ідентифікувати. Хворобливо чутливий і боляче сприймає зауваження чи образи. Настрій у нього переважно пригнічений; він невпевнений у собі, тому й пасивний. Міміка та рухи невиразні, моторика стримана й приглушена; вияви волі слабкі. Голос тихий і невпевнений; не дуже активний; швидко втомлюється. Мрійливий, замкнутий, постійно перебуває у своїх переживаннях, сором’язливий, часто має занижену самооцінку, нерішучий, неенергійний. Любить бути у вузькому колі друзів. Меланхолік – інтроверт, йому потрібне спокійне, звичне оточення, за таких умов він може успішно працювати і впорається з будь-якими завданнями.

Усі типи темпераментів мають і позитивні, і негативні риси. Серед них немає ліпших чи гірших. Не існує також жодний тип у «чистому вигляді», здебільшого кожен з нас може відшукати в собі (залежно від обставин та умов) ознаки того чи іншого типу темпераменту. Однак певний тип все ж таки домінує. Чим менша дитина, тим легше можна визначити ознаки, які свідчать про приналежність до того чи іншого типу темпераменту. Протягом життя ми певною мірою змінюємо свій темперамент, якщо цього вимагають наша професія, оточення, стан здоров’я тощо.

Знання типу темпераменту людей, з якими ми спілкуємося, співпрацюємо чи живемо, допомагають нам встановити з ними хороші контакти, досягнути високих результатів праці. Хоча темперамент і лежить в основі характеру, варто пам’ятати, що за певних умов (хороше середовище, сильна воля) у людей зі слабкою нервовою системою можна виховати сильний характер. І навпаки, людина, яка має сильну нервову систему, за наявності тепличних умов виховання може сформуватися як слабодуха особистість.